Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2018 року

Київ

справа №826/21623/15

адміністративне провадження №К/9901/26844/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суд м. Києва від 20.04.2016 року (Суддя Арсірій Р.О.),

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 року (Судді: Шелест С.Б., Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.),

у справі № 826/21623/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗФ КВ-Донбас»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення від 13.08.2015 року № 402/26-50-11-01-27 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЗФ КВ-Донбас», -

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗФ КВ-Донбас» (далі - позивач, ТОВ «ЗФ КВ-Донбас») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - позивач, ТОВ «ЗФ КВ-Донбас») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення від 13.08.2015 року № 402/26-50-11-01-27 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЗФ КВ-Донбас» (арк. справи 3-8).

Постановою Окружного адміністративного суд м. Києва від 20.04.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 року позов задоволений, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 13.08.2015 року № 402/26-50-11-01-27 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЗФ КВ-Донбас».

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки судами першої та апеляційної інстанції не враховано, що відповідачем вчинені усі необхідні дії для встановлення місцезнаходження товариства, та у відповідності до законодавства проведено процедуру анулювання реєстрації платника ПДВ.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначений склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем відносно позивача складена довідка від 29.05.2015 року № 1772/2, зі змісту якої вбачається, що в результаті проведення необхідних та достатніх заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків, місцезнаходження платника податків-позивача, яке зареєстроване: м. Київ, вул. Червоноармійська, 62, не встановлено.

На підставі зазначеної довідки, відповідачем 04.06.2015 року складено повідомлення № 1126/26-50-11-01-19 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП.

Також, відповідачем відносно позивача складена довідка від 28.07.2015 року № 2863/1 про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, зі змісту якої вбачається, що в результаті проведення необхідних та достатніх заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків, місцезнаходження платника податків-позивача, яке зареєстроване адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 62 - не встановлено.

На підставі зазначеної довідки, відповідачем 28.07.2015 року складено повідомлення № 2250/26-50-11-01-19 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП.

Зазначені повідомлення були скеровані до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві для вжиття заходів, передбачених частиною 12 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

У зв'язку з отриманням від відповідача відповідних повідомлень за формою № 18-ОПП, відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11.08.2015 року внесено запис № 10681430005037965 про відсутність юридичної особи за адресою місцезнаходження.

13.08.15 року на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (запис від 11.08.2015 року № 10681430005037965), відповідачем прийнято рішення № 402/26-50-11-01-27 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЗФ КВ-Донбас» відповідно до підпункту «ж» пункту 184.1. статті 184 Податкового кодексу України.

Незгода позивача з цим рішенням відповідача стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Як встановлено судом, суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позов виходили з того, що відповідачем не дотримано процедуру встановлення місцезнаходження товариства, яка передбачена Порядком № 1588, Положення № 336, та Положенням № 1130, проте в касаційній скарзі відповідач посилається на протилежне.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс), Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі - Закон), Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130 (далі - Положення) та Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 (далі - Порядок), у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно пункту 63.3 статті 63 Кодексу, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Відповідно до пункту 12.4 розділу XII Порядку № 1588, щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

В силу приписів пункту 12.5 розділу XII Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 19 Закону № 755-IV у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби (далі - ДПС) повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно з абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 цього Закону якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІ Положення № 336, встановлено, щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ Положення № 336, у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Так, відповідно до пункту 4.2. Положення № 336, підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов'язково здійснює вихід за його адресою. У разі незнаходження за адресою платника податків необхідно: якщо платник податків зареєстрований за адресою жилого приміщення (квартири), опитати власника такого приміщення (квартири) (за згодою) щодо місцезнаходження за вказаною адресою платника податків, а також місцезнаходження посадових осіб платника податків, та оформити відповідно такі заходи (пояснення або рапорт); якщо платник податків зареєстрований за адресою приміщення, в якому розташовано виробництво, офіси тощо, необхідно опитати власника приміщення-орендодавця (за згодою) щодо оренди та місцезнаходження платника податків, вказаного у запиті (пояснення або рапорт).

Відповідно до пункту 4.8. Положення № 336 кожний проведений захід оформлюється документально (довідкою або рапортом).

Пунктом 5.5. Положення № 336 визначено, що анулювання реєстрації за ініціативою відповідного контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

Так, відповідно до підпункту «ж» пункту 184.1. статті 184 Податкового Кодексу, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Також, пунктом 5.5. Положення визначено, що контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава - підпункт «ж» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

З аналізу викладеного вбачається, що підрозділ органу податкової інспекції надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону № 755-IV, лише після здійснення передбачених вищенаведеним Порядком та Положенням заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 15 квітня 2014 року № 21-4а14.

З оскаржуваного рішення податкового органу вбачається, що рішення прийнято виключно на підставі відомостей з ЄДР.

Тобто будь-яких доказів, на підставі яких податковим органом був встановлений факт відсутності чи неможливості встановити місцезнаходження платника податку, та вжиття податковою інспекцією заходів по встановленню місцезнаходження платника податку у відповідності до Положення № 336 відповідачем не виконано, зокрема: доказів спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків, встановлення місця проживання засновників і керівників платника податків та отримання інформації стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками відповідачем не надано. Підтверджуючих пояснень, запитів, або рапортів з наведених підстав відповідачем не складено.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суд м. Києва від 20.04.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 року у справі № 826/21623/15, - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суд м. Києва від 20.04.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 року у справі № 826/21623/15, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко