Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова КАС ВП від 11.11.2025 року у справі №280/11497/24 Постанова КАС ВП від 11.11.2025 року у справі №280...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Історія справи

Постанова КАС ВП від 11.11.2025 року у справі №280/11497/24

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 280/11497/24

адміністративне провадження № К/990/41644/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Гриціва М.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 280/11497/24

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 (головуючий суддя Чередниченко В. Є., судді Шальєва В. А., Іванов С. М.),

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі також Міністерство), Державного підприємства «Інфоресурс» (далі - ДП «Інфоресурс»), у якому просив:

визнати протиправними дії відповідачів по внесенню до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про порушення послідовності здобуття освіти;

зобов`язати відповідачів внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що він отримав довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (від 27.09.2024 № 386049), відповідно до якої позивачем порушено послідовність здобуття освіти.

На переконання позивача, вказане не відповідає дійсності, оскільки в 2017 році ОСОБА_1 вступив до Національного університету біоресурсів та природокористування України, однак, у 2018 році був відрахований за невиконання навчального плану.

Відтак, вступивши в 2024 році до Національного університету «Запорізька політехніка», позивач не порушив послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 24.01.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо ОСОБА_1 . Зобов`язав Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - ДП «Інфоресурс» внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує". У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

За визначенням, наведеним у пункті 23 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту», рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Частина друга статті 10 Закону України «Про освіту» визначає такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Статтею 5 Закону України «Про вищу освіту» визначено рівні та ступені вищої освіти, зокрема, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

За приписами частин першої та другої статті 7 Закону України «Про вищу освіту» документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

За результатами аналізу вказаних правових норм суд першої інстанції дійшов висновку, що останні чітко передбачають умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Обов`язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.

При цьому суд установив, що ОСОБА_1 01.09.2017 зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національного університету біоресурсів і природокористування України, з якого відрахований 05.02.2018. У подальшому, 19.08.2024, позивач повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національного університету «Запорізька політехніка».

За висновком суду, визначальним є те, що зі змісту пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вбачається, що призову не підлягають здобувачі освіти, які здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти. Тобто для мети визначення послідовності береться до уваги саме вже здобутий раніше рівень освіти. Іншого закон не передбачає.

З огляду на викладене суд зазначив, що доводи Міністерства про те, що позивач знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, які вже формував, не впливають на зміст правовідносин та їх правове регулювання, оскільки, як зазначалось, закон чітко вказує на раніше вже здобутий рівень освіти, а не той, що був в процесі здобуття, але не завершився.

Крім того суд першої інстанції зауважив, що згідно з чинним законодавством саме Міністерство освіти та науки України є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

Урахувавши, що позивачем належним чином доведено факт послідовного навчання (здобуття освіти), а також порушення відповідачем чинного законодавства України в частині неправильного відображення відомостей у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, суд визнав протиправними дії Міністерства щодо відмови у внесенні змін до відомостей, що містяться в ЄДЕБО, стосовно факту послідовного навчання ОСОБА_1 .

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 24.09.2025 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що аналіз норм Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за № 1132/32584, свідчить про те, що суб`єкти освітньої діяльності, які надають освітні послуги (у спірних відносинах це Національний університет «Запорізька політехніка»), вносять до ЄДЕБО та підтримують в повному, актуальному та достовірному стані інформацію про здобувача освіти.

Урахувавши зазначене вище, а також те, що матеріали справи не містять доказів повідомлення Національним університетом «Запорізька політехніка» Міністерство освіти і науки України про неактуальність чи недостовірність даних в ЄДЕБО відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд виснував, що у Міністерства освіти і науки України як у розпорядника ЄДЕБО не було підстав для внесення будь-якої іншої інформації до цього реєстру чи коригування інформації, внесеної Національним університетом «Запорізька політехніка». За таких обставин відповідачі у справі не допустили протиправної бездіяльності.

Крім того суд апеляційної інстанції зазначив, що Національний університет «Запорізька політехніка» не є відповідачем у цій справі та його залучення до участі у справі в якості відповідача є неможливим на стадії апеляційного перегляду справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2025.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 10, 40 Закону України «Про освіту», а також статті 7 Закону України «Про вищу освіту» та статті 53 Конституції України за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 20.10.2025 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

ДП «Інфоресурс» подало відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні скарги, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 - залишити без змін.

Міністерство освіти і науки України не реалізувало право подати відзив на касаційну скаргу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до інформації про документи про освіту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має:

1. Свідоцтво про базову загальну середню освіту (серія НОМЕР_1 - Запорізька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Запорізької міської ради Запорізької області, дата видачі 11.06.2013);

2. Атестат про повну загальну середню освіту (серія НОМЕР_3 - Запорізький коледж радіоелектроніки Запорізького національного технічного університету, дата видачі 30.06.2015);

3. Диплом молодшого спеціаліста (серія НОМЕР_2 - Запорізький коледж радіоелектроніки Запорізького національного технічного університету, дата видачі 30.06.2017).

З 01.09.2017 позивач зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національного університету біоресурсів і природокористування України, на денну форму навчання за державним замовленням за освітнім ступенем «Бакалавр», спеціальність 151 «Автоматизація та комп`ютерно-інтегровані технології» (наказ від 07.08.2017 № 1158 «СК»), проте відрахований 05.02.2018 з університету за невиконання вимог навчального плану (наказ від 05.02.2018 № 99 «СУ»), про що свідчить довідка від 04.10.2024 № 359, видана Національним університетом біоресурсів і природокористування України, та копія наказу від 05.02.2018 № 99 «СК».

19.08.2024 позивач зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національного університету «Запорізька політехніка» (наказ про зарахування від 19.08.2024 № 483-С), код та назва спеціальності: Філологія (035.041 германської мови та літератури (переклад включно), перша-англійська), ступінь бакалавр, форма здобуття освіти денна, дата початку здобуття освіти 02.09.2024.

Національний університет «Запорізька політехніка» сформував Довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 27.09.2024 № 386049, в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти на порушує послідовності, визначеної частиною другою стаття 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує».

Позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України та ДП «Інфоресурс» із заявою про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства інформації, зазначеної у виданій довідці від 27.09.2024 № 386049 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, та проханням видати довідку, у якій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», проставити запис «ТАК, не порушує».

Відповідно до листа-відповіді ДП «Інфоресурс» від 08.10.2024 № 01-13/3350 заповнення інформації в Довідці здійснюється в ЄДЕБО згідно з алгоритмом, визначеним Міністерством освіти та науки України, та внесення змін не відноситься до компетенції ДП «Інфоресурс».

За результатами розгляду вказаної заяву Міністерство листом від 14.10.2024 № 3/7405-24 повідомило, що відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» рівнями освіти є, зокрема, у послідовності: перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно- технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти, третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Стосовно внесення змін до картки здобувача освіти в ЄДЕБО поінформовано, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

Вважаючи протиправною відмову Міністерства у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо нього, позивач звернулась з цим позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин першої - третьої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Щодо порушення/непорушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти й правомірності/неправомірності оскаржених у цій справі дій Міністерства освіти і науки України.

Згідно з частинами першою - третьою статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Частиною другою статті 10 цього ж Закону встановлено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

За приписами частини другої статті 17 Закону України «Про освіту» вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлює Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту», згідно з визначенням термінів частини першої статті 1 якого (пункти 5, 19) вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти; результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів.

Частина перша статті 4 цього ж Закону передбачає, що кожен має право на вищу освіту. Громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і освітньої програми.

Здобувачами вищої освіти у розумінні пункту 1 частин другої статті 61 Закону України «Про вищу освіту» є студент - особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.

Рівні та ступені вищої освіти визначає стаття 5 Закону України «Про вищу освіту», частина перша якої встановлює, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти (частини друга, четверта статті 5 Закону України «Про вищу освіту»).

Відповідно до частин першої, другої статті 6 цього ж Закону атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи)..

Норми частин першої, другої, п`ятої та шостої статті 7 Закону України «Про вищу освіту» містять положення про те, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти лише за акредитованою відповідно до цього Закону освітньою програмою.

Пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

За формою довідки про здобувача освіти, наведеної у додатку 9 до вказаного Порядку, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - ТАК/НІ.

Колегія суддів враховує висновок щодо застосування вищезазначених норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24, відповідно до якого нормативне визначення поняття «послідовності поточного здобуття освіти» у законі відсутнє, однак зі змісту норм частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» розуміється, зокрема, що перший (бакалаврський) рівень вищої освіти є вищим за раніше здобутий особою рівень повної загальної середньої освіти й така послідовність здобуття освіти відповідає положенням зазначеної статті.

При цьому закон передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступінь вищої освіти, у тому числі бакалавр, та видається документ про вищу освіту, зокрема, диплом бакалавра. З моменту отримання документа про вищу освіту особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула вищу освіту за відповідним ступенем.

У справі, яка переглядається в касаційному порядку, суди встановили, що на момент формування довідки про здобувача освіти від 27.09.2024 № 386049 позивач здобував вищу освіту першого (бакалаврського) рівня вищої освіти на денній формі навчання в Національному університеті «Запорізька політехніка» та мав лише диплом молодшого спеціаліста серія НОМЕР_2, виданий 30.06.2017 Запорізьким коледжем радіоелектроніки Запорізького національного технічного університету.

Тобто, позивач раніше не отримував жодного документа про вищу освіту, у тому числі за ступенем вищої освіти - бакалавр.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про непорушення позивачем послідовності здобуття освіти згідно з положеннями частини другої статті 10 Закону України «Про освіту».

Отже, відсутні як правові, так і фактичні підстави для формування довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти із зазначенням у ній відомостей про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Щодо наявності/відсутності повноважень у Міністерства освіти і науки України вносити зміни до даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за № 1132/32584 (далі - Положення), розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

У абзаці четвертому пункту 2 розділу I цього ж Положення наведений перелік уповноважених суб`єктів, а саме: розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб`єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством.

Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО (пункт 5 розділу I Положення).

Згідно зі змістом приписів підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ вищезазначеного Положення ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення, зокрема, формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб`єктами освітньої діяльності документів у сферах, у тому числі вищої освіти.

Уповноважений суб`єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО, що передбачено пунктом 12 розділу III Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти.

Відповідно до норм, що містяться у підпунктах 1, 3 та 6 пункту 1 розділу IV вказаного вище Положення розпорядник ЄДЕБО як уповноважений суб`єкт виконує, зокрема, такі основні функції: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

Суб`єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, відповідно до пункту 8 розділу IV Положення уповноважені: вносити до ЄДЕБО та підтримувати в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у відповідних пунктах Положення; підтверджувати зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; здійснювати в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

З огляду на вищевказані норми Положення Верховний Суд дійшов висновку, що формування інформації з ЄДЕБО для видання документів у сферах, зокрема, вищої освіти здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює Міністерство освіти і науки як розпорядник зазначеної системи, який також є володільцем вказаної інформації та має повний доступ до неї як уповноважений суб`єкт.

При цьому за змістом пункту 2 розділу IV Положення забезпечення функціонування ЄДЕБО здійснюється технічним адміністратором системи в порядку, визначеному Міністерством як розпорядником ЄДЕБО, у тому числі й стосовно здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення.

Суб`єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.

Такий же висновок Верховний Суд сформулював і в постанові від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що Національний університет «Запорізька політехніка» в силу своїх повноважень в ЄДЕБО не має технічної можливості для формування та видання позивачу довідки з іншим, аніж у спірних відносинах, змістом відомостей щодо поточного здобуття освіти, порушення або непорушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки такий документ формується автоматично з використанням засобів програмного забезпечення, вимоги до якого визначає Міністерство освіти і науки України.

У зв`язку з чим суд першої інстанції правильно визначив суб`єктний склад учасників цієї справи, зокрема, в частині особи, яка повинна відповідати за поданим у ній позовом, а відтак у суду апеляційної інстанції не було підстав для скасування рішення суду з цієї підстави.

Як висновок, колегія суддів вказує на підтвердження під час касаційного перегляду справи доводів позивача про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуальних норм, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про правомірність спірних у цій справі дій відповідачів та, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення позову.

Натомість суд першої інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до статті 352 КАС суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив процесуальні норми, що призвело до скасування судового рішення, яке відповідає закону, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції повністю та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 скасувати.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2025 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.В. Тацій М.І. Грицiв С.Г. Стеценко

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати