Історія справи

Постанова КАС ВП від 17.05.2023 року у справі №380/24048/21
Постанова КАС ВП від 17.05.2023 року у справі №380/24048/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року

м. Київ

справа №380/24048/21

адміністративне провадження № К/990/32493/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року (головуючий суддя: Кухтей Р.В., судді: Нос С.П., Шинкар Т.І.) у справі № 380/24048/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі також відповідач або Міністерство), в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові внести дані у довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача від 29.07.2021 №22/6-4037 в частині "Надбавка за класну кваліфікацію або кваліфікаційну категорію - 1 клас";

зобов`язати відповідача внести додаткові дані у довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача від 29.07.2021 №22/6-4037 в частині "Надбавка за класну кваліфікацію або кваліфікаційну категорію - 1 клас" та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача, та в копії позивачу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу (здано на пошту 09.09.2022).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункт 4 частини першої статті 299 КАС України.

21.11.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Водночас скаржник просить передати цю справу на розгляд палати, об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду. Додатково скаржник звернувся із повторним клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2022 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

03.01.2023 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити ухвалу суду апеляційної інстанції від 01.11.2022 без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов`язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. Таких конкретних причин відповідач не наводить, як і не надає доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Крім того, не доведено, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий, причинний зв`язок.

При цьому, апелянт обґрунтовує пропуск строку на апеляційне оскарження тими ж підставами, які вже визнані судом неповажними.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

За позицією скаржника, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні або розписки про отримання копії судового рішення. Також наполягає на відсутності правових висновків Верховного Суду стосовно того чи є введення воєнного стану на території України поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначив, що наведена відповідачем інформації щодо обізнаності про рішення суду першої інстанції з 19.08.2022 не відповідає дійсності, оскільки він в липні 2022 року разом із заявою направив на адресу Міністерства внутрішніх справ України копію рішення суду для виконання та просив підготовлену, станом на 05.03.2019, оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. 28.07.2022 листом за № С-8356/49 Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справ на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 у справі № 380/24048/21 надіслав довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 № 49/6-7656 від 25.07.2022 та долучення її до пенсійної справи.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення в межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм процесуального права та встановив таке.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до положень статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 позов задоволено.

Львівський окружний адміністративний суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Повний текст рішення суду складено та підписано суддею того ж дня, тобто 28.02.2022.

Копію цього судового рішення суд направив сторонам згідно супровідного листа від 03.03.2022, проте повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи відсутнє.

Апеляційну скаргу на указане рішення суду першої інстанції Міністерство внутрішніх справ України направило засобами поштового зв`язку 09.09.2022.

Одночасно відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що станом на дату подання апеляційної скарги на адресу Міністерства не було надіслано належним чином завірену копію рішення суду. Також вказує, що на даний час в МВС відсутня офіційна електронна адреса в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Оцінивши зазначену відповідачем обставину крізь призму поважності причин пропуску ним процесуальних строків звернення до суду із апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 30.09.2022 визнав їх неповажними й запропонував скаржникові, серед іншого, зазначити інші причини шляхом подання відповідного клопотання.

Скаржник на виконання ухвали суду звернувся із заявою про поновлення процесуального строку, в якій наполягав на тому, що Міністерство не мало змоги дізнатись про наявність оскаржуваного рішення раніше у зв`язку з перешкодами зумовленими веденням воєнного стану та через тимчасове припинення доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень (доступ до ЄДРСР було припинено до 20.06.2022 ). Про наявність оскаржуваного рішення Міністерство дізналось 19.08.2022 з ЄДРСР.

Водночас зазначив, що у зв`язку із введенням в країні воєнного стану він в силу свого статусу має виконувати, зокрема, функції щодо обороноздатності країни. Тому з причин, що не залежали від його волі пропустив процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Відповідно до процитованих норм процесуального Закону строк на апеляційне оскарження рішень суду першої інстанції законодавець обмежим строком до тридцяти днів з дня вручення скаржникові повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 295 КАС України).

Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З огляду на наведені фактичні обставини, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Перш за все слід відзначити, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022 і від 12 серпня 2022 року № 573/2022. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто він діє і дотепер.

Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тому, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії. В свою чергу відповідачем не було вчинено жодних дій по отриманню копії рішення безпосередньо в суді чи поштою протягом більш як шести місяців перед зверненням з апеляційною скаргою.

Також позивачем надані докази того, що 28.07.2022 листом за № С-8356/49 Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справ на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 у справі № 380/24048/21 надіслав довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 № 49/6-7656 від 25.07.2022 та долучення її до пенсійної справи.

Так, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що відповідачем виконано рішення суду 28.07.2022, а апеляційну скаргу направлено 09.09.2022, Верховний Суд в цій справі не знаходить підтвердження поважності причин пропуску суб`єктом владних повноважень строку на апеляційне оскарження та погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

До того ж, у своїй касаційній скарзі відповідач просить передати вирішення цієї справи на розгляд палати, об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду. У подальшому, скаржник конкретизував вимоги й просив передати цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду подавши відповідне клопотання.

Клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів уважає необґрунтованим з огляду на таке.

Згідно з частиною п`ятою статті 346 КАС України, на яку посилається скаржник, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Велика Палата Верховного Суду в судовому рішенні від 26 березня 2019 року у справі №804/15369/13-а, для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати декілька з наведених ознак:

- справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;

- встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;

- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах;

- існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:

- немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;

- невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;

- встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;

- наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.

Згідно зі частиною першою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Судом касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України є Верховний Суд, у складі якого за змістом статей 36, 37 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» діє, зокрема, Касаційний адміністративний суд. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в адміністративних справах чи проблем щодо забезпечення захисту прав, свобод або інтересів належить до повноважень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Реалізація таких повноважень пов`язана з наявністю правових проблем.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень частини п`ятої статті 346 КАС України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Водночас клопотання скаржника не містить належного обґрунтування існування правової проблеми у цій справі саме у правозастосуванні відповідних норм права; не обґрунтована наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників; не доведено існування різних позицій у застосуванні положень законодавства, а тому не створює підстави для передачі на розгляд Великій Палаті Верховного Суду справи № 380/24048/21.

Одночасно Суд повторно зауважує, що питання поважності причин пропуску стороною процесуального строку вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо, крізь призму конкретних фактичних обставин. Тому, намір скаржника уніфікувати підхід до питання того, чи є введення в країні воєнного стану поважною причиною пропуску учасником справи процесуального строку зводить нанівець особливості кожної справи, які охоплюються фактичними її обставинами.

Тож, у задоволенні клопотання Міністерства внутрішніх справ України про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду належить відмовити.

Керуючись статтями 345 346 347 349 350 355 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання Міністерства внутрішніх справ України про передачу справи № 380/24048/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року у справі № 380/24048/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

А.А. Єзеров

В.М. Шарапа