Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.04.2019 року у справі №818/549/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2019 року

Київ

справа №818/549/17

адміністративне провадження №К/9901/29392/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (головуючий суддя - Тацій Л.В., судді - Подобайло З.Г., Григоров А.М. )

у справі № 818/549/17

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Національної поліції в Сумській області,

третя особа - Національна поліція України

про визнання протиправним та скасування наказу в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1. 18 квітня 2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_3.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач, скаржник, ГУНП в Сумській області), третя особа - Національна поліція України (далі - третя особа), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправними та скасувати наказ ГУНП в Сумській області № 434 о/с від 29.12.2016 "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_3, поліцейського роти поліції особливого призначення, підпорядкованого ГУНП в Сумській області, зі служби в поліції.;

1.2. негайно поновити ОСОБА_3 на посаді поліцейського роти поліції особливого призначення підпорядкованого ГУНП в Сумській області;

1.3. стягнути з ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.12.2016 до 29.06.2017 у розмірі 30556,80 грн.;

1.4. стягнути з ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 30.12.2016 до 09.02.2017 у розмірі 7129,92 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року позов задоволено частково:

2.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області № 434 о/с від 29.12.2016 "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_3, поліцейського роти поліції особливого призначення, підпорядкованого Головному управлінню Національної поліції в Сумській області, зі служби в поліції.

2.2. Поновлено ОСОБА_3 на посаді поліцейського роти поліції особливого призначення підпорядкованого Головному управлінню Національної поліції в Сумській області.

2.3. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Сумській області (код ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.12.2016 по 29.06.2017 у розмірі 30556,80 грн. (тридцять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість грн. 80 коп.).

2.4. В задоволенні інших вимог - відмовлено.

3. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при звільненні ОСОБА_3 не дотримався вимог ч. 5 ст. 68 Закону, та не врахував його переважне право на залишення на службі в поліції як поліцейського з більш високим кваліфікаційним рівнем та досягненнями у службовій діяльності, що свідчить про наявність відповідних знань, уміння і навичок, необхідних для виконання роботи.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції.

4. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області задоволено частково.

4.1 Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2017р. по справі № 818/549/17 скасовано.

4.2 Адміністративний позов ОСОБА_3 - залишено без розгляду.

5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, дізнавшись про порушення своїх прав 30.12.2016, звернувся до суду за їх захистом 18.04.2017. Відтак, в силу приписів статті 99,100 КАС України, ОСОБА_4 пропустив місячний строк звернення до суду. Суд також зауважив, що судом першої інстанції необґрунтовано поновлено скаржнику строки звернення до суду з підстав проходження служби ним в АТО. Окрім того, колегія суддів звернула увагу на те, що позивач не вказує на проходження служби в період після звільнення та до звернення до суду з даним позовом, а вказує на дану обставину в контексті того, що він розраховує на захист своїх прав, як особа, яка захищала Батьківщину. Проте, колегія суддів зазначила, що нормами КАС України не передбачено будь-яких процесуальних пільг щодо строків звернення до суду для певних окремих категорій осіб. Доводи позивача про те, що він виховує малолітню дитину та займався пошуками роботи, колегія суддів також не визнала такими, що можуть бути враховані як поважні причини пропуску строку, оскільки дані посилання носять загальний характер звичайного життя людини, без зазначення та конкретизації обставин, які можна визнати особливими, та такими, що об'єктивно могли б перешкоджати та дійсно перешкоджали позивачу звернутись до суду з даним позовом у строк, передбачений чинним законодавством. Відтак, колегія суддів прийшла до висновку, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

6. 25 жовтня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, в якій скаржник просить скасувати зазначене рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

7. В обґрунтування поданої касаційної ОСОБА_3 вказує на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилково висновку про те, що наведені позивачем причини пропуску звернення до суду є неповажними, з огляду на відсутність на законодавчому рівні виключного переліку причин, які є поважними, та наявність яких є підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду із адміністративним позовом. Відтак, віднесення причин до категорії поважних є дискреційним повноваженням суду. Також скаржник вказував на те, що активні пошуки роботи, з метою матеріального забезпечення своєї сім`ї. викликало труднощі для своєчасного звернення до суду, а відтак, на його думку є об'єктивно непереборними обставинами, що не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для вчинення позивачем процесуальної дії. Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав - з дня видання наказу та ознайомлення з ним, а не отримання трудової книжки.

8. 20 листопада 2017 року судом касаційної інстанції отримано відзив відповідача на зазначену касаційну скаргу, в якому він вважає доводи скаржника безпідставними та необґрунтованими і такими, що не відповідають вимогам закону. Відтак, просить ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

10. Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_3 прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

11. Наказом ГУНП в Сумській області № 434 о/с від 29.12.2016 ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції з 30.12.2016 р. відповідно до п.4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну Поліцію».

12. Трудову книжку, яка містить запис № 7 про звільнення ОСОБА_3 з 30.12.2016 року за наказом № 434 о/с від 29.12.2016 року, позивач отримав 30.12.2016 року, про що свідчить його підпис у розписці про отримання трудової книжки.

13. Позивач звернувся до суду з даним позовом 18 квітня 2017 року, в якому оскаржив наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області № 434 о/с від 29.12.2016 "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції та просив поновити пропущений строк звернення до суду, визнавши поважними причини пропуску.

14. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 визнано поважними причини пропуску звернення до суду та поновлено ОСОБА_3 строк звернення до суду. Суд виходив з того, що в ході судового розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_3 не був ознайомлений з наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області № 434 о/с від 29.12.2016 По особовому складу, який є предметом оскарження. Крім того, на час розгляду даної справи відповідачем не надано доказів ознайомлення позивача з наказом про його звільнення. Відтак, причини пропуску позивачем строку звернення до суду є поважними.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

15. Частина 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України: адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

16. Абзац 1 частини 2 статті 99 КАС України: для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

17. Частина 3 статті 99 КАС України: для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

18. Частина 1 статті 100 КАС України: адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

19. Частина 2 статті 100 КАС України: позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

20. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

23. Суд зауважує, що аналізуючи приписи частини 3 статті 99 КАС України вбачається застосування скороченого місячного строку у випадку звернення до суду із адміністративним позовом у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Даний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

24. Тому, отримання позивачем трудової книжки, із зазначеними у ній датою та підставою звільнення, якою був оспорюваний наказ є моментом обізнаності скаржника про порушення, його прав, свобод чи інтересів, а відтак,-початком перебігу строку, визначеного частиною 3 статті 99 КАС України.

25. Суд не погоджується з доводами скаржника про ототожнення моменту відліку строку звернення виключно з моментом видання наказу та його ознайомлення, оскільки вказане спростовується приписами ч. 3 ст. 99 КАС України, яка вказує виключно на момент обізнаності особи чи її потенційної можливості бути обізнаною.

26. Відтак, встановлений судом апеляційної інстанції, факт отримання ОСОБА_3 виключно трудової книжки із наявним записом про звільнення та номером і датою відповідного наказу, без наявності у скаржника копії даного документу, не перешкоджав позивачу звернутися до суду з адміністративним позовом про його поновлення у вищевказані строки із одночасним проханням про витребування копії оспорюваного наказу про звільнення, засвідченої належним чином.

27. Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і впорядкованим. Також, Суд зазначає, що без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

28. Суд наголошує, що встановлення законодавцем скороченого (місячного) строку для звернення особи до суду за захистом своїх порушених прав у визначеній частиною 3 статті 99 КАС України категорії справ, не має на меті перешкоджання доступу до правосуддя, а переслідує ціль якнайшвидшого відновлення порушених прав позивача шляхом поновлення його на посаді чи скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

29. Суд зауважує, що у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».

30. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує наказ про звільнення та пов'язані із дійсними , істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

31. Тому, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що виховання позивачем малолітньої дитини та процес пошуку роботи скаржником , не можуть бути враховані як поважні причини пропуску строку, оскільки дані посилання носять загальний характер звичайного життя людини, без зазначення та конкретизації обставин, які можна визнати особливими, та такими, що об'єктивно могли б перешкоджати та дійсно перешкоджали позивачу звернутись до суду з даним позовом у строк, передбачений чинним законодавством.

32. Відтак, в силу вищевикладеного, Суд вважає, що Харківським апеляційним адміністративним судом в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд апеляційної інстанції прийшов до правильних висновків про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.

33. Таким чином, враховуючи вищенаведене, перевіривши доводи, викладені скаржником в касаційній скарзі, суд не вбачає обставин, які б давали підстави ставити під сумнів правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

34. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

35. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. Керуючись статтями 341, 343, п.1 ч.1.ст.349, ст.350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

37. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

38. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року - залишити без змін.

39. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа