Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 серпня 2018 року

справа №804/18614/14

адміністративне провадження №К/9901/6582/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фінансової служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року у складі колегії суддів Туркіної Л.П., Дурасової Ю.В., Проценко О.А., у справі № 804/18614/14 за позовом Приватного підприємства «Восток» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В :

11 листопада 2014 року Приватного підприємства «Восток» (далі - підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фінансової служби у Дніпропетровській області), (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними дії податкового органу по проведенню перевірки Підприємства, за результатами якої складено акт від 27 жовтня 2014 року № 2949/04- 65-22-03/30228888 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року» (далі - акт перевірки), визнати протиправними дії податкового органу по складанню акта перевірки та визнати протиправними дії по корегуванню (зміні) податкового кредиту та податкових зобов'язань в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» по контрагентам Товариству з обмеженою відповідальністю «Донк», Товариству з обмеженою відповідальністю «МДНС», Товариству з обмеженою відповідальністю «Мартак», Товариству з обмеженою відповідальністю «Герикс», Товариству з обмеженою відповідальністю «Стар Бізнес Груп», Приватне акціонерне товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема», ДП «БФ «СУ-460», Товариству з обмеженою відповідальністю «УМД», Товариству з обмеженою відповідальністю «Маркет Про», Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно промислова інвестиційна компанія», Товариству з обмеженою відповідальністю «Аксель Лак» у липні 2014 року та зобов'язати податковий орган відновити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, визначених позивачем у липні 2014 року.

12 грудня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову Підприємства до податкового органу про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

05 листопада 2015 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року у справі № 804/18614/14 скасовано, позов Підприємства задоволено частково, визнані протиправними дії податкового органу по проведенню перевірки Підприємства, за результатами якої складено акт перевірки від 27 жовтня 2014 року, визнані протиправними дії податкового органу по внесенню до електронних баз даних податкових органів інформації, отриманої під час перевірки Підприємства, за результатами якої складено акт перевірки та зобов'язано податковий орган вчинити дії щодо відновлення в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, визначених позивачем у липні 2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

18 грудня 2015 року податковим органом подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме пункту 63.12 статті 63, пункту 66.1 статті 66, частини першої статті 74 Податкового кодексу України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Податковий орган доводить, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються податковим органом є функціональним процедурним обов'язком. Внесення інформації до баз даних само по собі не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни у структурі податкових зобов'язань або податкового кредиту з податку на додану вартість, не призводить до коригування податкових зобов'язань та не порушує права позивача.

26 лютого 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 804/18614/14.

21 березня 2016 року справа № 804/18614/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

22 січня 2018 року справа № 804/18614/14 з Вищого адміністративного суду України передана до Верховного Суду.

Заперечення на касаційну скаргу (відзив) на адресу суду від Товариства не надходили, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає частково.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом у жовтні 2014 року, на підставі наказу керівника цього органу від 16 жовтня 2014 року № 893, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства щодо дотримання вимог податкового законодавства по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27 жовтня 2014 року № 2949/04-65-22-03/30228888, яким встановлені порушення позивачем положень пункту 180.1 статті 180, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснення операцій.

Оцінюючи спірні правовідносини суд апеляційної інстанції висновувався на аналізі положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пункту 75.1 статті 75, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, серед іншого встановив умови проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, з дотриманням яких податковий орган має право розпочати її, а саме повідомлення платнику податків про час та місце проведення такої перевірки, шляхом надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом на адресу позивача надіслано повідомлення про проведення перевірки та копію наказу про її проведення рекомендованим листом із повідомленням про вручення 17 жовтня 2014 року, який отриманий Підприємством 29 жовтня 2014 року, що доводить отримання позивачем копії наказу та повідомлення про проведення перевірки після фактичного її проведення, що виключає можливість особи, яка перевіряється надати податковому органу додаткові пояснення та документи.

Суд погоджується з застосуванням судом апеляційної інстанції процесуальної преюдиції при вирішенні спору, з огляду на наявність у даній справі підстав звільнення від доказування, відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року, чинній на момент розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій), встановлених постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі № 804/18353/14 (набрала законної сили 12 лютого 2015 року) за позовом Підприємства визнано протиправним та скасовано наказ податкового органу від 17 жовтня 2014 року № 895 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Восток» щодо дотримання вимог податкового законодавства по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року», з мотивів відсутності підстав для призначення документальної позапланової перевірки позивача, внаслідок своєчасного надання позивачем відповіді на запит податкового органу від 28 серпня 2014 року.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що дії податкового органу з проведення перевірки платника податків у даній адміністративній справі є протиправними та вчиненими поза встановленою законодавством України процедурою проведення перевірок.

Суд вважає, що висновки акту перевірки, в наслідок порушення способу реалізації податковим органом владних управлінських функцій не можуть використовуватися (реалізованим) податковим органом у будь-яких, зокрема внутрішніх функціональних системах.

Стосовно заявлених Підприємством позовних вимог по внесенню до електронних баз даних податкових органів інформації, отриманої під час його перевірки за результатами якої складено акт перевірки та зобов'язано податковий орган вчинити дії щодо відновлення в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, визначених позивачем у липні 2014 року, суд апеляційної інстанції задовольнив позов посилаючись на положення пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України та правові позиції Верховного Суду України викладені у постанові від 09.12.2014 року (справа № 21-511а14), застосовуючи їх відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що правові підстави для корегування показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача у електронній базі даних системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» відсутні.

Разом з тим доказів такого корегування податковим органом під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій позивач не надав, що доводить відсутність об'єкту судового захисту і, як наслідок цього, вказує на помилковість застосованого судом способу судового захисту.

Суд переглядаючи судові рішення у цій частині спору погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність позивачем здійснених податковим органом корегувань. Висновок суду апеляційної інстанції про протиправність коригування за недоведеності такого є безпідставним.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права при ухваленні судового рішення в частині, скасувавши судове рішення суду першої інстанції, яке частково відповідає закону, що є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції частково і залишення в силі судового рішення суду першої інстанції у відповідній частині, відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фінансової служби у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року у справі № 804/18614/14 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії податкового органу по внесенню до електронних баз даних податкових органів інформації, отриманої під час перевірки Підприємства за результатами якої складено акт перевірки та зобов'язано податковий орган вчинити дії щодо відновлення в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, визначених позивачем у липні 2014 року - скасувати, залишити в силі в цій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року, якою в задоволені цих вимог відмовлено.

В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року у справі № 804/18614/14 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер