Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року

Київ

справа №821/187/17

касаційне провадження №К/9901/33040/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - Інспекція) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 (головуючий суддя - Кисильова О.Й.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (головуючий суддя - Кравець О.О., судді - Домусчі С.Д., Коваль М.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростеп» (далі - Товариство) до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2016 № 0004491200.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: проведення 14.11.2016 Інспекцією камеральної перевірки з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є незаконним, оскільки Податковий кодекс України не передбачає проведення перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних у спосіб проведення камеральної перевірки; при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а у разі виявлення порушення податкового законодавства, податковий орган вправі призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків; 01.01.2016 податкове законодавство передбачає проведення позапланової документальної перевірки з питань порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у разі подання продавцем/покупцем до податкової декларації з податку на додану вартість скарги про порушення зазначених строків, тоді як такої скарги до Інспекції не надходило.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 21.02.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 23.11.2016 №0004491200 про застосування Товариства штрафу на загальну суму 382243,15 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, з огляду на що камеральна перевірка Товариства, результати якої оформлені актом № 48/21-10-12-1/34933318 від 14.11.2016, проведена не у спосіб, передбачений законодавством, що призводить до відсутності правових наслідків такої перевірки та є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі висновків такої перевірки.

Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 28.08.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального права, оскільки камеральна перевірка була проведена у порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством, з урахуванням того, що підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено право контролюючого органу здійснювати перевірку даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.03.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до розгляду, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив справу до попереднього розгляду, під час якого суд дійшов висновку про наявність підстав для касаційного розгляду справи у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 11.09.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція провела камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства у серпні, вересня 2016 року, результати якої оформлені актом № 48/21-10-12-1/34933318 від 14.11.2016, за висновками якого Товариством були порушені граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вказаного акту перевірки 23.11.2016 Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004491200, яким на підставі статті 1201 Податкового кодексу України застосувала до Товариства штраф на загальну суму 382243,15 грн.

Відповідно до абзаців 1, 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дати складення податкових накладних) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1201.1 статті 120 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дати складення податкових накладних) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату проведення перевірки) встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Наказом Міністерства доходів і зборів від 14.06.2013 № 165 були затверджені Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, у розділі ІІІ яких визначені особливості проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість, згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1, підпунктом 3.1.3.4 підпункту 3.1.3 пункту 3.1 якого (у редакції, чинній на дату проведення перевірки) передбачено, що податкова звітність, подана платником податку на додану вартість, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку. З метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться, зокрема, відпрацювання сум податку на додану вартість, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з аналізу наведених норм, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що Інспекція при проведенні камеральної перевірки дотримання Товариством термінів реєстрації податкових накладних, результати якої оформлені актом № 48/21-10-12-1/34933318 від 14.11.2016, діяла на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.

Таким чином, оскільки підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення Товариство визначило лише неправомірність проведення Інспекцією камеральної перевірки, а матеріали справи не містять додаткових обґрунтувань щодо підстав для скасування податкового повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій дійшли неправомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на що ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає задоволенню, а постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 349, ч. 1 ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна