Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2019 року

м. Київ

справа № 826/7000/15

адміністративне провадження № К/9901/34768/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017р. (судді - Губська О.А., Парінов А.Б., Беспалов О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Актабанк» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» (далі - Уповноважена особа Фонду) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) щодо невключення до Переліку та Загального реєстру вкладників інформації та даних щодо депозитного вкладу, а також нарахованих процентів за договором «Банківська класика» №В15-17070/Т/630302 від 05.08.2014р. його, як вкладника ПАТ «Актабанк», який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

зобов`язати Фонд та Уповноважену особу Фонду розглянути звернення, як вкладника банку від 29.12.2014р. щодо включення його до Переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, та виплатити відшкодування в межах гарантованої суми в порядку, встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб та надати обґрунтовані відповіді у письмовій формі на адресу заявника;

визнати протиправними бездіяльність Уповноважену особу Фонду в частині невключення його до Переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, як вкладника банку за депозитним вкладом та нарахованими процентами згідно з договором «Банківська класика» від 05.08.2014р. №В15-17070/Т/630302 та Фонду в частині нездійснення виплати відповідного відшкодування в межах гарантованої суми;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду вчинити дії щодо включення його, як вкладника банку до Переліку вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню та розраховуються виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, а саме вкладу сумі 180000 грн та нарахованих відсотків на дату введення тимчасової адміністрації у неплатоспроможний банк;

зобов`язати Фонд вчинити дії щодо виплати йому відшкодування, як вкладнику банку, в межах гарантованої суми в розмірі вкладу в сумі 180000 грн та нарахованих відсотків на дату введення тимчасової адміністрації.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не включення його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило його можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом. Посилається на відсутність законних підстав для відмови йому у виплаті гарантованої суми коштів за договором депозиту та не включення його до реєстру вкладників.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2015р. позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» щодо невключення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Договору банківського вкладу «Банківська класика» №В15-1770/Т/630302 від 05.08.2014р.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Актабанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017р. скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що він відповідає вимогам вкладника згідно статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», підстави для невключення його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу, відсутні, а тому його право на отримання гарантованої суми вкладу протиправно та безпідставно порушено відповідачем.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.08.2014р. між позивачем та ПАТ «Актабанк» укладено Договір банківського вкладу «Банківська Класика» №В15-17070/Т/630302. (а.с. 11)

Відповідно до умов Договору банк приймає від позивача на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 180000 грн у тимчасове користування терміном у 3 місяці з 05.08.2014р. по 05.11.2014р. включно під 13% річних, днем надходження вкладу у банк є 05.08.2014р.

Згідно пункту 1.2. Договору кошти на вкладний (депозитний) рахунок мають бути внесені вкладником готівкою в касу установи банку, або в безготівковій формі з власного карткового поточного рахунку, відкритого в банку.

Відповідно до меморіального ордеру від 05.08.2014р. №116725 на банківський вкладний рахунок позивача № НОМЕР_1 зараховано кошти в сумі 180000 грн, призначення платежу - «залучення коштів згідно депозитної угоди №В15-17070/Т/630302 від 05.08.2014р.». (а.с. 12)

На підставі постанови Правління Національного банку України від 16.09.2014р. №576 «Про віднесення ПАТ «Актабанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.09.2014р. №90 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Актабанк», згідно з яким з 17.09.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Актабанк» Приходько Юлію Вікторівну. (а.с. 65 - 69)

Супровідним листом від 18.11.2014р. №4980 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Актабанк» Приходько Ю.В. надіслано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб базу даних про вкладників (файли D та Z), до якої був включений і позивач. (а.с. 50 - 51)

Згідно протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.12.2014р. №250/4 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб погоджено пропозицію Уповноваженої особи щодо тимчасового блокування коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників ПАТ «Актабанк» згідно переліку, наведеному у базі даних про вкладників, та надано вказівку відділу організації виплат відобразити блокування у файлах «D» та «Z» Узагальненої бази даних Фонду відповідно до інформації, наданої Уповноваженою особою. (а.с. 41 - 42)

29.12.2014р. позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою, в якій зазначив, що при зверненні до ПАТ «Банк Михайлівський» йому відмовлено у виплаті депозиту, укладеного між ним та ПАТ «Актабанк» згідно Договору №В15-17070/Т/630302 від 05.08.2014р. в сумі 180000 грн. Просив повідомити йому причини невключення його до Загального реєстру вкладників, які мають право на гарантовану суму вкладу. (а.с. 13)

Матеріали справи відповіді на вказану заяву не містять.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 15.01.2015р. № 19 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Актабанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.01.2015р. №6 «Про початок ліквідації ПАТ «Актабанк» та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Актабанк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Актабанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Приходько Юлію Вікторівну строком на 1 рік, з 16.01.2015р. по 15.01.2016р. включно. (а.с. 72 - 74)

