Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.06.2018 року у справі №339/153/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року

Київ

справа №339/153/17

адміністративне провадження №К/9901/43922/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 20.07.2017 (головуючий суддя - Головенко О.С.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 (головуючий суддя - Іщук Л.П., судді - Онишкевич Т.В., Попко Я.С.)

у справі № 339/153/17

за позовом ОСОБА_2

до Волинської митниці ДФС

про скасування постанови в справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 1943/20502/2016 від 16.11.2016, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи про порушення митних правил, що полягало у неналежному повідомленні позивача про розгляд справи, а також у розгляді справи за відсутності позивача, незважаючи на наявність клопотання про відкладення розгляду справи.

Болехівський міський суд Івано-Франківської області постановою від 20.07.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017, відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2

Судові рішення мотивовані тим, що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України (далі - МК України), що останнім не спростовано. Доводи позивача щодо процедурних порушень не знайшли свого підтвердження, оскільки розгляд справи про порушення митних правил за клопотанням ОСОБА_2 двічі відкладався, після чого у зв'язку з неявкою був проведений за його відсутності. Позивачу були створені всі умови для реалізації ним свого права на особисту участь під час розгляду справи про порушення митних правил, але він його не використав.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким позов задовольнити. При цьому в обґрунтування касаційної скарги позивач послався на порушення процедури притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зокрема частини четвертої статті 526 МК України в частині розгляду справи за його відсутності за наявності клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в яких просив відмовити ОСОБА_2 у задоволенні касаційної скарги з огляду на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

22.03.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 24.06.2016 Волинською митницею ДФС за результатами проведення перевірки за допомогою баз даних «Інспектор-2006», ЄАІС та орієнтування № 03-70-61/1647/25 від 24.06.2016 виявлено, що ОСОБА_2 05.06.2016 у митному режимі транзит ввіз транспортний засіб автомобіль марки «VW TOURAN» реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузову НОМЕР_1. У встановлений статтею 95 МК України строк позивач вказаний транспортний засіб не вивіз за межі митної території України.

Волинська митниця ДФС листом від 06.07.2016 запропонувала ОСОБА_2 прибути до митниці у строк до 08.09.2016 для з'ясування обставин порушення строку транзиту та попередила, що у випадку неявки протокол буде складено без його участі. Вказаний лист позивач отримав 12.07.2016, що підтверджується матеріалами справи.

У свою чергу, ОСОБА_2 листом (повідомленням) від 02.09.2016 просив відповідача перенести розгляд справи на іншу дату у зв'язку з його поганим самопочуттям. При цьому відповідних доказів до зазначеної заяви позивач не надав та не вказав причини невивезення транспортного засобу за межі митної території України у строк, визначений статтею 95 МК України.

12.09.2016 посадовими особами Волинської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил №1943/20502/2016, в якому зазначено, що позивач перевищив встановлений статтею 95 МК України строк транзитних перевезень автомобіля марки «VW TOURAN» реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузову НОМЕР_1 більш, ніж на десять діб, тобто вчинив дії, які мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 МК України і розгляд справи призначив на 05.10.2016.

01.10.2016 ОСОБА_2 отримав протокол та направив клопотання про бажання взяти участь у розгляді справи про порушення митних правил, заявивши клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням на лікуванні.

Волинська митниця відклала розгляд справи та направила листа, в якому запропонувала позивачу прибути 10.10.2016 до митниці для надання пояснень та повідомила, що розгляд справи відбудеться 26.10.2016.

24.10.2016 ОСОБА_2 листом повідомив відповідача про неможливість взяти участь у розгляді справи у зв'язку із службовим відрядженням та повторно просив відкласти розгляд справи на іншу дату, не надавши підтверджуючих документів про відрядження.

За наслідками розгляду вказаного клопотання Волинська митниця листом від 26.10.2016 повідомила позивача про необхідність з'явитися 04.11.2016 для надання пояснень та про призначення розгляду справи про порушення митних правил на 16.11.2016 із зазначенням, що у випадку неявки, розгляд справи буде проведено без його участі.

16.11.2016 відповідач розглянув справу про порушення митних правил за відсутності позивача та прийняв постанову про порушення митних правил №1943/20502/2016, згідно з якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1 частини першої статті 95 МК України визначено, що для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

При цьому, згідно з частиною другою цієї статті, до цього строку не включаються: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до частини першої статті 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій не було встановлено наявність обставин, передбачених частиною другою статті 95 МК України, в той час як факт перевищення ОСОБА_2 визначеного пунктом 1 частини першої статті 95 МК України 10-денного строку доставки автомобіля більш, ніж на 10 днів, знайшов своє підтвердження, що не спростовано самим позивачем.

Відповідно до частини четвертої статті 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про дотримання відповідачем вимог статті 526 МК України, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач завчасно та належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, при цьому двічі розгляд справи відкладався за клопотанням позивача.

Натомість ОСОБА_2 не надав належних доказів на підтвердження обґрунтованості своїх клопотань про перенесення розгляду справи про порушення митних правил та не вчинив жодних дій, спрямованих на надання письмових пояснень про причини порушення ним вимог статті 95 МК України та вивезення автомобіля марки «VW TOURAN», реєстраційний номер НОМЕР_2, за межі митної території України.

Наведене свідчить про те, що позивач всупереч статті 498 МК України недобросовісно користувався наданими йому процесуальними правами, намагаючись затягнути розгляд справи про порушення митних правил та уникнути притягнення до відповідальності протягом тривалого строку.

За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність постанови у справі про порушення митних правил № 0684/125000016/16 від 16.03.2017 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 20.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова