Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2018 року

Київ

справа №806/310/16

адміністративне провадження №К/9901/31273/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на ухвалуЖитомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 (суддя - В.Б. Шидловський)у справі№ 806/310/16за позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Фізична особи-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (правонаступником якої є Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, далі - Коростенська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000024621 від 20.01.2016 та №000026621 від 20.01.2016.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №000024621 від 20.01.2016 та №000026621 від 20.01.2016.

Не погодившись із рішенням першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року апеляційну скаргу Коростенської ОДПІ залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору та встановлено термін до 10 травня 2016 року для усунення недоліків скарги.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року відмовлено Коростенській ОДПІ у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та продовжено строк для усунення недоліків до 01 червня 2016 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року повернено апеляційну скаргу внаслідок невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

14 листопада 2016 року Коростенською ОДПІ повторно подано апеляційну скаргу та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване відсутністю коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року апеляційну скаргу Коростенської ОДПІ залишено без руху у зв'язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у заяві про поновлення такого строку та запропоновано відповідачу надати докази на підтвердження вжиття заходів щодо отримання необхідного бюджетного фінансування.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, виходячи з того, що відповідачем не усунуто недоліків апеляційної скарги у терміни встановлені судом.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для подальшого апеляційного перегляду. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що наведені у клопотанні докази щодо поважності причин пропуску строку встановленого для апеляційного оскарження є переконливими, оскільки кошторисом видатків контролюючого органу не були передбачені витрати на сплату судового збору на момент прийняття рішення судом першої інстанції.

17.01.2017 Вищим адміністративним судом України, касаційне провадження за касаційною скаргою Коростенської ОДПІ відкрито.

01.03.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Позивач на адресу суду надіслав письмові заперечення, за змістом яких він заперечує проти доводів касаційної скарги та просить її відхилити. В обґрунтування зазначено, що ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження прийнята з дотриманням норм процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи на зазначене вище про те, що повторна апеляційна скарга на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року була подана поза межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані Коростенською ОДПІ в клопотанні причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, касаційний суд вважає, що відповідачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року.

Доводи ж касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

Стаття 49 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

При цьому, Верховний Суд враховує, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 14 листопада 2016 року, тобто через чотири місяці після її первісного повернення судом апеляційної інстанції; при цьому, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення у цей період, матеріали справи не містять.

У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду