Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.07.2019 року у справі №460/2773/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року

м. Київ

справа № 460/2773/18

адміністративне провадження № К/9901/17777/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О. В.,

суддів - Блажівської Н. Є., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року (головуючий суддя Борискін С. А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (головуючий суддя Хобор Р. Б., судді - Попко Я. С., Сеник Р. П. ) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбоніс" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 жовтня 2018 року №0009661401,

УСТАНОВИЛ:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карбоніс" (далі - ТОВ "Карбоніс") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2018 року № 0009661401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1464710 грн, в тому числі за основним платежем 1171768 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 292942 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначало про правомірність визначення своїх податкових зобов'язань, вказувало на те, що надані ним первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - ~law19~), у повній мірі відображають суть господарських операцій, укладених між позивачем та його контрагентами, підтверджують реальність виконання умов укладених договорів, подальший рух товару, а також подальшу його реалізацію.

Крім того, позивач не може нести відповідальність за дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами та третіми особами.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2018 року №0009661401.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Рівненській області на користь ТОВ "Карбоніс" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 21970,65 грн.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Рівненській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на порушення норм процесуального права, що полягає у необ'єктивній оцінці фактів порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо неможливості фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами та відсутності їх документального підтвердження, що було встановлено під час проведення перевірки та безпідставного формування витрат. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не містить, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено.

У скарзі контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

ТОВ "Карбоніс" скористалося своїм правом та надіслало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Рівненській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Карбоніс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2015 року по 30 червня 2018 року, за результатами якої 5 жовтня 2018 року складено Акт №2076/17-00-14-01/35007125 (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акта перевірки, позивачем порушено пункти 44.1, 44.2 статті 44, підпункт 134.1 пункту 134.1 статті 134 розділу 3 Податкового кодексу України, П (С)БО 7 "Основні засоби" пункти 5, 21П (100)БО 15 "Дохід", пункт 5П (100)БО 11 "Зобов'язання", статтю 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", пункт 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704 (далі - Положення №88), в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1171768 грн, в тому числі за 2016 рік - 57686 грн, за 2017 рік - 629535 грн, за І квартал 2018 року - 65214 грн, за перше півріччя 2018 року - 484547 грн.

Такі висновки відповідача обумовлені відсутністю у контрагентів позивача фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, можливостей поставки товарно-матеріальних цінностей, а саме деревного вугілля, за укладеними із ТОВ "Карбоніс" договорами поставки з огляду на відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, відсутність найманих працівників, відсутність статусу платника екологічного податку, нездійснення виплат на користь інших суб'єктів господарювання, а також відсутність можливості підтвердити фактичний рух товару.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у Рівненській області 22 жовтня 2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009661401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1464710 грн, в тому числі за основним платежем 1171768 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 292942 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, прийнятим ГУ ДФС у Рівненській області 22 жовтня 2018 року, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання його протиправним, та про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції в обґрунтування рішення зазначив, що надані позивачем первинні документи у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами підтверджують фактичне здійснення операцій за договорами укладеними між позивачем та його контрагентами, підтверджують правомірність формування позивачем своїх податкових зобов'язань за результатами господарських відносин з вказаними вище контрагентами.

Зазначена позиція підтримана Восьмим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України.

Згідно із пунктом 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із пунктом 135.1 статті 135 ПК України з урахуванням положень пунктом 135.1 статті 135 ПК України.

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ~law21~ передбачено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

~law22~ встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ~law23~, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Пунктами 2.15 та 2.16 Положення №88 встановлено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, необхідною передумовою для встановлення факту реального здійснення господарської операції є встановлення фактичного вчинення операцій з придбання товарів, що пов'язані з рухом та зміною зобов'язань чи власного капіталу; належне оформлення платником податків відповідних первинних бухгалтерських документів; фактичну можливість виконання умов правочинів їх сторонами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Карбоніс" із ФО-П ОСОБА_1 надано копії: Договору поставки від 25 травня 2018 року № 2505/2018-2; видаткових накладних від 11 червня 2018 року № 11/06/2018-01, від 12 червня 2018 року № 12/06/2018-01, від 29 червня 2018 року № 29/06/2018-01; прибуткових накладних від 29 червня 2018 року № 1216, від 12 червня 2018 року № 1120, від 11 червня 2018 року № 1122; карток отримання сировини по датам поставок: 11 червня 2018 року, 12 червня 2018 року, 29 червня 2018 року. По вказаним поставкам рахується кредиторська заборгованість у сумі 200622 грн.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Карбоніс" із ФО-П ОСОБА_2 надано копії: Договору поставки від 2 серпня 2017 року № 02/08-2017; специфікації від 2 серпня 2017 року № 1, від 4 вересня 2017 року № 2; накладних від 4 вересня 2017 року № 2, від 2 серпня 2017 року № 1; прибуткових накладних від 2 серпня 2017 року № 699, від 4 вересня 2017 року № 888; платіжних доручень від 3 серпня 2017 року № 1257, від 4 вересня 2017 року № 1451; карток отримання сировини по датам поставок: 2 серпня 2017 року, 4 вересня 2017 року.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Карбоніс" із ФО-П ОСОБА_3 надано копії: Договорів поставки від 29 червня 2018 року № 2906/2018-2 та №2906/2018-1; накладних від 29 червня 2018 року № 2906/1 та № 2906/2; прибуткових накладних від 29 червня 2018 року № 1305 та № 1306; карток отримання сировини від 29 червня 2018 року. По вказаним поставкам рахується кредиторська заборгованість у сумі 105 618 грн.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Карбоніс" із ФО-П ОСОБА_4 надано копії: Договорів поставки від 21 травня 2018 року № 2105/2018-1, від 7 червня 2018 року № 0706/2018-1; накладних від 25 червня 2018 року № 25/06, від 22 червня 2018 року № 22/06, від 12 червня 2018 року № 12/06, від 7 червня 2018 року №0706/1; прибуткових накладних від 24 травня 2018 року № 1075, від 7 червня 2018 року № 1119, від 12 червня 3018 року № 1199, від 22 червня 2018 року № 1307, від 25 червня 2018 року № 1266, від 3 липня 2018 року № 1487, від 20 липня 2018 року №1655; платіжних доручень від 7 червня 2018 року № 3119, від 8 червня 2018 року №3137, від 12 червня 2018 року № 3151, від 14 червня 2018 року № 3164, від 20 червня 2018 року № 3206, від 21 червня 2018 року № 3226, від 21 червня 2018 року №3237, від 27 червня 2018 року № 3266, від 27 червня 2018 року № 3267; карток отримання сировини по датам поставок: 24 травня 2018 року, 7 червня 2018 року, 12 червня 2018 року, 22 червня 2018 року, 25 червня 2018 року.

По вказаному контрагенту рахується дебіторська заборгованість у сумі 131491,92
грн.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Карбоніс" із ФО-П ОСОБА_14 надано копії: Договору поставки від 4 квітня 2018 року №0404/2018-1; накладних від 4 квітня 2018 року № 4/04, від 12 квітня 2018 року №12/04-18, від 18 квітня 2018 року №18/04-18, від 23 квітня 2018 року № 23/04-18, від 27 квітня 2018 року № 27/04-18, від 30 квітня 2018 року № 30/04-18, від 7 травня 2018 року № 07/05-18, від 14 травня 2018 року № 14/05-18, від 15 травня 2018 року №15/05-18, від 17 травня 2018 року № 17/05-18, від 22 травня 2018 року № 22/05-18, від 25 травня 2018 року № 25/05-18, від 1 червня 2018 року № 01/06-18, від 11 червня 2018 року № 11/06-18, від 14 червня 2018 року № 14/06-18, від 15 червня 2018 року №15/06-18, від 18 червня 2018 року № 18/06-18, від 25 червня 2018 року № 25/06-18, від 22 червня 2018 року № 22/06-18; прибуткових накладних від 4 квітня 2018 року №541, від 22 травня 2018 року № 958, від 18 червня 2018 року № 1218, від 18 квітня 2018 року № 627, від 17 травня 2018 року № 959, від 22 червня 2018 року № 1219, від 12 квітня 2018 року № 648, від 7 травня 2018 року № 980, від 25 червня 2018 року №1220, від 23 квітня 2018 року № 649, від 25 травня 2018 року № 981, від 27 квітня 2018 року № 665, від 1 червня 2018 року № 1101, від 30 квітня 2018 року № 674, від 11 червня 2018 року №1113, від 14 травня 2018 року № 832, від 14 червня 2018 року №1130, від 15 травня 2018 року № 850, від 15 червня 2018 року № 1132; карток отримання сировини по датам поставок: 1 червня 2018 року, 18 квітня 2018 року, 25 червня 2018 року, 7 травня 2018 року, 15 травня 2018 року, 4 квітня 2018 року, 27 квітня 2018 року, 18 червня 2018 року, 15 червня 2018 року, 11 червня 2018 року, 30 квітня 2018 року, 12 квітня 2018 року, 14 травня 2018 року, 22 травня 2018 року, 17 травня 2018 року, 25 травня 2018 року, 14 червня 2018 року, 22 червня 2018 року, 23 квітня 2018 року; платіжних доручень від 5 квітня 2018 року № 2641, від 18 квітня 2018 року № 2726, від 23 квітня 2018 року № 2763, від 23 квітня 2018 року № 2764, від 27 квітня 2018 року № 2816, від 2 травня 2018 року № 2823, від 7 травня 2018 року №2876, від 14 травня 2018 року № 2914, від 16 травня 2018 року № 2923, від 17 травня 2018 року № 2943, від 22 травня 2018 року № 2976, від 29 травня 2018 року №3004, від 4 червня 2018 року № 3075, від 11 червня 2018 року № 3142, від 14 червня 2018 року № 3162, від 15 червня 2018 року № 3172, від 18 червня 2018 року № 3183, від 19 червня 2018 року № 3203, від 22 червня 2018 року № 3240, від 26 червня 2018 року №3249.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Карбоніс" із ФО-П ОСОБА_13 надано копії: Договору поставки від 20 лютого 2017 року №2002/2017-1; специфікації від 20 лютого 2017 року № 1, від 27 лютого 2017 року № 2, від 28 лютого 2017 року № 3, від 10 березня 2017 року № 4, від 10 квітня 2017 року № 5, від 26 квітня 2017 року № 6, від 3 травня 2017 року № 7, від 18 травня 2017 року № 8, від 3 липня 2017 року № 9; накладних від 20 лютого 2017 року № 20/02, від 27 лютого 2017 року № 27/02, від 28 лютого 2017 року № 28/02, від 10 березня 2017 року №10/03, від 10 квітня 2017 року № 10/04, від 26 квітня 2017 року № 26/04, від 3 травня 2017 року № 03/05, від 18 травня 2017 року № 18/05, від 3 липня 2017 року №03/07; прибуткових накладних від 27 лютого 2017 року № 149, від 28 лютого 2017 року № 150, від 10 березня 2017 року № 216, від 10 квітня 2017 року № 267, від 26 квітня 2017 року № 331, від 3 травня 2017 року № 512, від 18 травня 2017 року № 513, від 3 липня 2017 року № 702; платіжних доручень від 20 лютого 2017 року №626, від 27 лютого 2017 року № 643, від 28 лютого 2017 року № 650, від 1 березня 2017 року № 652, від 6 березня 2017 року № 675, від 10 березня 2017 року № 683, від 14 березня 2017 року № 690, від 16 березня 2017 року № 699, від 17 березня 2017 року №704, від 20 березня 2017 року № 708, від 31 березня 2017 року № 744, від 10 квітня 2017 року № 782, від 11 квітня 2017 року № 787, від 13 квітня 2017 року № 794, від 19 квітня 2017 року № 814, від 26 квітня 2017 року № 822, від 27 квітня 2017 року № 824, від 3 травня 2017 року № 840, від 10 травня 2017 року № 876, від 11 травня 2017 року №897, від 18 травня 2017 року № 937, від 22 травня 2017 року № 949, від 6 червня 2017 року № 1016, від 11 липня 2017 року № 1145, від 7 серпня 2017 року № 1308; карток отримання сировини по датам поставок: 3 липня 2017 року, 3 травня 2017 року, 10 квітня 2017 року, 10 березня 2017 року, 18 травня 2017 року, 27 лютого 2017 року, 26 квітня 2017 року, 20 лютого 2017 року, 28 лютого 2017 року.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Карбоніс" із ФО-П ОСОБА_12 надано копії: Договору поставки від 5 лютого 2018 року № 0205/2018; видаткових накладних від 4 квітня 2018 року № КА/70, від 1 березня 2018 року №КА/68, від 14 лютого 2018 року № КА/65; прибуткових накладних від 14 лютого 2018 року № 237, від 1 березня 2018 року № 347, від 4 квітня 2018 року № 538; карток отримання сировини по датам поставок: 4 квітня 2018 року, 14 лютого 2018 року, 1 березня 2018 року; платіжних доручень від 23 лютого 2018 року № 2386, від 12 березня 2018 року № 2473, від 17 квітня 2018 року № 2717.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Карбоніс" із ФО-П ОСОБА_11 надано копії: Договору поставки від 4 січня 2016 року № 040116-2; специфікації від 21 січня 2016 року № 1, від 1 березня 2016 року № 2, від 1 березня 2016 року № 4; накладних від 21 січня 2016 року № 1, від 1 березня 2016 року № 2, від 14 березня 2016 року № 3, від 23 березня 2016 року № 4; прибуткових накладних від 23 березня 2016 року № 109, від 14 березня 2016 року №59, від 1 березня 2016 року №20, від 21 січня 2016 року № 74; платіжних доручень від 1 лютого 2016 року № 2325, від 2 березня 2016 року № 1088, від 14 березня 2016 року № 524, від 16 березня 2016 року № 1726, від 23 березня 2016 року № 912, від 4 квітня 2016 року № 2157, від 17 травня 2016 року № 77.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Карбоніс" із ФО-П ОСОБА_10 надано копії: Договору поставки від 19 червня 2017 року № 1906/2017; специфікації від 4 липня 2017 року № 1; накладної від 4 липня 2017 року № 04/07; прибуткової накладної від 4 липня 2017 року № 705; платіжного доручення від 19 червня 2017 року № 1047, від 7 серпня 2017 року № 1307; картки отримання сировини по даті поставки 4 липня 2017 року.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Карбоніс" із ФО-П ОСОБА_9 надано копії: Договору поставки від 7 червня 2018 року № 2; видаткової накладної від 12 червня 2018 року № 2, від 12 червня 2018 року № 1; прибуткової накладної від 12 червня 2018 року № 1111, від 12 червня 2018 року № 1105; картки отримання сировини по датам поставок: від 12 червня 2018 року, від 12 червня 2018 року; платіжного доручення від 12 червня 2018 року № 3146.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Карбоніс" із ФО-П ОСОБА_8 надано копії: Договору поставки від 16 квітня 2018 року №1604/2018; видаткових накладних від 25 квітня 2018 року № 23/04/2018-01, від 21 травня 2018 року № 2105, від 11 червня 2018 року № 1106; прибуткових накладних від 25 квітня 2018 року № 785, від 21 травня 2018 року № 999, від 11 червня 2018 року №1205; карток отримання сировини по датам поставок: 11 червня 2018 року, 24 квітня 2018 року, 21 травня 2018 року; платіжних доручень від 19 квітня 2018 року №2746, від 26 квітня 2018 року № 2796, від 17 травня 2018 року № 2938. По вказаному контрагенту рахується дебіторська заборгованість у сумі 15,80 грн.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Карбоніс" із ФО-П ОСОБА_7 надано копії: Договору поставки від 27 червня 2017 року № 2706/2017; специфікації від 5 липня 2017 року №1, від 17 липня 2017 року № 2, від 19 липня 2017 року № 3, від 10 серпня 2017 року № 4, від 1 вересня 2017 року № 5, від 4 вересня 2017 року № 6; накладних від 5 липня 2017 року № 05/07, від 17 липня 2017 року №17/07, від 19 липня 2017 року № 19/07, від 10 серпня 2017 року № 10/08, від 1 вересня 2017 року № 01/09, від 4 вересня 2017 року № 04/09; прибуткових накладних від 19 липня 2017 року № 708, від 1 вересня 2017 року № 882, від 17 липня 2017 року № 707, від 5 липня 2017 року № 706, від 10 серпня 2017 року № 887, від 4 вересня 2017 року № 886; платіжних доручень від 27 червня 2017 року № 1083, від 4 липня 2017 року № 1089, від 17 липня 2017 року № 1168, від 7 серпня 2017 року № 1306, від 10 серпня 2017 року № 1332, від 1 вересня 2017 року № 1446, від 4 вересня 2017 року № 1455, від 19 вересня 2017 року № 1537; карток отримання сировини по датам поставок: 1 вересня 2017 року, 5 липня 2017 року, 4 вересня 2017 року, 17 липня 2017 року, 10 серпня 2017 року, 19 липня 2017 року.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Карбоніс" із ФО-П ОСОБА_6 надано копії: Договору поставки від 10 квітня 2018 року № 1004/2018-4; накладної від 10 квітня 2018 року № 1004; прибуткової накладної від 10 квітня 2018 року № 641; картки отримання сировини по даті поставки 10 квітня 2018 року; платіжного доручення від 18 квітня 2018 року № 2737.

На підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Карбоніс" із ФО-П ОСОБА_5 надано копії: Договору поставки від 2 квітня 2018 року №0204/2018; накладної від 2 квітня 2018 року № 0204, від 8 травня 2018 року № 6, від 22 травня 2018 року № 9; прибуткових накладних від 2 квітня 2018 року № 661, від 8 травня 2018 року № 954, від 22 травня 2018 року № 912; карток отримання сировини по даті поставки 2 квітня 2018 року, 8 травня 2018 року, 22 травня 2018 року; платіжних доручень від 13 квітня 2018 року № 2701, від 10 травня 2018 року № 2894, від 22 травня 2018 року № 2981.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що надані позивачем первинні документи оформлені відповідно до вимог ПК України, ~law24~, Положення №88 та підтверджують факт реалізації товарів позивачем, транспортування, повну їх оплату.

З огляду на встановлені судами обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відсутність у контрагентів трудових ресурсів не є достатньою підставою для визнання операцій нереальними з урахуванням того, що судами встановлено, що контрагенти ТОВ "Карбоніс" здебільшого здійснювали посередницьку діяльність шляхом перепродажу товару.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано заначено, що контроль за наявністю або відсутністю у контрагентів позивача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами не був предметом документальної планової перевірки ТОВ "МАР-СОФ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і такий контроль віднесено до повноважень іншого державного органу.

Крім того, позивач не може нести відповідальності за можливі порушенням норм законодавства його контрагентами, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб та дотримання ними дозвільних процедур у їх господарській діяльності та від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Рівненській області не проводилося зустрічних звірок чи перевірок фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 щодо їх спірних господарських операцій із ТОВ "Карбоніс".

При цьому, відомості з баз даних ДФС, як обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції, не можуть вважатися достатніми для обґрунтованого висновку про відсутність реального характеру господарської операції з поставки товарів. Окрім того, оскільки документи, які посвідчують якість товару, не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів, то їх відсутність сама по собі також не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок.

Відповідачем не заперечується те, що ТОВ "Карбоніс" понесло реальні витрати у зв'язку із придбанням деревного вугілля у вказаних контрагентів, а також зв'язок таких витрат із господарською діяльністю товариства, оскільки придбане у контрагентів деревне вугілля було використане для виконання контракту від 23 вересня 2014 року № 0923/2014 із польським підприємством "Grill-Impex Spolka Z Organiczona Odpowiedzialnoscia Spolka Komandytowa", що не заперечується ГУ ДФС у Рівненській області у самому акті перевірки №2076/17-00-14-01/35007125.

Що стосується посилання податкового органу на те, що позивач у 2017 році здійснював поліпшення основних засобів, не збільшуючи їх первісну вартість, а саме, акумулювавши витрати на рахунку 1522 з подальшим списанням до складу адміністративних витрат (рах 92), то необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ~law25~, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Абзацом 1 пункту 44.2 статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначено П (С)БО 7 "Основні засоби".

Відповідно до пунктів 14-15 зазначеного П (С)БО 7 "Основні засоби" (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Відповідно до ~law26~, якою встановлено, що державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів, а також удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, Міністерство фінансів України наказом від 30 вересня 2003 року №561 затвердило Методичні рекомендації №561.

Зміст наведених положень П (С)БО 7 "Основні засоби", а також рекомендацій (методичної допомоги) щодо порядку відображення операцій в бухгалтерському обліку, дає підстави для висновку про те, що роботи, пов'язані з поліпшенням основних засобів, приводять до збільшення первісно очікуваних вигод від використання об'єкта (ів). Такими роботами можуть бути модернізація, модифікація, добудування, дообладнання, реконструкція, у результаті яких відбувається збільшення очікуваного строку корисного використання об'єкта, кількості й/або якості продукції (робіт, послуг), виробленої (надаваної) цим об'єктом. Крім того таким поліпшенням вважається капітальний ремонт. Роботами ж, пов'язаними з підтримкою основних засобів у робочому стані, є поточні ремонти, техогляд, обслуговування тощо. Видатки на проведення таких робіт включаються у видатки поточного періоду відповідного напрямку.

Як саме класифікувати видатки, вирішує керівник підприємства з урахуванням результатів аналізу поточної ситуації і їх істотності. Тобто керівництво підприємства визначає, які роботи вважаються поліпшенням об'єкта основних засобів, а які пов'язані з підтримкою їх у робочому стані. Залежно від цього видатки відображаються або як капітальні інвестиції з наступним збільшенням первісної вартості об'єкта основних засобів, або як видатки поточного періоду (загальновиробничі, адміністративні видатки, видатки на збут).

Саме вид фактично здійсненого поліпшення визначає порядок обліку витрат підприємства на проведення такого.

З наведеного вбачається, що проведення поліпшення об'єкта передбачає вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об'єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей, досягненню економії ресурсів, покращення умов праці тощо. Здійснення ж ремонту полягає у частковому відновленні окремих об'єктів для підтримання їх у робочому стані.

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Карбоніс" з липня по грудень 2017 року на підставі наказів по підприємству від 1 липня 2017 року № 01/07-рем, від 1 серпня 2017 року № 01/08/2-рем, від 1 вересня 2017 року № 01/09/1-рем, від 1 вересня 2017 року № 01/09/1-рем, від 2 листопада 2017 року № 02/11/1-рем, від 1 листопада 2017 року № 01/11/2-рем, від 6 листопада 2017 року № 06/11/2-рем, від 1 грудня 2017 року № 01/12/1-рем, від 1 грудня 2017 року № 01/12/6-рем, проведено роботи з поточного ремонту, відповідно до яких об'єкти на час проведення ремонту з експлуатації не виводилися, а витрати по проведенню ремонту вирішено віднести як поліпшення основних засобів на адміністративні витрати.

На підставі укладених договорів підряду, позивачем проведено ремонтні роботи по поточному ремонту: покрівлі будівлі гаражу з профілакторієм на 150 місць; дефлекторів на покрівлі будівлі гаражу з профілакторієм на 150 місць; внутрішніх приміщень із заміною та ремонтом перегородок у будівлі гаражу з профілакторієм на 150 місць; опорядженню профлистом внутрішніх стін будівлі гаражу з профілакторієм на 150 місць; водостічної системи покрівлі адміністративної будівлі (КПП); внутрішньому опорядженню в приміщеннях гаражу з профілакторієм на 150 місць; мереж внутрішнього водопроводу та каналізації будівлі гаражу з профілакторієм на 150 місць; внутрішньому опорядженню в приміщеннях гаражу з профілакторієм на 150 місць; покрівлі адміністративної будівлі (КПП).

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що проведені роботи фактично не були будівництвом і спрямовані не на зростання очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом, а були спрямовані на підтримання об'єктів (основних засобів) у робочому стані, відтак висновок контролюючого органу про безпідставне віднесення позивачем до складу витрат коштів, витрачених на ремонт основних засобів, є безпідставним.

Податковим органом в Акті перевірки не встановлено обставин, які б свідчили про протиправне здійснення позивачем формування первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частин 1 -2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

частин 1 -2 статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Білоус

Судді Н. Є. Блажівська

І. Л. Желтобрюх