Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.02.2019 року у справі №803/3769/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2019 року

Київ

справа №803/3769/15

адміністративне провадження №К/9901/39976/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 (суддя - Косьюкевич С.Ф.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (судді: Курилець А.Р. (головуючий), Кушнерик М.П., Мікула О.І.) у справі №803/3769/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіма Плюс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексіма Плюс» (далі - позивач, ТОВ «Ексіма Плюс») звернулось до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 листопада 2015 року №0024081502.

2. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит. Зокрема, усі господарські операції по імпорту, переробці давальницької сировини та експорту оформлені належними первинними документами та відображені в бухгалтерському та податковому обліках, відтак порушення вимог податкового законодавства відсутні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0024081502 від 05.11.2015.

4. Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення суд першої інстанцій з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставним, оскільки наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем сум ПДВ по вказаних взаємовідносинах до складу податкового кредиту. Відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, а підстав для висновку про необґрунтоване заниження товариством податку на додану вартість судами не встановлено. Таким чином, суди дійшли висновку про те, що досліджені в судовому засіданні докази підтверджують факт використання позивачем імпортованої сировини у власній господарській діяльності шляхом укладення контракту на її переробку та подальшої реалізації готової продукції на митній території України. При цьому, відхилено доводи відповідача про неможливість здійснення ФОП ОСОБА_4 підприємницької діяльності з переробки давальницької сировини згідно укладеного із позивачем контракту, оскільки такі висновки зроблені на припущеннях, без проведення відповідних податкових перевірок чи зустрічних звірок підприємця та без урахування наданих позивачем первинних документів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ексіма Плюс».

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено позапланову виїзну перевірку ДП "Ексіма Плюс" з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2015 року, про що складено акт від 15.10.2015 №4663/15-02/35954365, яким встановлено порушення позивачем вимог абз. "б" п. 200.4 ст. 200 ПК України, у результаті чого ДП "Ексіма Плюс" по операціях з придбання ТМЦ по імпорту, їх транспортування та процесу переробки сировини завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2015 року на суму 322 892,00 грн.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2015 року №0024081502 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2015 року на 322 892,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 161 446,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП "Ексіма Плюс" (покупець) та фірмою ERBIS Sp. Jawna, м.Козеглови, Польща (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №1 від 21.09.2009, предметом якого є поставка плівки та моноволокна полівінілхлориду.

На виконання умов даного контракту 08.06.2015 фірмою ERBIS Sp. Jawna імпортовано в адресу позивача полімерні матеріали: плівку з полівінілхлориду, яка призначена для виготовлення синтетичних ялинок та вінків, загальною вартістю 34 845 доларів США (740 244,21 грн.). Зазначена поставка підтверджується наявними в матеріалах справи ВМД №205070002/2015/005475 від 08.06.2015, за якою митним органам підприємство сплатило ПДВ в сумі 162 853,73 грн, специфікацією №2 від 25.07.2014 до контракту, фактурами та специфікаціями товару постачальника, а також міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR).

Крім того, між ДП "Ексіма Плюс" (покупець) та фірмою INDUSTRIA ITALIANA MONOFILO ORIENTATO SRL., м.Болонья, Італія (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №2 від 12.07.2010, предметом якого є поставка моноволокна із полівінілхлориду.

На виконання умов зазначеного контракту фірмою INDUSTRIA ITALIANA MONOFILO ORIENTATO SRL. імпортовано в адресу позивача 22.06.2015 моноволокно в асортименті, виготовлене із полівінілхлориду, призначене для виготовлення штучних ялинок та вінків. Вказані поставки підтверджуються ВМД №205070002/2015/008880 від 22.06.2015 на суму поставки 32 441,95 Євро (824 071,69 грн), за якою митним органам сплачено ПДВ в сумі 173 055,05 грн, а також специфікаціями №1 від 16.12.2012, №1/2015 від 10.06.2015 до контракту, фактурами та пакувальними листами постачальника, міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR).

Відповідно до договору на здійснення транспортно-експедиторських послуг №117 від 01.10.2013, укладеного між ДП "Ексіма Плюс" (замовник) та ФОП ОСОБА_7 (експедитор), визначено порядок взаємин, що виникають між сторонами при організації, здійсненні і розрахунках за міжнародні автомобільні перевезення вантажів транспортними засобами експедитора за заявками замовника.

Між ДП "Ексіма Плюс" (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець) 01.01.2012 укладено контракт №2-0112-Д на переробку давальницької сировини, в доповненнях до якого визначено технологічні умови переробки сировини та отримання готової продукції, витрати виконавця на етапах переробки сировини та отримання готової продукції, норми витрат сировини на одиницю готової продукції. За даним контрактом ДП "Ексіма Плюс" зобов'язувалось здійснювати попередню поставку сировини (моноволокна, плівки та інших матеріалів) в адресу ФОП ОСОБА_4 а останній зобов'язувався здійснити переробку сировини та передати підприємству готову продукцію (ялинки штучні, сосни штучні, вінки, гірлянди).

Актами передачі сировини на переробку, актами списання сировини, актами виконаних робіт, актами оприбуткування готової продукції підтверджується факт виконання ДП "Ексіма Плюс" та ФОП ОСОБА_4 взаємних зобов'язань за контрактом №2-0112-Д від 01.01.2012 протягом червня 2015 року. Також матеріалами справи підтверджується відображення підприємством по бухгалтерському обліку руху товарно-матеріальних цінностей (сировини, готової продукції).

Готова продукція (ялинки штучні, сосни штучні, вінки, гірлянди) реалізовувалась позивачем на митній території України згідно укладених договорів купівлі-продажу від 19.04.2012 №19/1 з ОСОБА_8, від 12.04.2010 №01-12-Т з ОСОБА_9 та на підставі усних домовленостей з ТОВ "ТК "Юліс", з ПП "Обухівміськвторресурси", про що свідчать податкові та видаткові накладні.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу про неможливість здійснити аналіз ціноутворення готової продукції (ялинок), зважаючи на те, що позивачем не надано необхідних документів на підтвердження здійснення господарських відносин з ФОП ОСОБА_4: технологічних схем, що включає в себе технологічні умови переробки сировини і одержання готової продукції, затрати виконавця на етапах переробки і одержання готової продукції і розрахунок виходу готової продукції, яка затверджена сторонами, замовлення-рахунок у якому зазначається перелік замовленої готової продукції та її вартість.

9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу контролюючого органу до суду касаційної інстанції не надано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.2. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.3 Пункти 200.1-200.4 статті 200

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

11. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими первинними документами, такі суми не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

14. Таким чином, формування та відшкодування податкового кредиту можливе лише у разі підтвердження фактичного здійснення господарських операцій.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

17. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

18. Доводи контролюючого органу щодо відсутності первинних (бухгалтерських) документів, які б підтверджували фактичне здійснення господарських відносин між позивачем та контрагентом за перевіряємий період спростовано судами першої та апеляційної інстанцій шляхом дослідження первинних документів, наданих позивачем на підтвердження реального здійснення господарських операцій з контрагентом та встановлено, що вказані первинні документи складені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено факт поставки ТМЦ (плівки, моноволокна) на митну територію України та сплату позивачем ПДВ при митному оформленні товарів, що підтверджується належним чином оформленими вантажно-митними деклараціями, що в свою чергу свідчить про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту червня 2015 року сум ПДВ, сплачених митним органам, в загальному розмірі 335 908,78 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи контролюючого органу про неможливість здійснити аналіз ціноутворення готової продукції (ялинок), зважаючи на те, що позивачем не надано необхідних документів на підтвердження здійснення господарських відносин з ФОП ОСОБА_4 зважаючи на те, що в доповненнях до контракту №2-0112-Д на переробку давальницької сировини, визначено технологічні умови переробки сировини та отримання готової продукції, витрати виконавця на етапах переробки сировини та отримання готової продукції, норми витрат сировини на одиницю готової продукції; за даним контрактом ДП "Ексіма Плюс" зобов'язувалось здійснювати попередню поставку сировини (моноволокна, плівки та інших матеріалів) в адресу ФОП ОСОБА_4, а останній зобов'язувався здійснити переробку сировини та передати підприємству готову продукцію (ялинки штучні, сосни штучні, вінки, гірлянди). Актами передачі сировини на переробку, актами списання сировини, актами виконаних робіт, актами оприбуткування готової продукції підтверджується факт виконання взаємних зобов'язань за контрактом №2-0112-Д від 01.01.2012 протягом червня 2015 року.

19. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими позивачем було сформовано податковий кредит, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 слід залишити без задоволення.

22. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №803/3769/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду