ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 804/216/16

адміністративне провадження № К/9901/14512/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П., суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016р. (судді - Богданенко І.Ю., Уханенко С.А., Дадим Ю.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У січні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» (далі - Уповноважена особа Фонду), оформлену листом від 17.11.2015р. за вих. №19/5254 щодо невключення його до повного Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором на відкриття і обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті від 17.09.2014р.;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду включити його до повного Переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором на відкриття і обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті від 17.09.2014р.;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником ПАТ «Банк Камбіо» в розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідачі протиправно не включили його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, чим порушили його законне право на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо», оформлену листом від 17.11.2015р. за вих. №19/5254 щодо не включення позивача до повного Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором на відкриття і обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті від 17.09.2014р.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» включити позивача до повного Переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором на відкриття і обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті від 17.09.2014р.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016р. скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що він відповідає вимогам вкладника згідно статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», підстави для невключення його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу, відсутні, а тому право на отримання гарантованої суми вкладу протиправно та безпідставно порушено відповідачем.

У відзиві на касаційну скаргу Уповноважена особа Фонду просила відмовити у її задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17.09.2014р. між позивачем та ПАТ «Банк Камбіо» укладено Договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті, відповідно до якого банк відкриває позивачу поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування. (а.с. 11)

Згідно виписки по особовому рахунку за 17.09.2014р. та Меморіального ордеру №1685 від 17.09.2014р. на поточний банківський рахунок позивача № НОМЕР_1 надійшли грошові кошти в сумі 195460 грн від ТОВ «Весташляхбуд», призначення платежу - «надання позики згідно договору позики (поворотної фінансової допомоги) №ФП-16.09.2014р.». (а.с. 12; 52)

На підставі постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014р. №782 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04.12.2014р. №140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Камбіо», згідно з яким з 05.12.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Камбіо». (а.с. 56 - 59)

На підставі постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015р. №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015р. № 46 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначено Додусенка В.І. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку строком на 1 рік з 02.03.2015р. по 01.03.2016р. (а.с. 60 - 62)

Судами встановлено, що 04.03.2015р. на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено оголошення, що у зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення № 46 від 02.03.2015р. про початок ліквідації ПАТ «Банк Камбіо»; з 06.03.2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів року вкладники ПАТ «Банк Камбіо» з 06.03.2015 року по 17.04.2015 можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Банк Камбіо». Виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Наказом Уповноваженої особи Фонду від 17.02.2015р. №157 на підставі пункту 3 частини другої статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснено у ПАТ «Банк Камбіо» перевірку документів, пов`язаних з укладенням банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб, а також створено для цього Комісію з перевірки вкладів фізичних осіб. (а.с. 63 - 64)

Результати роботи Комісії оформлено протоколом від 27.02.2015р. (а.с. 65 - 66)

Крім того, судами встановлено, що при зверненні до відділення ПАТ «Укрінбанк» з метою отримання залишку коштів на рахунку № НОМЕР_1 у розмірі гарантованої суми відшкодування, позивач дізнався про його відсутність в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

17.03.2015р. позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» із заявою про включення його до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. (а.с. 13)

Листом від 17.11.2015р. №19/5254 Уповноваженою особою Фонду повідомлено позивача про проведення перевірки правочинів на предмет виявлення нікчемних на підставі частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також повідомлено про проведення такої перевірки щодо рахунку позивача, у зв`язку з чим останнього не включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. (а.с. 14 - 15)

Вважаючи відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» щодо невключення до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач є вкладником в розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому має право на включення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію цього банку. При цьому суд виходив з того, що передбачених частиною 4 статті 26 цього Закону підстав, за наявності яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб може не проводити відшкодування позивачу коштів за вкладами, у ході розгляду справи не встановлено.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки договір на відкриття банківського рахунку з позивачем банком укладений раніше запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Камбіо», то будь - яких обмежень, пов`язаних з дією тимчасової адміністрації, не існувало.

Суд виходив з безпідставності посилань Уповноваженої особи Фонду на наявність зареєстрованого кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України у зв`язку із відсутністю вироку у кримінальній справі, що набрав законної сили, який в силу ч. 4 ст. 72 КАС України є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, а тому до моменту встановлення факту зловживання позивачем своїми правами з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у суду відсутні підстави вважати такі обставини доведеними.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Камбіо» повністю відповідають Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Під час дії тимчасової адміністрації у банку Уповноваженою особою Фонду проведено відповідну перевірку правочинів (договорів банківського вкладу) на предмет їх нікчемності та встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім`я позивача, надійшли внаслідок так званого «дроблення» великого депозиту іншого клієнта, з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

При цьому апеляційний суд виходив з того, що операція з перерахування грошових коштів з рахунку ТОВ «Весташляхбуд» на поточний рахунок позивача підтверджує намагання підприємства отримати грошові кошти не в порядку черговості від банку, а за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто внаслідок укладання таких правочинів надається перевага одному вкладнику, розмір вкладу якого перевищує встановлений граничний розмір відшкодування, а саме, вказана особа має намір отримати за рахунок коштів Фонду відшкодування, яке перевищує 200000 грн, замість отримання залишку вкладу понад граничний розмір відшкодування за рахунок реалізації майна банку як кредитор четвертої черги.

Апеляційний суд виходив з того, що згідно з випискою/особовим рахунком за 17.09.2014р. на поточному рахунку ТОВ «Весташляхбуд» знаходилось сума коштів у розмірі 4105597,97 грн, які того ж дня перераховані шляхом роздроблення на поточні рахунки інших осіб, зокрема і на поточний рахунок позивача.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, підстави для визнання правочину нікчемним передбачені статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Приймаючи рішення про визнання укладеного з позивачем договору банківського вкладу нікчемним відповідачем не зазначено передбачені законом підстави для цього, а також не надано судам попередніх інстанцій належних доказів на підтвердження наявності таких підстав.

Уповноваженою особою Фонду не зазначено які переваги чи пільги отримала саме позивач внаслідок укладення договору банківського вкладу, а доводи відповідача свідчать про можливість отримання таких переваг (пільг) третьою особою, однак такі обставини не були предметом дослідження у даній справі.

Крім того, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані Уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 цього Закону.

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його Уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного Уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Такий правовий висновок у аналогічних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №826/1476/15.

Таким чином висновки апеляційного суду щодо укладення з позивачем договору, умови якого передбачають для нього переваги чи пільги, а також наявність інших підстав, які можуть свідчити про його нікчемність, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та є наслідком неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права, що свідчить про їх необґрунтованість.

В ході розгляду справи встановлено, що між позивачем та ПАТ «Банк Камбіо» укладено договір банківського вкладу, позивач в силу Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідача передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв`язку з цим його дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, дотримання посадовими особами вимог щодо нерозголошення банківської таємниці, а також наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів прийшла до висновку, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись статтями 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016р. скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук