Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року

м. Київ

справа №260/2595/22

провадження № К/990/383/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Уханенка С. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду, прийняту 19 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Ільчишин Н. В., суддів: Гудима Л. Я., Гуляка В. В.,

І. Суть спору

1. У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі також - ВДВС, відповідач) в якому просив:

1.1. визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 06 липня 2022 року про відкриття виконавчого провадження № 69346079, визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 06 липня 2022 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 69346079, визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 06 липня 2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 69346079, стягнути на користь позивача судові витрати.

2. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що постановою головного державного виконавця від 06 липня 2022 року було відкрито виконавче провадження № 69346079 з виконання постанови Державної служби України з безпеки на транспорті серії ВМ № 00002109 від 08 грудня 2022 року, однак вказаний виконавчий документ пред`явлено до примусового виконання тільки 29 червня 2022 року, тобто з пропуском строку пред`явленням постанови серії ВМ № 00002109 від 08 грудня 2021 року до примусового виконання.

Позивач вважає, що протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження прямо вказує на протиправність постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, оскільки останні не могли бути прийняті за умови додержання виконавцем вимог законодавства та повернення виконавчих документів стягувачу у зв`язку з пропуском строку їх пред`явлення до виконання.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Постановою старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко В.О. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00002109 від 08 грудня 2021 року, ОСОБА_1 , як особу, відповідальну за правопорушення, вчинені на транспортних засобах TOB «ВАГО», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

3.1. Зазначена постанова набрала законної сили 31 березня 2022 року, а строк пред`явлення постанови до виконання - до 30 квітня 2022 року.

4. Листом Державної служби України з безпеки на транспорті від 26 червня 2022 року № 5275/3.6/14-22 вказану постанову серії ВМ № 00002109 від 08 грудня 2021 року було повторно надіслано до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) примусового для виконання.

4.1. Поряд з іншим, вказаним листом також підтверджується, що постанову серії ВМ № 00002109 від 08 грудня 2021 року було подано для примусового виконання до Ужгородського районного відділу ДВС 03 червня 2022 року, однак вказаний виконавчий документ був повернутий стягувачеві, у зв`язку з подачею не за підвідомчістю.

5. Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 06 липня 2022 року було відкрито виконавче провадження № 69346079 з виконання вказаної постанови Державної служби України з безпеки на транспорті серії ВМ № 00002109 від 08 грудня 2021 року.

6. 06 липня 2022 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було прийнято постанову у виконавчому провадженні № 69346079 про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 17000 гривень.

7. 06 липня 2022 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було прийнято постанову у виконавчому провадженні № 69346079 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

8. Вважаючи вказані постанови відповідача протиправними позивач звернувся з цим позовом за захистом свого порушеного права.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 05 серпня 2022 року позов задовольнив в повному обсязі.

9.1. Визнав протиправною та скасував постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 06 липня 2022 року про відкриття виконавчого провадження № 69346079.

9.2. Визнав протиправною та скасував постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 06 липня 2022 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 69346079.

9.3. Визнав протиправною та скасував постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 06 липня 2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 69346079.

10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець 06 липня 2022 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, тримісячний строк пред`явлення якої до виконання сплинув, чим були порушені права позивача.

10.1. З огляду на викладене, порушені права позивача підлягають відновленню шляхом визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №69346079 від 06 липня 2022 року.

10.2. Відповідно, необхідно скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору як такі, які прийняті у зв`язку з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, про скасування якої суд дійшов висновку за результатами розгляду цієї справи.

11. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 жовтня 2022 року скасував рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року та ухвалив нове, яким в позові відмовив.

12. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

12.1. З огляду на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому як Кодексом про адміністративні правопорушення так і іншими законами України, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», державним виконавцем обгрунтовано враховано чинні законодавчі зміни у порядку пред`явлення виконавчого документа до виконання, переривання та встановлення строків звернення виконавчого документа до виконання.

12.2. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваних постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору від 06 липня 2022 року № 69346079 та дій державного виконавця при прийнятті таких постанов.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

13. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

13.1. Так, автор скарги посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу 10 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» у подібних правовідносинах.

13.2. Просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

14. Верховний Суд ухвалою від 23 січня 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

15. Представник Відділу ДВС не скористався правом наданим йому згідно статті 338 КАС України подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі, відзив на касаційну скаргу не подав.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. Згідно зі статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

17. Частиною першою статті 341 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

20. Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

21. Частина перша статті 5 зазначеного Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

22. За правилами частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

23. Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

24. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII).

25. Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

26. Статтею 60 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» передбачено, що постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом.

27. Згідно з частиною першою статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

28. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

29. Також, за правилами статті 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

30. Згідно із статтею 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

31. Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

32. Указом Президента України від 14 березня 2022 року за №133/2022, затвердженим Законом від 15 березня 2022 року №7168, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

33. Разом з цим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

34. Згідно з вимогами пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

35. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

36. Відповідно до приписів частин першої, другої та четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

37. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

38. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

39. Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

40. Відповідно до пункту 8 розділу VIІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

VI. Оцінка Верховного Суду

41. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд керується таким.

42. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

43. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

44. Як встановлено судами, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 08 грудня 2021 року серії ВМ № 00002109 набрала законної сили 31 березня 2022 року, строк пред`явлення постанови до виконання тривав до 30 квітня 2022 року включно.

45. Верховний Суд наголошує, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі про адміністративне правопорушення встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

46. Постанову про відкриття виконавчого провадження № 69346079 з виконання вказаної постанови Державної служби України з безпеки на транспорті серії ВМ № 00002109 від 08 грудня 2021 року прийнято державним виконавцем 06 липня 2022 року, тобто після набрання чинності Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року.

47. Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

47. Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

48. З огляду на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому як Кодексом про адміністративні правопорушення так і іншими законами України, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», Верховний Суд вважає обґрунтованим врахування державним виконавцем чинних законодавчих змін у порядку пред`явлення виконавчого документа до виконання, переривання та встановлення строків звернення виконавчого документа до виконання, тому суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про правомірність оскаржуваних постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору від 06 липня 2022 року ВП № 69346079 та дій державного виконавця при прийнятті вказаних постанов.

49. Отже, оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

50. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VІІІ. Судові витрати

51. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду прийняту 19 жовтня 2022 року у справі № 260/2595/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

С. А. Уханенко