Історія справи

Постанова КАС ВП від 13.04.2023 року у справі №640/28318/21
Постанова КАС ВП від 13.04.2023 року у справі №640/28318/21
Постанова КАС ВП від 13.04.2023 року у справі №640/28318/21
Постанова КАС ВП від 13.04.2023 року у справі №640/28318/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 640/28318/21

адміністративне провадження № К/990/33004/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/28318/21

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року (головуючий суддя Кузьменко В.В., судді: Ганечко О.М., Василенко Я.М.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення невірного базового місяця при нарахуванні і виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів), з урахуванням проведеної виплати.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2022 року позов задоволено:

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року, застосовуючи базовий місяць для нарахування - грудень 2015 року;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для нарахування - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 звернулась з апеляційною скаргою на нього.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2022 року залишено без руху, з огляду на ненадання скаржником доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернуто з підстав невиконання скаржником вимог ухвали суду, якою скаргу залишено без руху.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, Військова частина НОМЕР_1 звернулась із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

ОСОБА_1 свого відзиву на касаційну скаргу не подав, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримав 14 лютого 2023 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.

Частиною п`ятою статті 296 КАС України, серед іншого, визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина шоста статті 296 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частинами другою, третьою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що Військова частина НОМЕР_1 подала до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу. До цієї апеляційної скарги відповідач не долучив документ про сплату судового збору. До того ж, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що і про підстави звільнення його від сплати судового збору він не зазначив (а.с. 30-35).

З огляду на це, суд апеляційної інстанції постановив ухвалу від 26 вересня 2022 року, якою залишив апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 без руху і запропонував скаржникові сплатити судовий збір у розмірі: 1362 грн (908 грн * 150%), а також подати до суду докази сплати судового збору. Строк на усунення вказаних недоліків передбачив у межах 10 днів із дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.

Копію указаної ухвали суд апеляційної інстанції надіслав скаржнику 3 жовтня 2022 року через електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, складену секретарем судових засідань Кірієнко Н.Є., а також роздруківкою електронного повідомлення (а.с. 53, 54).

З огляду на неусунення скаржником встановлених судом недоліків, ухвалою від 19 жовтня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 .

Скаржник наполягає, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не була вручена Військовій частині НОМЕР_1 у порядку, передбаченому КАС України.

Також, скаржник зазначає, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , хоча і вказана у апеляційній скарзі, проте є його особистою електронною адресою уповноваженого представника скаржника і не є ані офіційною електронною адресою, ані електронною поштою Військової частини НОМЕР_1 .

Зауважує, що в апеляційній скарзі було вказано, що офіційна електронна адреса та адреса електронної пошти у Військової частини НОМЕР_1 відсутня. А тому, на переконання скаржника, суд мав би направити копію ухвали про залишення скарги без руху засобами поштового зв`язку.

З огляду на наведене Верховний Суд зазначає про наступне.

Відповідно до положень статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Пунктом 16 частини першої цього розділу встановлено, що до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Системний аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що до можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. До того ж, до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси, надсилання копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - «Положення про ЄСІТС»).

У газеті «Голос України» від 4 вересня 2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 5 жовтня 2021 року.

Тож, на час прийняття судом апеляційної інстанції ухвали про залишення апеляційної скарги без руху - 26 вересня 2022 року названі підсистеми (модулі) ЄСІТС уже розпочали функціонування.

За визначенням, наведеним у підпункті 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Зі змісту апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 вбачається, що у скаржника відсутня офіційна електронна адреса та адреса електронної пошти. Одночасно, у ній зазначена електронна пошта її уповноваженої особи - Вінійчука В.В., а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Саме на зазначену електронну адресу судом апеляційної інстанції і була надіслана ухвала про залишення скарги без руху. Такий спосіб сповіщення скаржника про прийняте судом процесуальне рішення, суд апеляційної інстанції мотивував тим, що у суду відсутнє фінансування на закупівлю знаків поштової оплати (марок) та на оплату поштових послуг (а.с. 52).

Проте, в матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження факту отримання відповідачем електронною поштою копій процесуальних документів.

Одночасно, Суд вважає за належне наголосити, що відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Тому, у позивача наявний обов`язок зареєструвати свою офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Проте, повертаючись до обставин цієї справи, відомостей про те, що Військова частина НОМЕР_1 виконала цей обов`язок і має офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі матеріали справи не містять.

Зважаючи на наведене, а також враховуючи приписи статті 251 КАС України, за цих обставин, належним способом врученням копії судового рішення скаржнику у цій справі є його надсилання у паперовій формі з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, Суд дійшов висновку, що надіслання копії ухвали суду від 26 вересня 2022 року відбулося не у спосіб, встановлений процесуальним законодавством.

Водночас, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про належне вручення Військовій частині НОМЕР_1 копії ухвали суду про залишення його апеляційної скарги без руху.

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає передчасною позицію Шостого апеляційного адміністративного суду щодо невиконання Військовою частиною НОМЕР_1 вимоги ухвали суду про усунення недоліків апеляційної скарги, адже це питання повинно вирішуватися у комплексі (невід`ємно) з обставинами, які об`єктивно могли перешкоджати особі виконати указану ухвалу суду в установлений судом строк.

Верховний Суд зазначає, що встановлене законодавством апеляційне оскарження судових рішень є складовою права кожного на судовий захист, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Конституція України закріпила основні засади судочинства (частина третя статті 129). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист, зокрема шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України).

Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду будь-якої інстанції відповідно до закону (абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 квітня 2010 року №12-рп/2010 ).

Відмова у реалізації такої можливості може призвести до порушення конституційних засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду (пункти 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України). (абзац четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 квітня 2010 року №12-рп/2010).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції передчасно застосував наслідки відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, у зв`язку із чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.

За таких обставин Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги стосовно наявності підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 належить задовольнити, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року - скасувати із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року в справі №640/28318/21 скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду