Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.07.2019 року у справі №826/23886/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №826/23886/15

адміністративне провадження №К/9901/38788/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Земляної Г.В., Губської Л.В., Лічевецького І.О. від 27.06.2017 у справі № 826/23886/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ПАТ "Європейський газовий банк" про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський Газовий Банк" Обременка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Європейський Газовий Банк", в якому просив:

1) визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

2) зобов`язати Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подати до Фонду додаткову інформацію про позивача, як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Європейський Газовий Банк" за рахунок Фонду;

3) зобов`язати дирекцію Фонду за результатами отримання додаткової інформації щодо позивача, включити його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Європейський Газовий Банк" за рахунок Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2015 року позов задоволено.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Європейський Газовий Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Європейський Газовий Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2015 року - скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанова НБУ від 17 червня 2014 року №366/БТ є банківською таємницею, а тому позивачу не могло бути відомо про її існування. Встановлені нею обмеження не поширюються на клієнтів банку, а тому позивач не може нести відповідальність за порушення встановлених нею приписів. При цьому відповідачами не надано жодних доказів притягнення до відповідальності посадових осіб ПАТ «Єврогазбанк», які, будучи обізнаними про існування вказаної постанови, уклали з позивачем договір банківського вкладу. Зауважено, що договір банківського вкладу було укладено до запровадження тимчасової адміністрації у банку. Положення пункту сьомого частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів» не підлягають застосуванню в даному випадку, оскільки позивач є вкладником, а не кредитором банку.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що відповідно до договору №02/06 від 03.06.2014 «Про надання поворотної безвідсоткової допомоги» між ТОВ «Науково-виробнича фірма АВІАТЕХСЕРВІС», в особі генерального директора Рубцева С.Г. та ОСОБА_1 укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 200 000 грн.

В подальшому між ОСОБА_1 (Вкладник), з однієї сторони, та ПАТ «Європейський Газовий Банк» (Банк), з іншої сторони, укладено договір банківського рахунку від 04.06.2014 №30735.

Відповідно до п. 1.1 вказаного вище договору Банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок відкритий Клієнту (позивачу) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта щодо перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з п. 1.2 банківського договору №30735 Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті та в іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до виписки з рахунку «Науково-виробнича фірма АВІАТЕХСЕРВІС» від 04.06.2014 на виконання вимог вищезазначених договорів на банківський рахунок ПАТ «Європейський Газовий Банк» позивача № НОМЕР_1 було внесено грошові кошти в сумі 200000,00 грн.

Постановою Правління Національного банку України № 424 від 16.07.2014 Публічне акціонерне товариство «Європейський Газовий Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 57 від 16.07.2014, розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Європейський Газовий Банк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 17.07.2014 по 17.10.2014 та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Європейський Газовий Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 17 листопада 2014 року №725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський Газовий Банк" постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Європейський Газовий Банк", а на підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 18 листопада 2014 року №121 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Європейський Газовий Банк" та призначення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію третьої особи Ковальова В.М.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18 грудня 2014 року №150 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію третьої особи Оберемка Р.А. з 19 грудня 1014 року.

У газеті "Голос України" №226 (5976) за 22 листопада 2014 року опубліковано оголошення про початок процедури ліквідації ПАТ «Європейський Газовий Банк» та повідомлено, що для отримання коштів вкладники банку з 25 листопада по 06 січня 2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента - ПАТ "Банк "Київська Русь"; відшкодування вкладникам ПАТ «Європейський Газовий Банк» після 06 січня 2015 року здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних звернень на адресу Фонду.

Не отримавши гарантованого відшкодування та дізнавшись про свою відсутність у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач неодноразово звертався до Уповноваженої особи та Фонду з метою включення його до переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування. Як свідчить відмітка банку, остання заява подана до Уповноваженої особи 02 вересня 2015 року.

У відповідь на останнє звернення позивача Уповноважена особа у листі від 02 жовтня 2015 року №2273-6-21 повідомила відсутність підстав для включення в перелік вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування, оскільки виплата коштів за рахунком ОСОБА_1 вважатиметься наданням переваг окремим кредиторам банку з підстав перерахування цих коштів ТОВ "НВФ "АВІАТЕХСЕРВІС" в якості поворотної фінансової допомоги.

Позивач, вважаючи протиправним рішення Уповноваженої особи про визнання укладеного між нею і банком договору нікчемним, а також безпідставним і неправомірним невнесення її до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів по вкладам за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та до відповідного Загального реєстру вкладників, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не було наведено, а судом не встановлено належних правових підстав для визнання нікчемним договору банківського рахунку, що свідчить про обґрунтованість вимог позивача щодо включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов до висновку, що з урахуванням виявлених під час перевірки фактів позивачу направлено повідомлення вих.№2928-6-21 від 14.12.2015 про нікчемність правочину (операції/транзакції) щодо залучення (перерахування) грошових коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 з рахунку ТОВ «НВФ «АВІАТЕХСЕРВІС».Нікчемність договорів обґрунтована штучним створенням обов`язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд гарантування здійснюватиме за рахунок державних коштів, а також тим, що такий правочин спрямований на заволодіння державними коштами, а відповідно порушує публічний порядок. Таким чином, позивача не включено, спочатку до списку вкладників, які отримують кошти у межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду гарантування вкладів, а потім і до переліку вкладників у зв`язку із визнанням нікчемними договорів банківського вкладу.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи станом на день запровадження у банку тимчасової адміністрації залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

На дату прийняття постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2014 року №424 "Про віднесення ПАТ «Єврогазбанк» до категорії неплатоспроможних" на рахунку ОСОБА_1 , відкритому відповідно до укладеного з ПАТ «Єврогазбанк» договору від 04 червня 2014 року №30735, знаходились грошові кошти у розмірі 200000 грн., що надійшли від ТОВ «Авіатехсервіс».

Частина друга статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на дату укладення договорів банківського вкладу) визначає, що протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв:

1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій;

2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов;

3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів;

4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку;

5) договори (правочини) з пов`язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку;

6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.

Згідно з частиною третьою вказаної статті встановлено, що договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов`язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі звернення до суду уповноваженої особи Фонду державне мито не сплачується.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, чинній з 11 липня 2014 року, Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, вказане повідомлення не містить посилань на конкретні підстави, визначені статтею 38 Закону № 4452-VI, в редакції, чинній саме на час укладення договору банківського вкладу та вчинення відповідної трансакції, з якими уповноважена особа пов`язує нікчемність правочину (договору) банківського вкладу позивача.

При цьому зазначення відповідачем-2 пункту 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI як підставу для віднесення спірного правочину до категорії нікчемних, визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки уповноваженою особою всупереч приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) не було доведено належними та допустимими доказами, що саме внаслідок укладення спірного правочину у позивача виникли переваги (пільги) стосовно інших кредиторів банку. Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується доводами касаційної скарги, при укладенні договору банківського вкладу (депозиту) від 04 червня 2014 №30735 позивачем не отримано жодних переваг від ПАТ «Єврогазбанк», банк не здійснив жодного платежу на користь позивача, а лише отримав кошти як вклад у банку, вказаний договір є типовим.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Єврогазбанк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Єврогазбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Єврогазбанк» за рахунок Фонду.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Проте колегія суддів вказує про відсутність підстав для зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити дії щодо включення позивача в загальний реєстр вкладників ПАТ «Єврогазбанк», з огляду на передчасність вказаних вимог, адже вчинення таких дій належить до повноважень Фонду, які можуть бути реалізовані ним лише після отримання додаткової інформації від Уповноваженої особи про позивача як вкладника банку, які в даному випадку здійснені не були, а отже, адміністративний позов у цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №814/4091/15.

Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо Уповноваженої особи ФГВФО відповідає нормам матеріального права, прийнята з дотриманням норм процесуального права, але помилково була скасована апеляційним судом, а тому в цій частині слід залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Керуючись ст. 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича.

У вказаній частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2015 року залишити в силі.

В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук