Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2018 року

Київ

справа №820/7302/15

адміністративне провадження №К/9901/19311/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2016 (судді Бенедик А.П., Калиновський В.А., Філатов Ю.М.)

у справі №820/7302/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сансара Плюс»

до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

та Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сансара Плюс» (далі - позивач, ТОВ «Сансара Плюс») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (відповідач 1, скаржник, податковий орган, Житомирська ОДПІ) та Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (відповідач 2) про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач 1 звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, скаржником було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015 залишено без руху апеляційну скаргу Житомирської ОДПІ на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2015, в зв'язку з тим, що скаржником не було додано до апеляційної скарги документа про сплату судового збору.

Податковий орган в межах встановленого ухвалою строку для усунення недоліків звернувся до суду з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2015 відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Податковий орган у червні 2016 року звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою вдруге та заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що у податкового органу були відсутні кошти для сплати судового збору при зверненні з касаційної скаргою вперше.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2016 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, в зв'язку з тим, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені скаржником у заяві про поновлення строку, визнані судом неповажними.

На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2016 скаржник знову звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтував тим, що в зв'язку з наявністю поточних зобов'язань зі сплати судового збору по іншим адміністративним справам відповідач був позбавлений можливості вчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою. Крім того, відповідно до кошторису на 2016 рік кошти для сплати судового збору були відсутні.

Однак, вказані обставини судом апеляційної інстанції були визнані неповажними та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2016 в задоволенні клопотання Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив його до суду касаційної інстанції. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що Житомирська ОДПІ є бюджетною установою. Станом на 2015 рік кошторис по видатках КЕКВ 2800 не передбачав коштів для сплати судового збору. Крім того, казначейські рахунки податкового органу були заблоковані, в зв'язку з наявністю заборгованості зі сплати платежів до бюджету, а відтак у податкового органу не було можливості сплатити судовий збір в межах строку на апеляційне оскарження, а тому судом безпідставно було відмовлено в поновленні строків на апеляційне оскарження. До того ж, податковому органу надано право на оскарження рішення суду першої інстанції в межах одного року, що передбачено абзацом 3 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, на підтвердження поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження податковим органом було надано лист Управління державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області від 15.04.2016 щодо безспірного списання з рахунку податкового органу коштів та копію тимчасового кошторису на 2016 рік. Первісно подана апеляційна скарга податкового органу була повернута скаржнику ухвалою від 02.12.2015. При цьому, з апеляційною скаргою вдруге Житомирська ОДПІ звернулася у червні 2016 року.

Належними доказами поважності підстав пропуску значного строку на апеляційне чи касаційне оскарження у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною чи касаційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне чи касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

З матеріалів справи вбачається, що таких доказів податковим органом суду апеляційної інстанції надано не було, в зв'язку з чим судом апеляційної інстанції було відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які б могли призвести до скасування рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2016 у справі № 820/7302/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко