Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.12.2020 року у справі №820/1723/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року

м. Київ

справа № 820/1723/17

адміністративне провадження № К/9901/39752/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О. В.,

суддів - Блажівської Н. Є., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (головуючий суддя Біленський О. О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (головуючий суддя Калитка О. М., судді Бондар В. О., Калиновський В. А.) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідних органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимоги,

УСТАНОВИЛ:

У квітні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просив визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення - рішення від 23 січня 2017 року №0000491304, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на 81890,48 грн (у тому числі сума податкового зобов'язання - 65512,38 грн, штрафні (фінансові) санкції - 16378,10 грн); податкове повідомлення - рішення від 23 січня 2017 року №0000501304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 510 грн, рішення від 23 січня 2017 року №0000481304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідних органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 8281,01 грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23 січня 2017 року №Ф-0000111304 у розмірі 82810,14 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідних органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області на користь ФО-П ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1734,93 грн.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Харківській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

ФО-П ОСОБА_1, скориставшись своїм правом надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом у період з 1 по 14 грудня 2016 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77 та пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), абзацу 6 пункту 7 статті 13 розділу 8 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - ~law17~), наказу Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 4 листопада 2016 року №434 та плану-графіку, проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності ФО-П ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої 28 грудня 2016 року складено Акт №1816/20-23-13-04/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 65512,38 грн;

~law18~ та пункту 5 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Наказу Міністерства фінансів України №449 від 20 квітня 2015 року, в результаті чого занижено суму єдиного внеску у сумі 82810,14 грн;

пункту 85.2 статті 85 ПК України не зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

На підставі Акту перевірки податковим органо 23 січня 2017 року прийнято:

податкове повідомлення - рішення №0000491304, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на 81890,48 грн (у тому числі сума податкового зобов'язання - 65512,38 грн, штрафні (фінансові) санкції - 16378,10 грн);

податкове повідомлення - рішення №0000501304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 510 грн,

рішення №0000481304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідних органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 8281,01 грн;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000111304 у розмірі 82810,14 грн.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем 23 січня 2017 року рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання їх протиправними, та про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 у 2015 році до складу витрат на ремонт та експлуатацію автомобіля КАМАЗ НОМЕР_2 з причепом було віднесено вартість запчастин у загальній сумі 278663,25 грн, що підтверджується дефектними відомостями, видатковими накладними постачальника, накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів, актами про ремонт та встановлення запчастин, а саме:

за січень 2015 року у сумі 2889,37 грн: дефектними відомостями від 12 січня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ФО-П ОСОБА_2 від 13 січня 2015 року № РН-000035970; ПП "Баркас-2009" від 16 січня 2015 року № Б-000000046; ТОВ "Ірбіс-Авто" від 30 січня 2015 року № А-003988; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 13 січня 2015 року на суму 1961,89 грн, від 16 січня 2015 року на суму 874,98 грн, від 30 січня 2015 року на суму 52,50 грн; актом про ремонт та встановлення запчастин від 31 січня 2015 року;

за лютий 2015 року у сумі 38915,83 грн: дефектними відомостями від 4 лютого 2015 року, від 19 лютого 2015 року, від 23 лютого 2015 року; видатковими накладними постачальника: ПП "Трак-Шина-Сервіс" від 5 лютого 2015 року № 332; ТОВ "Фара-І" від 6 лютого 2015 року № Х32-020920, від 6 лютого 2015 року № Х32-020918, від 18 лютого 2015 року № Х32-022303, від 23 лютого 2015 року № Х32-022505; ТОВ "Автофастера" від 12 лютого 2015 року № АФ-0006005, від 16 лютого 2015 року № АФ-0006346, від 19 лютого 2015 року № АФ-0007052, від 19 лютого 2015 року № АФ-0007063; ТОВ "Тахоспецсервіс" від 19 лютого 2015 року № РН-000019; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 5 лютого 2015 року на суму 2041,67 грн, від 6 лютого 2015 року на суму 7975 грн, від 19 лютого 2015 року на суму 11716,67 грн, від 19 лютого 2015 року на суму 1678,33 грн, від 23 лютого 2015 року на суму 15504,16 грн; актом про ремонт та встановлення запчастин від 28 лютого 2015 року;

за березень 2015 року у сумі 18547,50 грн: дефектними відомостями від 4 березня 2015 року, від 25 березня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ТОВ "Фара-І" від 9 лютого 2015 року № Х32-020919, від 24 березня 2015 року № Х32-032402; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 4 березня 2015 року на суму 9104,17 грн, від 25 березня 2015 року на суму 9443,33
грн; актом про ремонт та встановлення запчастин від 31 березня 2015 року;

за квітень 2015 року у сумі 22946,45 грн: дефектними відомостями від 13 квітня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ТОВ "Фара-І" від 24 березня 2015 року № Х32-032406, від 14 квітня 2015 року № Х32-041409, від 14 квітня 2015 року №Х32-041412, від 14 квітня 2015 року № Х32-041410, від 14 квітня 2015 року №Х32-041414; ТОВ "Ірбіс-Авто" від 10 квітня 2015 року № А-014873; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 14 квітня 2015 року на суму 22946,45 грн; актом про ремонт та встановлення запчастин від 30 квітня 2015 року;

за травень 2015 року у сумі 17480,01 грн: дефектними відомостями від 11 травня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ТОВ "Фара-І" від 27 квітня 2015 року № Х32-050404, від 29 квітня 2015 року № Х32-042906, від 8 травня 2015 року №Х32-051202, від 7 травня 2015 року № Х32-051227, від 12 травня 2015 року №Х32-051231; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 12 травня 2015 року на суму 17480,01 грн; актом про ремонт та встановлення запчастин від 31 травня 2015 року;

за червень 2015 року у сумі 1175,01 грн: дефектними відомостями від 11 червня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ТОВ "Ірбіс-Авто" від 11 червня 2015 року № А-025622; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 11 червня 2015 року на суму 1175,01 грн; актом про ремонт та встановлення запчастин від 30 червня 2015 року;

за липень 2015 року у сумі 23325,00 грн: дефектними відомостями від 6 липня 2015 року, від 15 липня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ТОВ "Фара-І" від 6 липня 2015 року № Х32-070612, від 8 липня 2015 року № Х32-070803, від 15 липня 2015 року № Х32-071509; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 8 липня 2015 року на суму 16516,67 грн, від 15 липня 2015 року на суму 6808,33 грн; актом про ремонт та встановлення запчастин від 31 липня 2015 року;

за серпень 2015 року у сумі 21158,34 грн: дефектними відомостями від 11 серпня 2015 року, від 28 серпня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ТОВ "Фара-І" від 6 липня 2015 року № Х32-070610, від 28 серпня 2015 року № Х32-082804; ПП "Баркас-2009" від 11 серпня 2015 року № Б-0000975; ТОВ "Сіріус ЛТД" від 14 серпня 2015 року № 29; ТОВ "Автофастера" від 14 серпня 2015 року № АФ-0036751; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 11 серпня 2015 року на суму 18529,17 грн, від 28 серпня 2015 року на суму 2629,17
грн; актом про ремонт та встановлення запчастин від 31 серпня 2015 року;

за вересень 2015 року у сумі 30631,73 грн: дефектними відомостями від 18 вересня 2015 року, від 29 вересня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ПП "Баркас-2009" від 18 вересня 2015 року № Б-~organization0~, від 29 вересня 2015 року № Б-00001159; ТОВ "Автофастера" від 4 вересня 2015 року № АФ-0040683; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 18. вересня 2015 року на суму 17013,15 грн, від 29 вересня 2015 року на суму 13618,58 грн; актом про ремонт та встановлення запчастин від 30 вересня 2015 року;

за жовтень 2015 року у сумі 51843,76 грн: дефектними відомостями від 7 жовтня 2015 року, від 20 жовтня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ПП "Баркас-2009" від 7 жовтня 2015 року Б-00001191, від 15 жовтня 2015 року Б-00001223; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 7 жовтня 2015 року на суму 27260,34 грн., від 20 жовтня 2015 року на суму 24583,42 грн; актом про ремонт та встановлення запчастин від 31 жовтня 2015 року;

за листопад 2015 року у сумі 1643,29 грн: дефектними відомостями від 10 листопада 2015 року; видатковими накладними постачальника: ФО-П ОСОБА_2 від 16 червня 2015 року №РН-000043593; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 10 листопада 2015 року на суму 1643,29 грн; актом про ремонт та встановлення запчастин від 30 листопада 2015 року;

за грудень 2015 року у сумі 48106,96 грн: дефектними відомостями від 4 грудня 2015 року, від 17 грудня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ПП "Баркас-2009" від 27 листопада 2015 року № Б-~organization1~, від 10 листопада 2015 року № Б-00001325, від 26 листопада 2015 року № Б-00001394, від 8 грудня 2015 року № Б-00001433, від 17 грудня 2015 року № Б-00001468; ТОВ "Автофастера" від 20 листопада 2015 року № АФ-0056622; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 4 грудня 2015 року на суму 42055,88 грн, від 17 грудня 2015 року на суму 6051,08 грн; актом про ремонт та встановлення запчастин від 31 грудня 2015 року.

Таким чином, враховуючи викладені обставини суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що сума витрат запчастин на ремонт автомобіля КАМАЗ НОМЕР_2 складає 278663,25 грн, а тому висновки контролюючого органу про віднесення до складу витрат запчастин на ремонт у сумі 708045,07 грн не відповідають фактичним обставинам справи.

Що стосується правомірності прийняття податковим органом рішення від 23 січня 2017 року №0000481304 про застосування штрафних санкцій у сумі 8281,01 грн та вимоги від 23 січня 2017 року №Ф-0000111304 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 82810,14 грн, то судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Згідно із ~law21~ платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ~law22~, для платників, зазначених у ~law23~, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої ~law24~. При цьому сума єдиного внеску не може

бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За приписами абзацу третього ~law25~, платники єдиного внеску, зазначені у ~law26~, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до п.2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435, із змінами та доповненнями (далі - Порядок №435), ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до фіскальних органів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

За приписами Порядку №435 у Звіті відображається сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації про майновий стан і доходи фізичної особи - підприємця в розрізі місяців звітного періоду (року). Сума чистого доходу за рік (рядок "Усього" графи 2) повинна відповідати сумі чистого оподатковуваного доходу, зазначеній у Податковій декларації про майновий стан та доходи (рядок 01 розділу II Додатка 5 до Декларації).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 до контролюючого органу звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2015 рік, в якому сума чистого доходу за 2015 рік (рядок "Усього" графи 2) відповідає сумі чистого оподатковуваного доходу, зазначеній у Податковій декларації про майновий стан та доходи (рядок 01 розділу II Додатка 5 до Декларації) було подано 26 січня 2015 року, тобто у межах строку, визначеного ~law27~ та Порядком №435.

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення від 23 січня 2017 року №0000501304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510 грн, то судами першої та апеляційної інстанцій встановлено таке.

Контролюючий орган, приймаючи зазначене податкове повідомлення - рішення дійшов висновку, що позивач у порушення пункту 2 статті 85 ПК України не забезпечив зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що у відповідності до статті
121.1 є підставою для накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Так, пунктом 85.2 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно із положеннями статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені статті 83 ПК України; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені статті 83 ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 85.1 ПК України, забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених пункту 85.1 ПК України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у банківських установах відкриті наступні рахунки: Харківське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_3 (українська гривня) - 18 жовтня 2010 року; Харківське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" НОМЕР_4 (українська гривня) - 18 жовтня 2010 року (картковий рахунок); ПАТ "Сбербанк" НОМЕР_5 (українська гривня) - 9 грудня 2015 року; ПАТ "Сбербанк" НОМЕР_6 (українська гривня) - 9 грудня 2015 року (картковий рахунок); Харківське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_7 (російський рубль) - 13 листопада 2015 року.

ФО-П ОСОБА_1 було надіслано контролюючому органу лист від 4 листопада 2016 року №8956/10/20-23-13-04-14 щодо надання документів на перевірку, зокрема, виписки по усім рахункам, відкритим у закладах банку з додатками до них, платіжні доручення.

Зокрема, позивачем до перевірки було надано виписку ПАТ "ПриватБанк" по рахунку № НОМЕР_3 (українська гривня) за 2014-2015 роки.

Інші виписки посадовим особам контролюючого органу позивачем не надавались, у зв'язку з відсутністю на зазначених рахунках руху грошових коштів, так як зазначені рахунки були відкриті у кінці періоду, що перевірявся та використовувались позивачем у 2016-2017 роках, які не охоплювалися перевіркою.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи банківськими виписками про рух коштів на рахунках позивача: Харківське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" НОМЕР_4; ПАТ "Сбербанк" НОМЕР_5; ПАТ "Сбербанк" НОМЕР_6; Харківське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_7, на яких відсутній рух грошових коштів у період, який не перевірявся.

Отже, вказані документи, не можуть свідчити про будь-які господарські операції позивача та підтверджувати факт їх здійснення, отже не є первинними документами та не впливають на встановлення фактичних обставин під час проведення перевірки.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ГУ ДПС у Харківській області не доведено правомірність прийняття 23 січня 2017 року оскаржуваних податкового повідомлення - рішення №0000491304, податкового повідомлення - рішення №0000501304, рішення №0000481304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідних органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000111304.

Враховуючи зазначені обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ФО-П ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування зазначених рішень податкового органу.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Білоус

Судді Н. Є. Блажівська

І. Л. Желтобрюх