Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2019 року

Київ

справа №815/226/14

касаційне провадження №К/9901/8955/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 (головуючий суддя - Цховребова М.Г.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 (головуючий суддя - Єщенко О.В., судді: Димерлій О.О., Романішин В.Л.) у справі №815/226/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" звернулося до адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправною бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів з незадоволення заяв позивача, а саме: пунктів 2, 4, 5 прохальної частини заяви №1003 від 27.09.2013 та заяви № 1076 від 14.10.2013 повністю; зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів відобразити в обліку грошових зобов'язань позивача визнання адміністративним судом податкових повідомлень-рішень від 23.07.2010 №0001141630/0, від 03.10.2010 №0001141630/1, від 17.11.2010 №0001141630/2 частково нечинними в загальній сумі 1544861 грн. шляхом поновлення суми 1544861 грн. у графі «Переплата» у обліковій картці позивача з податку на додану вартість та видати нове повідомлення-рішення на суму загалом 553 грн., у т.ч. 383 грн. з податку на додану вартість та 170 грн. штрафних санкцій; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суми надміру сплачених грошових зобов'язань в сумі 1545414 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 985 та Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Міністерством фінансів України від 28.11.2012 №1236 контролюючим органом не внесено до реєстру податкових повідомлень-рішень даних про оскарження позивачем у судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 23.07.2010 №0001141630/0, від 03.10.2010 №0001141630/1, від 17.11.2010 №0001141630/2 винесених на підставі акту перевірки №434/16-3/30332681/62 від 09.07.2010 та результатів адміністративного оскарження, як і не внесено інформації про такі рішення до окремого реєстру, за результатами розгляду справи та винесення судом рішення, яке набрало законної сили. Зазначені дії контролюючого органу призвели до того, що сума донарахованих згідно вказаних податкових повідомлень-рішень грошових зобов'язань у розмірі 1 544 861 грн. не обліковується у графі «Переплата» у обліковій картці платника ПДВ.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015, адміністративний позов задоволено частково: зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів відобразити в обліку грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» визнання адміністративним судом податкових повідомлень-рішень від 23.07.2010 № 0001141630/0, від 03.10.2010 №0001141630/1, від 17.11.2010 № 0001141630/2 частково нечинними в загальній сумі 1544861 грн. шляхом поновлення суми 1544861 грн. у графі «Переплата» у обліковій картці Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» з податку на додану вартість та видати нове повідомлення-рішення на суму загалом 553 грн., у т.ч. 383 грн. з податку на додану вартість та 170 грн. штрафних санкцій. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судами першої та апеляційної інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що за результатами проведеної перевірки, оформленої актом №434/16-3/30332681/62 від 09.07.2010, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.07.2010 №0001141630/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 1 545414 грн., в т.ч., за основним платежем - 1 184645 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 360 769 грн. В результаті адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом це рішення залишене без змін та прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.10.2010 №0001141630/1 та від 17.11.2010 № 0001141630/2. Після закінчення адміністративного оскарження та пред'явлення позову, контролюючим органом було проведено відповідно до статті 87 Податкового кодексу України погашення податкового боргу підприємства з ПДВ за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника податків) на суму 1 545 414 грн. За результатами судового оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.20011 у справі №2а/1570/2438/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011 та ухвалою Вищого адміністративного суду України, адміністративний позов задоволено частково: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 23.07.2010 №0001141630/0, від 03.10.2010 №0001141630/1 та від 17.11.2010 № 0001141630/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 184 262 грн. та штрафних санкцій сумі 360 599 грн., всього у сумі - 1 544 861 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Позивач звертався із заяви №1003 від 27.09.2013 та заяви № 1076 від 14.10.2013 до контролюючого органу про виведення у порядку встановленому Наказами ДПА України від 22.12.2010 №985 та Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236 до окремо реєстру даних про оскарження позивачем у адміністративному/судовому порядку податкових повідомлень-рішень та результатів такого оскарження; просив поновити у картці особового рахунку з ПДВ переплату у сумі 1 545 414 грн., яка була списана на погашення податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 23.07.2010 №0001141630/0, від 03.10.2010 №0001141630/1 та від 17.11.2010 №0001141630/2; винести нове податкове повідомлення-рішення на загальну суму 553 грн.; повернути в порядку визначеному статтею 43 Податкового кодексу України порядку надміру сплачені суми з ПДВ, що будуть рахуватися на картці особового рахунку після виведення скасованих судом грошових зобов'язань. Листами контролюючого органу позивача повідомлено про те, що згідно податкового повідомлення рішення від 03.10.2010 №0001141630/0 донараховано податку на додану вартість всього на суму 1545414 грн.; вказані нарахування зменшили переплату за карткою особового рахунку, яка виникла внаслідок декларування підприємством сум ПДВ до відшкодування на розрахунковий рахунок за вересень, грудень 2009 року та грудень 2010 року та за рахунок декларування ПДВ у рахунок погашення податкових зобов'язань наступних періодів за червень 2009 року; питання повернення коштів пов'язано з бюджетним відшкодуванням, а отже необхідно дослідити весь спектр заходів спрямованих на можливість такого відшкодування без заподіяння шкоди бюджету; триває процедура касаційного оскарження судових рішень прийнятих у справі №2а/1570/2438/2011; переплата виникла за рахунок задекларованих до відшкодування сум ПДВ, у зв'язку з чим не може розглядатися як надміру сплачена, тому посилання на статтю 43 Податкового кодексу України безпідставні; заява позивача буде розглянута після закінчення процедури оскарження та вчинення усіх дій передбачених вимогами чинного законодавства. Також платника податків повідомлено про те, що згідно картки особового рахунку з податку на додану вартість ТОВ «ТД Одескабель» станом на 15.11.2013 переплата складає 470172,37 грн., яка підлягає відшкодуванню в рахунок поточних нарахувань з ПДВ.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що порушення контролюючим органом порядку обліку сум донарахованих грошових зобов'язань згідно вказаних податкових повідомлень-рішень, які частково скасовані у судовому порядку та рішення у справі набрало законної сили, позбавляє позивача права на подальше повернення цієї суми у порядку визначеному статтею 43 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала касаційну скаргу, у якій просить Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що сума донарахованого грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1544861 не виведена до окремого реєстру з огляду на те, що переплата виникла за рахунок задекларованих до відшкодування сум податку на додану вартість, у зв'язку з чим не може розглядатись як надміру сплачена.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 4.4. пункту 4 розділу IV Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 985 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність 08.01.2013) у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним господарським судом до провадження).

У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За змістом пункту 5 розділу IV наведеного Порядку, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні органу державної податкової служби (підпункт 5.1.4 пункту 5). У випадках, визначених підпунктами 5.1.2 і 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Аналогічні правові норми закріплені у пунктах 4, 5 розділу IV Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Міністерством фінансів України від 28.11.2012 №1236 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність 16.02.2016).

Отже, законодавцем визначено послідовний алгоритм дій контролюючого органу у разі оскарження платником податку у адміністративному/судовому порядку податкового повідомлення-рішення, зокрема, шляхом виведення інформації до окремих реєстрів.

При цьому, відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005 № 276 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

За змістом пункту 3.6 цією Інструкції, зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Відповідно до пункту 8.1 Інструкції, у картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис указаних підсумкових рядків до особового рахунку.

Наведені норми дають підстави для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що невідображення контролюючим органом у податковому обліку платника податків судового оскарження донарахованих згідно податкових повідомлень-рішень від 23.07.2010 №0001141630/0, від 03.10.2010 №0001141630/1, від 17.11.2010 №0001141630/2 грошових зобов'язань з ПДВ та результатів такого оскарження унеможливлює повернення позивачу сум самостійно списаних контролюючим органом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

На переконання суду, зобов'язання відповідача відобразити у податковому обліку платника податків результатів судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 23.07.2010 №0001141630/0, від 03.10.2010 №0001141630/1, від 17.11.2010 №0001141630/2 є достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача та не потребує додаткового вжиття заходів шляхом зобов'язання контролюючого органу прийняти податкове повідомлення-рішення на зменшену суму грошового зобов'язання.

Таким чином, оскаржувані судові рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 та Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 в частині зобов'язання відповідача видати нове повідомлення-рішення на суму загалом 553 грн., у т.ч. 383 грн. з податку на додану вартість та 170 грн. штрафних санкцій підлягають скасуванню з постановленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову. У решті судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 у справі №815/226/14 в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів видати нове повідомлення-рішення на суму загалом 553 грн., у т.ч. 383 грн. з податку на додану вартість та 170 грн. штрафних санкцій - скасувати та у цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 у справі №815/226/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк