Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2019 року

Київ

справа №826/8656/15

адміністративне провадження №К/9901/45093/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в складі судді Арсірія Р.О. від 14 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Глущенко Я.Б., Мєзєнцева Є.І., Шелест С.Б. від 12 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування наказу, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича, у якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича №178/1 від 22.12.2014 «Щодо визнання правочинів нікчемними».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича №178/1 від 22.12.2014 «Щодо визнання правочинів нікчемними» в частині щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу від 18.06.2014 №349677.

Не погодившись з судовими рішеннями Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати та направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що кошти на депозитний рахунок позивача надійшли внаслідок «розбивки» великого вкладу інших клієнтів з метою створення в майбутньому штучного зобов`язання Фонду на відшкодування грошових коштів. Вказані обставини підтверджені відповідною довідкою, а оформлення квитанцій по внесенню готівкових коштів незаконно здійснювалось працівникам банку у змові із вкладниками, в тому числі і позивачем. З огляду на вказане вважають, що спірний правочин є нікчемним з підстав, визначених пунктом 2 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вказує, що правочин є нікчемним в силу закону, а не встановлюється оскаржуваним наказом.

Інші учасники судового процесу правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» укладено договір банківського вкладу з фізичною особою від 18.06.2014 №349677, відповідно до умов якого банк відкриває вкладнику депозитний рахунок НОМЕР_1 та приймає від вкладника грошові кошти в національній валюті України в сумі 192 000,00 грн. на строк 30 днів, тобто до 18.07.2014.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17 листопада 2014 року №725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський Газовий Банк» постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Єврогазбанк», а на підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 18 листопада 2014 року №121 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Єврогазбанк» та призначення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію третьої особи Ковальова В.М.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18 грудня 2015 року №150 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію третьої особи Оберемка Р.А. з 19 грудня 2014 року.

У газеті «Голос України» №226 (5976) за 22 листопада 2014 року опубліковано оголошення про початок процедури ліквідації ПАТ «Єврогазбанк» та повідомлено, що для отримання коштів вкладники банку з 25 листопада по 06 січня 2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента - ПАТ «Банк «Київська Русь»; відшкодування вкладникам ПАТ «Єврогазбанк» після 06 січня 2015 року здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних звернень на адресу Фонду.

Звернувшись до банка-агента Фонду ПАТ «Банк Київська Русь» для отримання коштів, позивачу було повідомлено про відсутність в переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Також позивачу стало відомо про існування наказу № 178/1 від 22.12.2014, згідно якого визнано нікчемними всі правочини згідно переліку, в тому числі й договір позивача.

Уважаючи зазначений наказ протиправним, позивач звернувся у суд із даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд попередньої інстанції, з яким і погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачами не доведено існування передбачених чинним законодавством підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу позивача, не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"(далі - Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частина 2 ст. 38 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на дату укладення договору банківського рахунку, а саме 04.06.2014) визначає, що протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв: 1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій; 2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов; 3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів; 4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку; 5) договори (правочини) з пов`язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку; 6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.

Згідно з ч. 3 вказаної статті встановлено, що договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов`язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі звернення до суду уповноваженої особи Фонду державне мито не сплачується.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній з 11.07.2014) Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Застосовуючи частину 3 ст. 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича №178/1 від 22.12.2014 «Щодо визнання правочинів нікчемними» в частині щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу від 18.06.2014 №349677 відповідач, визначаючи підстави нікчемності правочину, послався на ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI та ст. 228 ЦК України.

Суд касаційної інстанції зауважує, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.

Разом з тим, ні вищевказаний наказ, ні повідомлення про нікчемність правочинів всупереч приписам чинного законодавства не містить посилань на конкретні підстави, визначені статтею 38 Закону № 4452-VI, з якими відповідач пов`язує нікчемність правочину (договору) банківського вкладу позивача.

Таким чином, з огляду на особливу правову природу діяльності Уповноваженої особи ФГВФО обов`язковим є зазначення останнім конкретного пункту ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, перелік яких є вичерпним. При цьому положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI. Положення статті 228 ЦК України щодо нікчемності правочину не можуть бути застосовані Фондом чи уповноваженою особою при здійсненні власних функцій щодо виявлення та віднесення правочину до нікчемних у порядку статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, щодо висновків судів попередніх інстанцій про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича №178/1 від 22.12.2014 «Щодо визнання правочинів нікчемними» в частині щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу від 18.06.2014 №349677, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частин 1, 2, 10 статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Єврогазбанк " із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, №910/24198/16 від 16 травня 2018 року та №819/353/16 від 04 липня 2018 року.

Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, воно не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Встановлена правова природа згаданого наказу унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ "Єврогазбанк" та ОСОБА_1 , відтак не може бути розглянута у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

Вказана правова позиція була викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядами за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 343, 354, 356 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук ,

Судді Верховного Суду