Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2018 року

Київ

справа №813/3117/15

провадження №К/9901/47846/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції Львівської області Кіріченка Віталія Васильовича, Державного реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції Львівської області Гукової Оксани Анатоліївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-МБ» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Кіріченка Віталія Васильовича на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Кузана Р.І. від 26 грудня 2016 року, окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Кузана Р.І. від 26 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Судової-Хомюк Н.М., Гуляка В.В., Коваля Р.Й. від 14 березня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» (далі - позивач, ПАТ АКБ «Львів») звернулось до суду з позовом Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції Львівської області Кіріченка Віталія Васильовича (далі - відповідач-1, Державний реєстратор Кіріченко В.В.), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції Львівської області Гукової Оксани Анатоліївни (далі - відповідач-2, Державний реєстратор Гукова О.А.), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- скасувати рішення Державного реєстратора Кіріченка В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 19443348 від 18.02.2015, на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1;

- скасувати рішення Державного реєстратора Гукової О.Д. від 14.07.2015 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за ТзОВ «Торг-МБ».

Ухвалами від 19.06.2015 та від 02.09.2015 судом залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4.), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5.) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Торг-МБ» (далі - ТзОВ «Торг-МБ»).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на момент прийняття оскаржуваних рішень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень були наявні записи про обтяження спірного нерухомого майна на підставі постанов державних виконавців про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження по виконавчих провадженнях про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості на користь ПАТ АКБ «Львів». Крім цього, з 28.03.2008 на все нерухоме майно ОСОБА_5 накладено арешт з метою забезпечення вимог ПАТ АКБ «Львів».

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27.04.2015 у справі № 445/2543/14 скасовано ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 12.02.2015 про затвердження мирової угоди, яка була підставою для прийняття Державним реєстратором Кіріченко В.В. рішення індексний номер 19443348 від 18.02.2015 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином, оскільки скасовано підставу виникнення у ОСОБА_4 права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна, рішення Державного реєстратора Кіріченка В.В. є протиправним та належить скасувати.

Крім цього, позивач вказує, що незважаючи на скасування правовстановлюючого документу, ОСОБА_4 внесла спірний будинок до статутного фонду ТзОВ «Торг-МБ», у зв'язку з чим Державним реєстратором Гуковою О.А. 14.07.2015 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 40610360 та прийнято рішення № 22845420 про державну реєстрацію за ТзОВ «Трог-МБ» права власності на будинок АДРЕСА_1. Позивач вважає таке рішення протиправним та просить його скасувати.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції Львівської області Кіріченко Віталія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 19443348 від 18 лютого 2015 року на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Окремою ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року направлено дане рішення на адресу Прокуратури Львівської області для розгляду та прийняття рішення в порядку ст.214 КПК України. Зобов'язано Прокуратуру Львівської області вжити заходів щодо кваліфікації дій вказаних в окремій ухвалі суду осіб та усунути причини та умови, що сприяли порушенню закону. Про результати розгляду окремої ухвали повідомити Львівський окружний адміністративній суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та касаційної інстанцій виходили з того, що на час прийняття оскарженого рішення Державним реєстратором Кіріченком В.В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були зареєстровані обтяження на спірний житловий будинок. Крім цього, ухвала Золочівського районного суду Львівської області від 12.02.2015 про затвердження мирової угоди між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасована Апеляційним судом Львівської області, як така, що не відповідає вимогам закону. У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що рішення № 19443348 від 18.02.2015 Державного реєстратора Кіріченка В.В. про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 є протиправним. Відтак, позовна вимога про скасування такого рішення є обґрунтованою та такою, що належить задовольнити.

Щодо вимоги ПАТ АКБ «Львів» зобов'язати відповідача відновити державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на спірний житловий будинок суд зазначив, що скасування запису про державну реєстрацію прав у разі скасування судом рішення про реєстрацію таких прав, відбувається у встановленому Законом порядку після набрання судовим рішенням законної сили. Тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення Державного реєстратора Гукової О.Д. № від 14.07.2015 про державну реєстрацію права власності на спірний житловий будинок за ТзОВ «Торг-МБ» суд зазначає, що підставою для прийняття такого рішення було свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.07.2015 індексний номер 40610360 серії НОМЕР_1, яке видане Державним реєстратором Гуковою О.Д. відповідно до діючої станом на липень 2015 року редакції Закону. Суди зазначили, що належним способом захисту порушеного права позивача буде звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування такого свідоцтва, як документа, що посвідчує право власності ТзОВ «Торг-МБ» на спірний об'єкт нерухомості. Позивачем не подано доказів оскарження свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.07.2015 та скасування його судом, відтак вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Гукової О.Д., прийнятого на підставі такого свідоцтва, суди вважають передчасною та такою, що задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Кіріченко Віталій Васильович звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі від 26 грудня 2016 року, окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду у складі від 26 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, закрити провадження у справі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 12.02.2015 у справі № 445/2543/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання дійсним договору іпотеки і визнання права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, визнано судом укладену між сторонами мирову угоду від 12.02.2015 та закрито провадження у справі.

За умовами мирової угоди ОСОБА_5 передала у власність, а ОСОБА_4 набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

На підставі вказаної ухвали та заяви № 10271272 від 18.02.2015 Державним реєстратором Кіріченко В.В. прийнято рішення № 19443348 від 18.02.2015 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_4

Не погодившись з вказаною ухвалою Золочівського районного суду Львівської області ПАТ АКБ «Львів» звернулось до Апеляційного суду Львівської області з апеляційною скаргою. Апеляційну скаргу банк обґрунтовував тим, що на час постановлення оскаржуваної ухвали діяв арешт, накладений виконавчою службою для забезпечення виконання виконавчих документів, де стягувачем є ПАТ АКБ «Львів».

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27.04.2015 апеляційну скаргу ПАТ АКБ «Львів» задоволено, скасовано ухвалу Золочівського районного суду Львівської області, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судом встановлено, що в лютому 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були наявні записи про обтяження у формі арешту та заборони відчуження на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_5, в тому числі будинок АДРЕСА_1.

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 21.07.2015 у справі № 445/2543/14-ц в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання дійсним договору іпотеки і визнання права власності на спірний будинок відмовлено повністю.

Водночас, 25.06.2015 ОСОБА_4 внесла вказаний житловий будинок до статутного капіталу ТОВ «Торг-МБ».

На підставі заяви представника ТзОВ «Торг-МБ», протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ «Трог-МБ» від 25.06.2015, акту приймання-передачі майна, акту оцінки вартості майна та витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.02.2015 Державним реєстратором Гуковою О.А. 14.07.2015 видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22845420, на підставі якого внесено запис про державну реєстрацію права власності за ТзОВ «Торг-МБ» на житловий будинок АДРЕСА_1.

6. Не погодившись з такими рішеннями Державних реєстраторів позивач оскаржив їх до суду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що даний спір не є публічно-правовим, а тому такий не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Вказує, що позивачем оскаржується право власності третіх осіб ОСОБА_4 та ТзОВ «Торг-МБ» на спірний житловий будинок, а тому спір має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

8. Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» подано заперечення на касаційну скаргу Кіріченка Віталія Васильовича на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року, окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, в якому позивач зазначає, що в даному випадку позовні вимоги банку ґрунтуються на тому, що держаним реєстратором вчинено реєстраційні дії у час наявності зареєстрованих обтяжень на майно, чим порушено права банку як стягувача у виконавчому провадженні. Просив відмовити в задоволенні касаційної скарги за необґрунтованістю і залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій.

9. Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції Львівської області Гукова Оксана Анатоліївна, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-МБ» заперечень на касаційну скаргу Кіріченка Віталія Васильовича на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року, окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року не подали.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

11. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

12. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» указав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

13. Згідно із ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

14. На підставі п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

15. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

16. Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

24. Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. 2, 4 та 19 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

25. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

26. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального Кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття рішень суду першої інстанції), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

При цьому, стаття 19 Цивільного процесуального Кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду апеляційної інстанції) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Суд погоджується з доводами касаційної скарги, що у цій справі позивачем фактично оскаржується право власності третіх осіб ОСОБА_4 та ТзОВ «Торг-МБ» на спірний житловий будинок.

Тобто, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки право володіти, користуватися та розпоряджатися майном (спірним житловим будинком), право власності на яке, у зв'язку із невиконанням умов цивільно-правових договорів перейшло до ОСОБА_4 та ТзОВ «Торг-МБ», що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин. Цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

28. Аналогічна правова позиція, щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах, висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 826/366/16 (провадження № 11-96апп18).

29. Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції.

30. Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

31. Відповідно до ч. 1 ст. 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ст. 238, 240 цього Кодексу.

32. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

33. На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кіріченка Віталія Васильовича задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року, окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

М.І. Гриців