Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.07.2019 року у справі №810/1701/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2019 року

Київ

справа №810/1701/18

адміністративне провадження №К/9901/19661/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В. М.,

суддів: Кравчука В. М., Чиркіна С. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
18.03.2019 у складі судді Каракашьяна С. К. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у складі колегії суддів: Аліменка В. О. (головуючий), Кучми А. Ю., Парінова А. Б. у справі №810/1701/18 за позовом Державного реєстратора прав на нерухоме майно КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Антипенка Олександра Анатолійовича до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та зобов'язання скасувати наказ в частині,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Позивач - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Антипенко Олександр Анатолійович (надалі - Державний реєстратор) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (надалі - Мін'юст), в якому просив визнати протиправним та зобов'язати відповідача скасувати наказ №299/5 від
06.02.2018 в частині анулювання позивачу доступу до Державного реєстру речових прав.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
25.06.2019, позовні вимоги задоволено частково. Вирішено вийти за межі позовних вимог та скасувати пункт 6 наказу Мін'юсту №299/5 від 06.02.2018 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

3.1. За результатами розгляду скарг Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Родовід Банк"
Шевченка А. М. від 19.01.2018 №16-11-б. б/485, зареєстрованої у Мін'юсті
22.01.2018 за №1372-33-18, від 23.01.2018 №1649-33-18, від 29.01.2018 за №2430-33-18, з доповненнями до них від 30.01.2018 №16-11-б. б/671, зареєстрованими в Мін'юсті, 02.02.2018 за №3240-33-18, від 05.02.2018 №16-11-б. б/783, зареєстрованими в Мін'юсті 05.02.2018 за №3354-33-18, відповідно до частин 2 , 5 статті 26, підпунктів "а ", "г ", "д ", "є" пункту 2 частини 6 , абзацу 5 частини 7 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (надалі - Порядок №1128), на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 06.02.2018, Мін'юстом прийнятий наказ "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" від 06.02.2018 №299/5 (надалі - Наказ), пунктом 1 якого задоволено скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Родовід Банк" Шевченка А. М.
від 19.01.2018 №16-11-б. б/485 з доповненнями до них від 05.02.2018 №16-11-б. б/783 в повному обсязі.

3.2. Пунктом 6 даного Наказу Державному реєстратору Антипенку О. А. анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

4. Приймаючи судові рішення суди попередніх інстанції виходили з того, що відповідачем було порушено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме, вимог пунктів 9 та 11 Порядку № 1128, що є підставою для скасування пункту 6 оспорюваного Наказу. При цьому, суди наголосили, що вони не вдавались до встановлення факту правомірності чи протиправності вчинених позивачем реєстраційних дій, які можуть бути предметом судового розгляду у самостійних процесах за зверненнями суб'єктів, чиї права на їх думку порушені такими діями позивача.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що в оскаржуваних судових рішеннях відсутні посилання на причини неврахування доводів Мін'юсту, що викладені у висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 06.02.2018 та не надано оцінки позиції відповідача.

Наголошує, що у скаргах не було зазначено номеру телефону та електронної адреси позивача, тому його виклик здійснювався за номером телефону і електронною адресою Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації", зазначеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, скаржник посилається на розміщення оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації на офіційному веб-сайті Мін'юсту. Наполягає, що Державнйи реєстратор був присутній на засіданні цієї Комісії, що підтверджується відповідним протоколом №11 від 06.02.2018, якому суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки. На думку скаржника, наявність формальних порушень процедурного характеру не може бути підставою для скасування законного по своїй суті Наказу Мін'юсту. Скаржник звертає увагу на те, що судами попередніх інстанції не було надано оцінку порушенням, покладеним в основу оспорюваного Наказу, а саме, щодо здійснення позивачем державної реєстрації переходу права власності на земельну ділянку за відсутності нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, що суперечить вимогам статей 220, 657 Цивільного кодексу України.

6. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. На обґрунтування відзиву посилається на правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1, 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Згідно з частинами 1, 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (надалі-Закон №1952-IV), рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

10. Пунктом 2 Порядку №1128 передбачено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

11. До повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

12. Процедура розгляду скарги визначена ~law7~ та Порядком №1128.

13. Так, ~law8~ визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

14. ~law9~ встановлено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а ", "ґ ", "д " і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

15. При цьому, відповідно до пункту 9 Порядку №1128, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

16. Згідно з пунктом 10 Порядку №1128, суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

17. Пунктом 11 Порядку №1128 (в редакції чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду. У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, ними надається копія відповідного рішення суду на засідання комісії.

18. Аналіз наведених вище положень законодавства дає підстави для висновку, що Мін'юст повинен обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб'єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги та дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрана Мін'юстом форма повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб'єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об'єктивну спроможність суб'єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Мін'юсту свою позицію щодо доводів скарги.

19. Використане у нормативному приписі пункту 9 Порядку №1128 слово "обов'язково" для вираження волі на те, що під час розгляду скарги по суті Мін'юст має запросити скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання скаржника та суб'єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

20. Законодавство не містить вказівки впродовж якого строку чи до настання якої події Мін'юст має повідомити про розгляд скарги. Попри це, на переконання колегії суддів касаційного суду, Мін'юст повинен застосовувати ці строки таким чином, щоб було очевидно, що останнє вдавалось до розумних і необхідних заходів для розгляду скарги, а також забезпечення прав учасників реєстраційних відносин.

Тому, повідомлення суб'єктів оскарження в надмірно стислі строки не можна визнати розумним і прийнятним, щоб вважати суб'єкта оскарження або зацікавлену особу поінформованою про надходження скарги і здатною взяти участь у її розгляді.

21. Недотримання порядку розгляду скарги та мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень, за наслідками якої один із суб'єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб'єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

22. Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

23. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з'ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії у порядку визначеному пунктом 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37/5.

24. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від
18.04.2019 у справі №826/9791/17, від 26.04.2019 у справі №821/669/17.

25. Судами попередніх інстанцій досліджено, що згідно з роздруківкою з веб- сайту ddr. minjust. gov. ua, на офіційному веб-сайті Мін'юсту розміщено оголошення про призначення на 06.02.2019 до розгляду скарг Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Родовід Банк" Шевченка А. М. Разом з тим, з аналізу оголошень вбачається, що у них не вказано суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, а тому позивач, з наведеної на веб-сайті інформації не міг дізнатися про час та місце розгляду відповідних скарг. Крім того, у листі Державного підприємства "Національні інформаційні системи" вказано, що дане оголошення було розміщено на офіційному веб-сайті Мін'юсту 05.02.2019.

26. Судами попередніх інстанцій відхилені доводи відповідача щодо повідомлення позивача про розгляд скарги телефонограмою, оскільки досліджено, що з наданого суду реєстраційного журналу телефонограм відділу забезпечення діяльності Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації речових справ неможливо розібрати, кому була передана телефонограма і якого змісту. Також, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що відповідне повідомлення було направлено на електронну адресу Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації", яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 06.02.2019 о 9:55 год., тобто, за дві години до розгляду скарги.

27. Судами попередніх інстанцій не взяті до уваги посилання відповідача на направлення копії скарг з додатками на адресу позивача листом-повідомленням від
05.02.2018 №3240-33-18-18/19К. оскільки відповідачем не було надано належних доказів направлення чи передачі до поштового відділення вказаного листа. Крім того, суди попередніх інстанцій з'ясували, що у протоколі №11 від 06.02.2018 позивача вказано в якості запрошеного, а не присутнього, а висновок Комісії від
06.02.2018 не містить дослідження та посилань на будь-які пояснення позивача.

28. На цій підставі суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем порушені вимоги пунктів 9 та 11 Порядку №1128.

29. Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не дотримано вимог чинного законодавства, оскільки позивач, який є заінтересованою особою та здійснив спірні реєстраційні дії, не був належним чином та своєчасно повідомлений про розгляд поданих щодо нього скарг.

30. Вказані обставини позбавили позивача права на прийняття участі у розгляді скарг, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою їх повного та об'єктивного розгляду і прийняття законного і обґрунтованого рішення.

31. Зазначені процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного Наказу в частині анулювання позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

32. При цьому, оспорюваний Наказ не підлягає перевірці по суті встановлених ним обставин, тобто, результатів перевірки скарг, оскільки позбавлення заінтересованих осіб можливості взяти участь у розгляді цих скарг є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, що є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування оспорюваного Наказу.

33. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №826/19452/16, від 20.05.2019 у справі №826/9046/16.

34. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що порушення Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації процедури розгляду скарги, що стало підставою для скасування Наказу Мін'юсту, не означає, що колегія суддів погоджується чи не погоджується з правомірністю дій Державного реєстратора, щодо яких подано скарги, оскільки по суті виявлених порушень у діях Державного реєстратора оспорюваний Наказ у судах першої та апеляційної інстанцій не перевірявся. Необхідність у такій перевірці може виникнути, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що Комісією дотримано процедуру розгляду скарги, однак позивач не погоджується із виявленими порушеннями по суті. Відтак, скасування наказів Мін'юсту внаслідок порушення процедури здійснення розгляду скарг у сфері державної реєстрації не є перешкодою для повторного розгляду за встановленою процедурою Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації скарги з дотриманням всіх приписів та вимог ~law10~ та Порядком №1128.

35. Таким чином, судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права і доводи касаційної скарги цього не спростовують.

36. За приписами частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

ПОСТАНОВИВ:

38. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

39. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі №810/1701/18 за позовом Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Антипенко Олександра Анатолійовича до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та зобов'язати скасувати наказ в частині - залишити без змін.

40. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя В. М. Шарапа

Судді В. М. Кравчук

С. М. Чиркін