Листом від 21.01.2015р. №195 Уповноваженою особою Фонду до прокуратури м. Дніпропетровська подано заяву про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення досудового розслідування за фактом приготування до заволодіння коштами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб клієнтами ПАТ «Актабанк» шляхом обману та зловживання довірою за рахунок розміщення коштів на депозитних та поточних рахунках від імені інших осіб, тобто за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 190 Кримінального кодексу України. (а.с. 44 - 45)

Згідно витягу з Додатку до заяви про злочин під порядковим номером №194 включено позивача, як вкладника, договір банківського вкладу від 05.08.2014р. №В15-17070/Т/630302 та номер його банківського рахунку № НОМЕР_1 . (а.с. 46)

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду із позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що вирішуючи питання про ймовірну нікчемність договору банківського вкладу позивача судом не виявлено, а відповідачами не доведено, що вказаний договір має ознаки нікчемного правочину неплатоспроможного банку, що перелічені у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноваженою особою Фонду не визначено конкретної підстави нікчемності правочину, які передбачені у частині третій статті 38 Закону та не наведено, що договір банківського вкладу позивача має ознаки нікчемного правочину

При цьому суд виходив з того, що нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено жодних дій, які необхідно вчинити Уповноваженій особі Фонду для визнання правочинів нікчемними. У вказаному Законі зазначено, що Уповноважена особа Фонду лише забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які вже є нікчемними. Тобто, Уповноважена особа Фонду не визнає правочин нікчемним, а лише виявляє або забезпечує таке виявлення та фіксує даний факт. Однак ані виконавчою дирекцією Фонду, ані Уповноваженою особою Фонду не наведені конкретних підстав для визнання договору банківського вкладу, укладеного між позивачем та ПАТ «Актабанк» нікчемним, не вказано і на ознаки фіктивності даного правочину у відповідності до законодавства, а також щодо фактів, які б дали підстави для таких висновків.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між позивачем та ПАТ «Актабанк»; відповідачами також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Також суд виходив з того, що в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом. Проте відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу позивача матеріали справи не містять, і про існування таких судових рішень ні суду, ні сторонам не відомо.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить імперативну норму, яка в обов`язковому порядку зобов`язує Уповноважену особу Фонду забезпечити перевірку правочинів (договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними.

При цьому, за висновком суду апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на перевірку правочинів на предмет нікчемності з підстав, визначених у статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» має право обмежувати здійснення операцій банком, замовляти проведення аудиту та звертатися до правоохоронних органів в разі виявлення протиправних дій працівниками та клієнтами банку. Так, Уповноваженою особою Фонду не включено позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Актабанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав проведення перевірки банківських операцій по рахунку позивача та обмежено виплату за вкладом до закінчення перевірки, а тому у даному випадку Уповноважена особа Фонду діяла у межах повноважень, які визначено Законом.

Крім того, апеляційний суд виходив з того, що на момент розгляду і вирішення справи судом першої інстанції, Уповноваженою особою Фонду не приймалося рішень чи висновків з приводу нікчемності правочинів, укладених між позивачем і банком і відповідних повідомлень на адресу позивача з цього приводу направлено не було.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у разі не підтвердження обставин, які стали підставою для тимчасового обмеження здійснення банківських операцій щодо виплати коштів відповідач може визнати позивача таким, що має право на отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду або, навпаки, дійти висновків про нікчемність такого договору. Поряд з тим, позивачем позовні вимоги заявлені до закінчення перевірки та прийняття будь-яких рішень за її наслідками.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, підстави для визнання правочину нікчемним передбачені статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Приймаючи рішення про визнання укладеного з позивачем договору банківського вкладу нікчемним відповідачем не зазначено передбачені законом підстави для цього, а також не надано судам попередніх інстанцій належних доказів на підтвердження наявності таких підстав.

Посилання відповідача на пункт 7 частини 3 статті 38 цього Закону є безпідставним, оскільки відповідачем не зазначено які переваги чи пільги отримав саме позивач внаслідок укладення договору банківського вкладу, а доводи відповідача свідчать про можливість отримання таких переваг (пільг) третьою особою, однак такі обставини не були предметом дослідження у даній справі.

Крім того, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані Уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 цього Закону.

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його Уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його Уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного Уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Такий правовий висновок у аналогічних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №826/1476/15.

В ході розгляду справи встановлено, що між позивачем та ПАТ «Актабанк» укладено договір банківського вкладу, позивач в силу Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідача передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв`язку з цим його дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, дотримання посадовими особами вимог щодо нерозголошення банківської таємниці, а також наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів прийшла до висновку, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись статтями 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017р. скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2015р. залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук