Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року

м. Київ

справа №160/24111/21

адміністративне провадження № К/990/34155/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 160/24111/21

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакової Наталії Василівни на окрему ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 (головуючий суддя Головко О.В., судді: Ясенова Т.І., Суховаров А.В.),

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 25833-19917/Р-1/8-0400/21 від 03.08.2021 про відмову у перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії позивачки на підставі заяви від 03.08.2021.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено:

- рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі № 160/24111/21 скасовано;

- у задоволенні позову відмовлено.

03.11.2022 Третім апеляційним адміністративним судом постановлено окрему ухвалу, якою повідомлено голову Дніпропетровського окружного адміністративного суду про виявлені порушення норм процесуального права з метою належного реагування у межах наданих законом повноважень задля недопущення подібних порушень суддями у подальшому при розгляді адміністративних справ. Про вчинені заходи за наслідками розгляду окремої ухвали постановлено повідомити Третій апеляційний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

Не погоджуючись з окремою ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Наталія Борисівна (далі також - скаржниця) оскаржила її у касаційному порядку.

Обґрунтовує касаційну скаргу скаржниця тим, що справу розглянуто судом в розумний термін, а саме 25.04.2022; саме цією датою текст рішення було виготовлено, підписано та внесено до автоматизованої системи документообігу суду, що підтверджується роздруківкою з вказаної системи; під час формування рішення суду першої інстанції допущена технічна описка в частині дати документа, про що була винесена відповідна ухвала про виправлення описки, зокрема замість дати прийняття « 07 лютого 2022 року» постановлено вважати вірною « 25 квітня 2022 року»; жодних заяв, скарг від сторін чи їх представників в період з дати відкриття провадження у справі до дати отримання рішення суду до суду не надходило, відповідач правом на апеляційне оскарження скористався; і, найголовніше, постановлення окремої ухвали у порядку нагляду за діяльністю суду нижчої інстанції окремо від процесу розгляду справи, суперечить положенням Кодексу адміністративного судочинства України та процесуального закону.

У поданому відзиві позивач просить суд задовольнити касаційну скаргу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакової Наталії Василівни в повному обсязі, мотивуючи свою позицію тим, що суддя першої інстанції при ухваленні рішення по справі не допустила відповідною технічною помилкою жодних порушень прав учасників процесу, обмежень в доступі до судочинства чи інших грубих порушень процесуального закону; судом апеляційної інстанції, в свою чергу, не взято до уваги, що голова суду не вправі надавати суддям рекомендації з приводу розгляду конкретних справ, що перебувають у їх провадженні, а також слідкувати за недопущенням в подальшому порушення норм процесуального права суддями, адже такі дії суперечитимуть принципу незалежності суддів.

Верховний Суд, перевіривши та обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги скаржниці з огляду на таке.

Як установлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Матеріали справи містять рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022, яке відповідно до супровідного листа суду першої інстанції направлене учасникам справи цією ж датою, тобто 07.02.2022.

Також в матеріалах адміністративної справи міститься розписка від 07.02.2022, згідно з якою відповідач отримав оскаржуване рішення 22.06.2022.

Відповідно до розписок від 16.06.2022 представником позивача отримано оригінали виконавчих листів по справі 17.06.2022.

При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що вказане рішення було надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень лише 01.06.2022, оприлюднено 02.06.2022.

Крім того, під час апеляційного розгляду справи колегія суддів встановила, що у постановленому рішенні суд першої інстанції надав оцінку доводам відповідача, викладеним у відзиві на адміністративний позов, який міститься в матеріалах справи та зареєстрований канцелярією суду 15 лютого 2022 року за вх. № 16452/22.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не було ухвалено рішення у зазначену дату 07 лютого 2022 року; викладене свідчить про порушення Дніпропетровським окружним адміністративним судом вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині дотримання норм процесуального права, що є недопустимим; у зв`язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність постановлення окремої ухвали з метою недопущення суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду подібних порушень процесуального закону у подальшому.

Відповідно до статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.

Судова колегія враховує, що окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів. При цьому, такі порушення мають негативно впливати на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи в публічно-правових відносинах.

Окрема ухвала, зокрема, може бути постановлена відповідним судом за наслідками розгляду справи, апеляційної чи касаційної скарги в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права.

Водночас, постановлення окремої ухвали у порядку нагляду за діяльністю суду нижчої інстанції окремо від процесу розгляду справи, суперечить положенням Кодексу адміністративного судочинства України та процесуального закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 160/3805/19, від 28.04.2021 у справі № 817/1337/18 та від 25.11.2021 у справі № 308/7867/17.

Постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду. Суд, виходячи з встановлених обставин, самостійно обирає суб`єкта якому належить вжити заходи на виконання окремої ухвали.

При цьому, під поняттям «судом нижчої інстанції» слід розуміти саме суддю або колегію суддів, які ухвалили відповідне судове рішення.

Разом з тим, оскаржуваною ухвалою Третій апеляційний адміністративний суд повідомив голову Дніпропетровського окружного адміністративного суду про виявлені порушення норм процесуального права з метою належного реагування у межах наданих законом повноважень задля недопущення подібних порушень суддями у подальшому при розгляді адміністративних справ.

Тобто, суд апеляційної інстанції вийшов за межі регулювання статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, констатувавши порушення норм процесуального права, по-перше, у порядку нагляду за діяльністю суду нижчої інстанції; по-друге, знеособлено; і, по-третє, за відсутності негативного впливу на стан суб`єктивних прав та обов`язків учасників провадження в публічно-правових відносинах.

Тим більше, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 виправлено описку у тексті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 у справі № 160/24111/21. Так, у тексті рішення суду замість дати його прийняття « 07 лютого 2022 року» постановлено вважати вірною « 25 квітня 2022 року», а також вважати вірним текст рішення без абзацу 10 описової частини: «Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 05.02.2021 - припадає на вихідний день (субота), у зв`язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 07.02.2021р.».

Окрім того, Верховний Суд вважає за необхідне також звернути увагу на те, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.

Адміністративними посадами в суді є посади голови суду та заступника (заступників) голови суду (частина перша статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Частиною першою статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено повноваження голови суду, а саме: голова місцевого суду:

1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;

3) контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

4) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;

5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення;

6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;

7) організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;

8) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;

9) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів;

10) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Відповідно до статті 13 Кодексу суддівської етики, затвердженого на XI черговому з`їзді суддів України 22 лютого 2013 року, суддя, що перебуває на адміністративній посаді в суді, повинен утримуватися від поведінки, дій або висловлювань, які можуть призвести до виникнення сумнівів у єдиному статусі суддів і в те, що професійні судді здійснюють колективне вирішення питань організації роботи суду.

Голови суддів ніколи не мають вдаватися до дій чи вчинків, які можуть бути загрозою суддівським незалежності та безсторонності (пункт 25 висновку Консультативної ради європейських суддів №19 (2016) «Про роль голів судів»).

З аналізу наведених норм слідує, що голова суду не має права давати суддям рекомендації щодо розгляду справ, які перебувають у їхньому провадженні, а також слідкувати за дотриманням норм процесуального законодавства суддями, оскільки це може розцінюватися як втручання у здійснення правосуддя і порушення принципу незалежності суддів.

Відповідно до частини другої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати окрему ухвалу суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакової Наталії Василівни задовольнити.

Окрему ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 у справі № 160/24111/21 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук ,

Судді Верховного Суду