Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.04.2019 року у справі №826/19361/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2019 року

Київ

справа №826/19361/16

адміністративне провадження №К/9901/17496/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2017 року (головуючий суддя - Балась Т.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (головуючий суддя - Мацедонська В.Е., судді - Кучма А.Ю., Лічевецький І.О.) у справі №826/19361/16

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Національної поліції в Київській області

про скасування наказу, поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 08 грудня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач, ГУНП в Київській області) про скасування наказу від 22.08.2016 року №933 в частині застосування дисциплінарного стягнення, наказу від 14.09.2016 року №530о/с в частині звільнення зі служби, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

3. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у поясненнях, наданих позивачем 22 липня 2016 року зазначено, що він під час добового чергування алкогольні напої не вживав, а після прибуття у розташування у своїй кімнаті зі своїми колегами випив 100 мл горілки в пам'ять за загиблого колегу. В матеріалах службової перевірки наявний протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння наркологічного диспансеру Луганської області від 03 липня 2016 року, згідно з яким ОСОБА_3 відмовився від проходження дослідження на пристрої «Драгер», при цьому у нього наявний запах перегару та за результатами висновку огляду встановлено, що позивач знаходиться у стані алкогольного сп'яніння. Перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння, нецензурна лайка в бік офіцерів та лікарів, що проводили медичний огляд підтверджується рапортами командира роти № 5 ППСПОП «Миротворець» підполковника Федоренка С.П., командира 1 взводу 5 роти Мироненка С.В., полковника Тарасенка С.В., підполковника Западнюка О.В. Крім того, лейтенант поліції ОСОБА_8 у своїх поясненнях зазначив, що 02 липня 2016 року о 13.00 год. заступивши у добовий наряд по охороні мосту «Пролетарський», близько 18.30 год. ОСОБА_9, ОСОБА_3 ОСОБА_10 та ОСОБА_8 було розпито пляшку горілки (ємністю 0,5 літра), 03 липня 2016 року о 10:00 год. кожним з вищевказаних працівників було вжито пиво (ємністю 1,0 літр), а після зміни добового чергування прибувши до місця дислокації продовжено вживання спиртних напоїв у розташуванні полку. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивача обґрунтовано притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

5. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 березня 2017 року - залишено без змін.

6. Суд апеляційної інстанції підтримав висновки суду першої інстанцій та додав, що Верховний суд України в абз.2 п.25 постанови Пленуму від 06 листопада 1992 року №6 (зі змінами і доповненнями) «Про практику розгляду судами трудових спорів» вказав, що нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку. Протоколом наркологічного диспансеру Луганської області №338 від 03 липня 2017 року медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння та поясненнями, наявними в матеріалах перевірки №397 за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ППСПОП «Миротворець», підтверджується факт перебування ОСОБА_11 під час несення служби у стані алкогольного сп'яніння. Колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених п.п.2.2, 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України підстав для проведення службового розслідування, а відповідні посилання апелянта щодо їх відсутності визнала необґрунтованими. З пояснень ОСОБА_3 від 22 липня 2016 року вбачається, що він був ознайомлений зі своїми правами, як особи, відповідно якої проводиться службове розслідування, про що свідчить його підпис під ними, що, в свою чергу, спростувало твердження апелянта про його необізнаність з проведенням щодо нього службового розслідування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

7. 06 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, в якій позивач просив скасувати оскаржувані судове рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що оскаржувані судові рішення не містять посилань на нормативно-правові акти, які мали б застосовуватись до спірних правовідносин. Зазначає, що на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений, однак жодного нормативно-правового акту, який би встановлював якийсь особливий режим перебування позивача у відрядженні в зоні проведення АТО в Луганській області не існує. Також вказує на порушення судами відповідачем Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в частині відсутності підстав для його проведення, порушення самої процедури його проведення, невідповідність висновку службового розслідування фактичним обставинам, адже позивач не вживав алкогольні напої під час несення служби, виконання завдань. Зазначає, що відповідачем порушено норми КЗпП України в частині невидачі в день звільнення трудової книжки. Також вважає, що суди при винесенні рішень не звернули уваги на наявність пом'якшуючих обставин, як то смерть бойового товариша, перебування в наряді протягом двох діб поспіль, вживання спиртних напоїв поза службою, добровільне переведення позивача для несення служби в зоні АТО, послужний список позивача, стаж роботи, створення позивачем сім'ї та необхідність у забезпеченні її існування. Крім того, вказує на недотримання відповідачем балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких спрямоване застосування дисциплінарного стягнення. Також вважає, що судами не було враховано пояснення свідка про невідповідність дійсності обставин, вкладених у висновку службового розслідування.

9. Відповідачем до суду надано заперечення на касаційну скаргу, в обґрунтування яких останній послався на безпідставність доводів касаційної скарги. Вважає, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують перебування позивача на добовому чергуванні в стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про порушення ним службової дисципліни. Відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

10. Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог наказу Головного управління від 03 червня 2016 року №250о/с дск, наказу ГУНП в Київській області від 13 травня 2016 року №508 для проведення ротації підрозділів патрульної служби поліції особливого призначення, з метою виконання особовим складом завдань, визначених Законом України «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції на територіях Донецької та Луганської областей, продовжено перебування у службовому відрядженні у м. Сєвєродонецьку Луганської області до особливого розпорядження працівників полку патрульної служби поліції особливого призначення «Миротворець» ГУНП в Київській області (далі - ППСПОП «Миротворець») у підпорядкуванні керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, зокрема, старшого сержанта поліції ОСОБА_3

12. Відповідно до розстановки нарядів особового складу ППСПОП «Миротворець» по виконанню завдань в зоні АТО на 02 липня 2016 року, затвердженої помічником командира ППСПОП «Миротворець» підполковником поліції Дирманом В.М., позивача залучено до несення служби по охороні мосту «Пролетарський», що знаходиться в місті Сєверодонецьк Луганської області, з 14:00 год. 02 липня 2016 року по 14:00 год. 03 липня 2016 року.

13. 03 липня 2016 року командир взводу №1 роти №5 ППСПОП «Миротворець» молодший лейтенант поліції Мироненко С.В. прибувши до місця несення служби позивача з метою зміни наряду виявив, що ОСОБА_3 перебував на місці несення служби з явними ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим ним було подано рапорт командиру роти №5 ППСПОП «Миротворець» підполковнику поліції Федоренку С.П.

14. 12 липня 2016 року командир ППСПОП «Миротворець» на підставі рапорту підполковника поліції Федоренка С.П. звернувся з рапортом до т.в.о. начальника ГУНП в Київській області з проханням надати дозвіл на призначення та проведення службового розслідування по факту грубого порушення дисципліни.

15. Наказом начальника ГУНП в Київській області від 20 липня 2016 року №827 призначено службове розслідування за фактом порушення працівниками ППСПОП «Миротворець» вимог службової дисципліни, за результатами проведення якого 15 серпня 2016 року складено висновок.

16. Відповідно до пункту 3 резолютивної частини вищезазначеного висновку рекомендовано за порушення службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту в частині дотримання законодавства, а саме: перебування на добовому чергуванні в стані алкогольного сп'яніння, проявленні нещирості в ході проведення службової перевірки поліцейського водія взводу №3 роти №5 ППСПОП «Миротворець» ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 звільнити з Національної поліції України.

17. ГУНП в Київській області 22 серпня 2016 року прийнято наказ №993 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ППСПОП «Миротворець», пунктом 2 якого наказано звільнити позивача з Національної поліції України.

18. На підставі вищезазначеного наказу, наказом ГУНП в Київській області від 14 вересня 2016 року №530 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_3, поліцейського - водія №3 роти 5 ППСПОП «Миротворець» звільнено зі служби в поліції за пп. 6 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 20 вересня 2016 року.

19. Вважаючи, що відповідач при прийнятті наказів від 22 серпня 2016 року №993, від 14 вересня 2016 року №530 діяв протиправно, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

20. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Частина 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII): поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

22. Частини 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII: у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

23. Пункт 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII: поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

24. Пункт 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року №901- VIII: до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами).

25. Стаття 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут): службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

26. Стаття 2 Дисциплінарного статуту: дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

27. Стаття 7 Дисциплінарного статуту: службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

28. Стаття 12 Дисциплінарного статуту: на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

29. Стаття 14 Дисциплінарного статуту: з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць <…>.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо <…>.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу <…>.

Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

30. Стаття 15 Дисциплінарного статуту: у разі порушення дисципліни особами рядового і начальницького складу в період перебування у відрядженні, відпустці, на відпочинку або в період тимчасової непрацездатності начальник органу чи підрозділу, у межах відповідної території, де вчинено дисциплінарний проступок, уживає заходів щодо його припинення, збирає первинні матеріали та надсилає їх для розгляду за місцем проходження служби порушника.

Накладання дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу за проступки, учинені під час чергування, несення вартової чи патрульно-постової служби, здійснюється тільки після закінчення чергування, варти або після заміни їх іншими особами та здачі зброї <…>.

31. Пункт 1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (далі - Інструкція №230): <…> службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин <…>.

32. Пункт 2.1 Інструкції №230: підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС (рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

33. Пункт 2.2.1, 2.2.20 Інструкції №230: службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю; отримання інформації про скоєння інших, не визначених підпунктами 2.2.1 - 2.2.19цього пункту, дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення

34. Пункт 2.6 Інструкції №230: підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

36. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

37. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

38. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

39. Колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

40. З матеріалів справи слідує, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту в частині дотримання законодавства, а саме: перебування на добовому чергуванні в стані алкогольного сп'яніння, проявлення нещирості в ході проведення службової перевірки.

41. Судами попередніх інстанцій під час розгляду даної справи встановлено, що наказом ГУНП в Київській області від 03 травня 2016 року №5 «Про заходи щодо підвищення рівня особистої дисципліни, дотримання заходів особистої безпеки особовим складом ППСПОП «Миротворець» ГУ НП в Київській області» на підставі ст.ст.18, 19, 59 Закону України «Про Національну поліцію» та ст.ст.1, 5, 7, 13, 15 Дисциплінарного статуту ОВС України, суворо заборонено вживання під час службового відрядження алкогольних напоїв.

42. Таким чином, доводи скаржника про відсутність жодного нормативно-правового акту, який би встановлював якийсь особливий режим перебування позивача у відрядженні в зоні проведення АТО в Луганській області, не відповідають дійсним обставинам справи.

43. Позивач фактично не заперечував факт вживання алкогольних напоїв, втім стверджував, що їх вживання здійснювалось після добового чергування та прибуття у розташування у свою кімнату. Крім того, зазначені обставини підтверджені протоколом наркологічного диспансеру Луганської області №338 від 03 липня 2017 року медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння.

44. Також, при ухваленні рішень судами попередніх інстанцій враховано інформацію, викладену в рапортах командира роти №5 ППСПОП «Миротворець» підполковника Федоренка С.П., командира 1 взводу 5 роти Мироненка С.В., полковника Тарасенка С.В., підполковника Западнюка О.В. щодо обставин перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння, нецензурної лайки в бік офіцерів та лікарів, що проводили медичний огляд; лейтенанта поліції ОСОБА_8 щодо вживання разом з позивачем спиртних напоїв безпосередньо під час добового чергування.

45. Посилання скаржника на неврахування судами пояснень свідка ОСОБА_14 при винесенні рішень є безпідставними, оскільки судом першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначено, що повідомлені під час допиту свідка обставини не могли вплинути суттєво на рішення відповідача, яке прийнято по факту вживання алкогольних напоїв під час службового відрядження.

46. Таким чином, колегія суддів погоджує висновки судів попередніх інстанцій щодо того, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

47. Доводи, наведені ОСОБА_3 в касаційній скарзі стосовно порушення відповідачем порядку та процедури проведення службового розслідування, Суд вважає необґрунтованими, оскільки підставою для проведення службового розслідування слугували обставини порушення позивачем вимог наказу ГУНП в Київській області від 03 травня 2016 року №5 щодо суворої заборони вживання під час службового відрядження алкогольних напоїв. Згідно пояснень ОСОБА_3 від 22 липня 2016 року він був ознайомлений зі своїми правами, як особи, відповідно якої проводиться службове розслідування.

48. Крім того, безпідставними є посилання позивача на неправомірне отримання рапортів та пояснень цивільних осіб 04 липня 2016 року та 05 липня 2016 року, тобто до початку службового розслідування, оскільки збирання таких первинних матеріалів узгоджується з положеннями пункту 15 Дисциплінарного статуту.

49. Суд зазначає, що всім наведеним скаржником в касаційній скарзі доводам судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку. Судові рішення місять відповідні посилання на релевантні джерела права та обґрунтовані висновки щодо наявності складу дисциплінарного проступку, вчиненого позивачем.

50. Суд критично оцінює твердження скаржника про необхідність врахування відповідачем певних пом'якшуючих обставин, як то смерть бойового товариша, перебування в наряді протягом двох діб поспіль, вживання спиртних напоїв поза службою, добровільне переведення позивача для несення служби в зоні АТО, послужний список позивача, стаж роботи, створення позивачем сім'ї та необхідність у забезпеченні її існування, оскільки застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої на те особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

51. Доводи скаржника про порушення відповідачем норм КЗпП України в частині невидачі в день звільнення трудової книжки колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються предмету розгляду даної адміністративної справи.

52. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

53. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

54. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

55. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

56. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в:

57. Касаційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

58. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року - залишити без змін.

59. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа