Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 15.08.2018 року у справі №820/9195/15 Ухвала КАС ВП від 15.08.2018 року у справі №820/91...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.08.2018 року у справі №820/9195/15

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 серпня 2018 року

справа №820/9195/15

адміністративне провадження №К/9901/12147/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Спецімпекс» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року у складі колегії суддів Русанової В.Б., Присяжнюк О.В., Курило Л.В., у справі №820/9195/15 за позовом Приватного підприємства «Спецімпекс» до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року Приватне підприємство «Спецімпекс» (далі - позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби №80700001/2015/000469/2 від 20 березня 2015 року; №80700001/2015/000470/2 від 20 березня 2015 року; №80700001/2015/000515/2 від 26 березня 2015 року; №80700001/2015/000528/2 від 30 березня 2015 року; №80700001/2015/000549/2 від 30 березня 2015 року; №80700001/2015/000550/2 від 30 березня 2015 року; №80700001/2015/000551/2 від 30 березня 2015 року; №80700001/2015/000552/2 від 30 березня 2015 року; №80700001/2015/000553/2 від 30 березня 2015 року; №80700001/2015/000554/2 від 30 березня 2015 року - з мотивів їх безпідставності.

В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року (суддя Нуруллаєв І.С.) позов задоволено, скасовано рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби про коригування заявленої митної вартості товарів №80700001/2015/000469/2 від 20 березня 2015 року; №80700001/2015/000470/2 від 20 березня 2015 року; №80700001/2015/000515/2 від 26 березня 2015 року; №80700001/2015/000528/2 від 30 березня 2015 року; №80700001/2015/000549/2 від 30 березня 2015 року; №80700001/2015/000550/2 від 30 березня 2015 року; №80700001/2015/000551/2 від 30 березня 2015 року; №80700001/2015/000552/2 від 30 березня 2015 року; №80700001/2015/000553/2 від 30 березня 2015 року; №80700001/2015/000554/2 від 30 березня 2015 року - з підстав недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року, у задоволенні позову відмовлено - з підстав ненадання позивачем додаткових документів на вимогу митного органу.

У березні 2016 року позивачем подана касаційна скарга на судове рішення суду апеляційної інстанції, 4 березня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Черпіцька Л.Т.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №820/9195/15 з суду першої інстанції.

30 січня 2018 року справу №820/9195/15 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме положень статей 8, 19, 129 Конституції України, статей 53, 54, 55, 57, 58, 256 Митного кодексу України; статей 2, 8, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Обґрунтовує касаційну скаргу тим, що ним надано всі необхідні документи та пояснення на підтвердження складових митної вартості. Доводить, що поза увагою суду залишились ті обставини, що при порівнянні митної задекларованої ним митної вартості із наявною у митного органу інформацією було використано різні одиниці виміру товару - кілограми та метри квадратні, що закономірно призвело до різного зазначення митної вартості.

У запереченнях на касаційну скаргу митний орган відтворює доводи, викладені у запереченнях на позов та в апеляційній скарзі, із доводами останнього не погоджується.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

05 вересня 2014 року між позивачем та китайською компанією Нuzhou New Insight WPC Nechnology Co., Ltd укладено контракт №141008WL на поставку композитних матеріалів (дошка підлоги та плінтус), а 9 січня 2015 року - специфікацію №1 до нього, де погодили замовлення на поставку партії дошки з деревно-полімерного композиту LHMA066W загальною кількістю 3 920 штук за ціною 6,1361 дол. США за штуку та фурнітури - плінтусів LHMA019A у кількості 600 штук за ціною 1,6297 дол. США за штуку. Загальна вартість партії склала 25031,32 дол. США.

Умови поставки FOB-Китай.

16 січня 2015 року товар пред'явлено для митного оформлення в Китаї, що підтверджено копією китайської МД №310420150549967755.

6 березня 2015 року партія товару надійшла на митну територію України в Одеський порт, а 10 березня 2015 року весь товар було розміщено на митному складі.

Позивачем весь товар розбито на партії та задекларовано за наступними електронними митними деклараціями: фурнітура - плінтуси (код згідно з УКТ ЗЕД 3925908000): ЕМД №807100000/2015/007990 від 16 березня 2015 року та №807100000/2015/009415 від 25 березня 2015 року; дошка (код згідно з УКТ ЗЕД 3918900000): №807100000/2015/007995 від 16 березня 2015 року; №807100000/2015/009408 від 25 березня 2015 року; №807100000/2015/009410 від 25 березня 2015 року; №807100000/2015/009413 від 25 березня 2015 року; №807100000/2015/009416 від 25 березня 2015 року; №807100000/2015/009418 від 25 березня 2015 року; №807100000/2015/009420 від 25 березня 2015 року.

Митна вартість, заявлена позивачем, складалась з ціни за товар та витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України (порт Одеса).

Позивачем разом з митними деклараціями до митного оформлення надано наступні документи а) на підтвердження ціни товару: декларації митної вартості, інвойс №14ИА02Ь009 від 09 січня 2015 року, контракт №141ІА02Ь009 від 05 вересня 2014 року та специфікацію №1 від 09 січня 2015 року, декларація країни відправлення №310420150549967755 від 16 січня 2015 року, прайс-лист від 09 січня 2015 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (ДП «Укрпромзовнішекспертиза») №638 від 11 березня 2015 року; б) транспортні витрати: коносамент №М\ШВООЕ15010223РВ, СМК. №380, довідка про транспортні витрати №2-8 від 27 лютого 2015, акт приймання наданих послуг №2-8 від 27 лютого 2015 року, договір морського перевезення №А-22 від 01 грудня 2014 року.

Сумніви митного органу щодо достовірності визначення митної вартості стосувались цінової її складової, у зв'язку з чим запитано додаткові документи: договори з третіми особами, підтвердження комісійних витрат, ліцензійні, авторські договори (без жодних обґрунтувань); прайси, специфікації та експертний висновок (надано позивачем разом з митними деклараціями); виписки з бухгалтерської документації (без конкретизації та обґрунтування того, які дані вони можуть підтвердити).

Позивач листом від 17 березня 2015 року пояснив, що вже надав всі документи, які були в нього.

Відповідач скоригував митну вартість товару за резервним методом у бік збільшення на основі наявної в нього інформації щодо попереднього розмитнення аналогічних/подібних товарів.

Сумніви митного органу щодо правильного визначення ціни товару ґрунтувались на наявній в нього інформацій щодо вищої митної вартості на аналогічні/подібні товари, розмитнені в попередні періоди, однак порівняння цін відбулось із застосуванням різних одиниць виміру товару - метрів квадратних (щодо товару за поданої позивачем декларацією) та кілограмів (щодо товару, розмитненого раніше). Зазначена обставина залишилась поза увагою суду апеляційної інстанції, в той час як суд першої інстанції правильно її оцінив.

Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними, а висновки суду першої інстанції такими, що відповідають обставинам справи.

Для товарної підкатегорії за УКТ ЗЕД 3918 90 00 00 встановлена додаткова одиниця вимірювання - метр квадратний, що підтверджується наявним у справі витягом з УКТ ЗЕД.

Відповідно до витягу за кодом УКТ ЗЕД 3918 90 00 00 «Покриття для підлоги» у графі «Митна вартість гривень/одиницю» вказано, що вартість однієї одиниці (м2) товару з ЕМД №500060001/2014/41532 від 17 грудня 14 складає 86,459963 грн, а вартість метра квадратного задекларованого за митною декларацією №807100000/2015/009420 (наявної в митного органу, рішення про коригування митної вартості) складає 537,85 грн/м2.

Крім того, суд першої інстанції надав оцінку доводам відповідача щодо необхідності додатково запитаних ним документів, прийшовши до висновку, що вони не впливають на можливість визначення митної вартості на основі поданих документів позивачем.

Оцінюючи обґрунтованість обрання відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару (резервний), Суд зазначає, що сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

У цій справі Суд висновується з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суд висновується з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, свідчить про правильну правову оцінку обставин справи цим судом та помилкові висновки суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження в ході касаційного розгляду, Суд визнає, що судом апеляційної інстанції внаслідок хибної правової оцінки обставин справи допущено неправильне тлумачення закону при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, судове рішення - скасуванню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Спецімпекс» задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року у справі №820/9195/15 скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати