Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року

Київ

справа №826/24426/15

адміністративне провадження №К/9901/22972/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (суддя доповідач), Хохуляка В.В., Шипуліної Т.М., розглянув заяву Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» до Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві у липні 2016 року подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 про повернення апеляційних скарг відповідачів на постанову суду першої інстанції. Разом з касаційною скаргою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27.07.2016 відмовив Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, залишив касаційну скаргу без руху та встановив строк для усунення її недоліків до 29.08.2016.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги не усунула і звернулася з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.12.2016 відмовив в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та повернув касаційну скаргу скаржнику на підставі пункту 1 частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві подала до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016 з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

Заявник свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 01.12.2016, щодо застосування норм матеріального права не відповідають викладеному в ухвалі Верховного Суду України від 30.11.2015 у справі № 804/6861/13-а висновку щодо застосування у подібних правовідносинах таких норм матеріального права: частини першої статті 58 Конституції України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», статей 2, 3, пункту 4 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Верховний Суд України ухвалою від 14.03.2017 відкрив провадження у справі, задовольнив клопотання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС та відстрочив сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

У зв'язку з припиненням діяльності Верховного Суду України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач), Шипуліна Т.М., Хохуляк В.В.

Верховний Суд ухвалою від 12.03.2018 прийняв до провадження заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.06.2015, ухвалою від 27.05.2018 - замінив відповідача у справі: Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві правонаступником - Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Верховний Суд, з'ясовуючи питання наявності обставин для перегляду ухвали від 01.12.2016 з підстави, передбаченої у пункті 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, зважає на таке.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.12.2016 у справі № 826/24426/15, про перегляд якої подано заяву, відмовив Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та повернув касаційну скаргу скаржнику на підставі пункту 1 частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки недоліки касаційної скарги (відсутність документа про сплату судового збору) не усунуті скаржником у встановлений судом в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху строк.

Верховний Суд України ухвалою від 30.11.2015 у справі № 804/6861/13-а, на яку посилається заявник в обґрунтування наявності підстави для перегляду судового рішення, передбаченої у пункті 5 частини першої статті статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), задовольнив клопотання Дніпропетровської митниці ДФС про звільнення від сплати судового збору, звільнив митницю від сплати судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України та відмовив у допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з такої підстави як невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Системний аналіз положень пункту 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), пунктів 1 частини першої статті 237, частини п'ятої статті 243 цього Кодексу свідчить, що у пункті 5 частини першої статті 237 йдеться про висновок Верховного Суду України щодо застосування норм матеріального права, викладений на виконання вимог частини п'ятої статті 243 у постанові, ухваленій за результатом розгляду заяви з підстав, передбачених у пункті 1 частини першої статті 237 (неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах).

Зважаючи на положення частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права мав враховуватися висновок Верховного Суду України щодо застосування таких норм права, викладений у його постанові, що приймається за результатами розгляду справи з підстав, передбачених, зокрема пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу (неоднакове застосування норм матеріального права).

Ухвала Верховного Суду України від 30.11.2015 у справі 804/6861/13-а про задоволення клопотання суб'єкта владних повноважень про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України не є постановою Верховного Суду України, ухваленою за результатом розгляду заяви з підстав, передбачених у пункті 1 частини першої статті 237 (неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах), яка б містила висновок щодо застосування норм матеріального права, та яка б мала враховуватися судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, обставини для перегляду ухвали суду касаційної інстанції від 01.12.2016 у справі № 826/24426/15, передбачені у пункті 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права) не підтвердилися.

Враховуючи наведене, у задоволенні заяви про перегляд вказаної ухвали суду касаційної інстанції належить відмовити.

Відстрочений за ухвалою Верховного Суду України від 14.03.2017 судовий збір за подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016 належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання заяви) за подання заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України ставка судового збору становить 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, сума судового збору, що підлягала сплаті Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на час подання нею заяви про перегляд судового рішення (01.02.2017), становить 2800 грн (1600 х 130 %).

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.12.2016 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом в сумі 2800 грн (дві тисячі вісімсот грн) за такими реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: «;101; код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір у справі №, Верховний Суд»).

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді

Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна