Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.03.2018 року у справі №820/5621/15
Постанова КАС ВП від 11.04.2018 року у справі №820/5621/15
Ухвала КАС ВП від 15.03.2018 року у справі №820/5621/15
Постанова КАС ВП від 12.04.2018 року у справі №820/5621/15
Постанова КАС ВП від 12.04.2018 року у справі №820/5621/15
Постанова КАС ВП від 11.04.2018 року у справі №820/5621/15

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2018 року

Київ

справа №820/5621/15

адміністративне провадження №К/9901/1506/18, №К/9901/1508/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г., суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

за участю секретаря судового засідання - Головко О.В.,

позивача - ОСОБА_1;

представника Міністерства юстиції України - Столярчук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 820/5621/15

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито,

за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 (прийняту в складі колегії суддів: головуючого - Бездітка Д.В., суддів: Сагайдака В.В., Полях Н.А.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 (прийняту в складі колегії суддів: головуючого - Шевцової Н.В., суддів: Макаренко Я.М., Бегунца А.О.), у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

1.1. Стягнути з Міністерства юстиції України кошти в сумі 16065,99 грн як недоплачену ОСОБА_1 пенсію за період з 09.05.2011 по 31.10.2011;

1.2. Визнати бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невиконання ним у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну ЄСПЛ своїм остаточним рішенням від 24 жовтня 2013 року по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України";

1.3. Зобов'язати Міністерство юстиції України в особі Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скласти та направити на адресу Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова, що знаходиться за адресою: 61170, м. Харків, вул. Блюхера, 22-Б, письмову вимогу про необхідність виконання ним щодо ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну ЄСПЛ своїм остаточним рішенням від 24 жовтня 2013 року по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України";

1.4. Зобов'язати Міністерство юстиції України подати до суду у встановлений судом строк письмовий звіт про вчинення ними у межах своїх повноважень дій по виконанню щодо ОСОБА_1 у повному обсязі постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну ЄСПЛ своїм остаточним рішенням від 24 жовтня 2013 року по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України";

1.5. Визнати бездіяльність Пенсійного фонду України щодо невиконання ним у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну ЄСПЛ остаточним рішенням від 24 жовтня 2013 року по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України";

1.6. Зобов'язати Пенсійний фонд України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну ЄСПЛ своїм остаточним рішенням від 24 жовтня 2013 року по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України" за період з 01.11.2011 року по кінцевий день місяця, у якому постанова суду по цій справі набуде законної сили та направити цей розрахунок до Міністерства юстиції України для здійснення ним виплати заборгованості з виплати ОСОБА_1 пенсії за зазначений період;

1.7. Зобов'язати Пенсійний фонд України розпочати виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі згідно постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну ЄСПЛ остаточним рішенням від 24 жовтня 2013 року по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України" з першого числа місяця, який слідує за останнім днем місяця, відповідно по який здійснений перерахунок заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_1;

1.8. Зобов'язати Пенсійний фонд України подати до суду у встановлений судом строк письмовий звіт про виконання ним у повному обсязі щодо ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну ЄСПЛ своїм остаточним рішенням від 24 жовтня 2013 року по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України";

1.9. Зобов'язати Міністерство юстиції України здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої пенсії відповідно до розрахунку Пенсійного фонду України.

2. Позов обґрунтував порушенням прав позивача шляхом невиконанням у повному обсязі постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну ЄСПЛ своїм остаточним рішенням від 24 жовтня 2013 року по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України".

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Харківський окружний адміністративний суд постановою від 12.08.2015 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невиконання у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну ЄСПЛ рішенням від 24 жовтня 2013 року по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України", щодо не виплати грошової суми у розмірі 16065,99 грн. протиправною. Зобов'язав Пенсійний фонд України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну ЄСПЛ остаточним рішенням 24 жовтня 2013 року по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України" в частині суми у розмірі 16065,99 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 04.11.2015 апеляційні скарги ОСОБА_1, Пенсійного фонду України та Міністерства юстиції України задовольнив частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 у справі №820/5621/15 скасував. Прийняв нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

4.1. Визнав незаконною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невиконання у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України", а саме:

4.1.1. щодо нарахування та виплати грошової суми у розмірі 16065,99 грн як недоплаченої ОСОБА_1 пенсії за період з 09.05.2011 по 31.10.2011;

4.1.2. щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії на 12% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.11.2011 по 31.12.2011;

4.1.3. щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії в 3,5 рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.11.2011 по 31.12.2011;

4.1.4. щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у підвищення розміру пенсії на коефіцієнт 1,011 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 № 308 "Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника" за період з 01.11.2011 по 19.11.2013.

4.2. Зобов'язав Міністерство юстиції України вчинити дії по виконанню у повному обсязі стосовно ОСОБА_1 постанову Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України", а саме:

4.2.1. щодо нарахування та виплати грошової суми у розмірі 16065,99 грн як недоплаченої ОСОБА_1 пенсії за період з 09.05.2011 по 31.10.2011;

4.2.2. щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії на 12% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 894 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.11.2011 по 31.12.2011;

4.2.3. щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії в 3,5 рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.11.2011 по 31.12.2011;

4.2.4. щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення розміру пенсії на коефіцієнт 1,011 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 № 308 "Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника" за період з 01.11.2011 по 19.11.2013.

4.3. Зобов'язав Міністерство юстиції України у місячний строк з моменту набрання цим рішенням законної сили подати звіт про виконання даного судового рішення.

4.4. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

5. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов частково, керувався статтею 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, положеннями Закон України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішенням ЄСПЛ від 24.10.2013 по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України" та висновком науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 19.05.2015 № 14298.

6. В частині відмови в позові ОСОБА_1 стосовно збільшення та підвищення пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України: від 13.07.2004 № 894, від 27.12.2005 № 1293, від 14.04.2010, апеляційний суд виходив із закінчення дії нормативно-правового акту в часі стосовно спірних правовідносини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву

7. У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яку 04.01.2018 передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

8. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 в частині задоволення позову залишити без змін, а в іншій частині змінити, а саме нарахувати та виплатити підвищену пенсію на підставі постанов Кабінету Міністрів України: від 13.07.2004 № 894, від 27.12.2005 № 1293, від 14.04.2010 по життєво.

9. У листопаді 2015 року представник Міністерства юстиції України за довіреністю - Богуцька В.В. звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яку 04.01.2018 передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (ОСОБА_1)

11. Скаржник посилається на обмеження судовим рішенням апеляційної інстанції терміну нарахування та виплати встановлено права на пенсію, відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011.

Б. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (Міністерство юстиції України)

12. Міністерство юстиції України стверджує, що питання повного нарахування, перерахунку та підвищення пенсії позивачу відноситься до компетенції Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова, однак судами цього не враховано, у в'язку з чим невірно застосували норми матеріального права.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дії відповідача незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми, визнання бездіяльності незаконною.

14. Московським районним судом м. Харкова 11.05.2011 прийнято постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

14.1. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова здійснити підвищення ОСОБА_1 пенсії на 12% з 09.05.2011 відповідно до постанови КМУ від 13.07.2004 № 894 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з виплатою недоотриманих сум.

14.2. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 збільшення йому пенсії у 3,5 рази з 09.05.2011 відповідно до постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293 "Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з виплатою недоотриманих сум пенсії.

14.3. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 підвищення розміру пенсії на коефіцієнт 1,011 з 09.05.2011 відповідно до постанови КМУ від 14.04.2010 "Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника".

14.4. В іншій частині вимог відмовлено.

14.5. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2011 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по справі №2а-6788/10/2027 в оскаржуваній частині - без змін.

15. Позивач звернувся до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з заявою від 23.12.2011 з виконавчими листами, виданими Московським районним судом м. Харкова 22.12.2011.

16. Постановою державного виконавця від 03.07.2012 відкрито виконавче провадження відповідно до виконавчих листів, виданих 22.12.2011 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова збільшити розмір пенсії ОСОБА_1 на 12% з 09.05.2011, про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова збільшити розмір пенсії ОСОБА_1 у 3,5 рази з 09.05.2011, про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова збільшити розмір пенсії ОСОБА_1 на коефіцієнт 1,011 з 09.05.2011.

17. Управлінням Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова листом від 07.11.2012 повідомлено Московський ВДВС ХМУЮ, що позивачу здійснено підвищення пенсії на 12 відсотків з 09.05.2011, збільшено пенсію у 3,5 рази з 09.05.2011, а також здійснено підвищення розміру пенсії на коефіцієнт 1,011 з 09.05.2011. Доплату по перерахунку у розмірі 77868,85 грн. нараховано ОСОБА_1 на жовтень поточного року.

18. Державним виконавцем прийнято постанову від 19.12.2012 про закінчення виконавчого провадження на підставі того, що управлінням Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова було здійснено перерахунок пенсії та нарахування грошових коштів. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, виплат за рішенням суду не було проведено, у зв'язку з відсутністю даного фінансування. УПФУ в Московському районі м. Харкова в межах наданих повноважень було вжито всіх можливих заходів спрямованих на виконання даного рішення.

19. Начальником відділу здійснено перевірку виконавчого провадження, за результатами якої прийнято постанову від 02.12.2013 про визнання дій державного виконавця такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов'язання державного виконавця поновити виконавче провадження строком до 02.09.2013 та зобов'язання державного виконавця направити заяву про заміну способу та порядку виконання судового рішення до Московського районного суду м. Харкова.

20. Постановою державного виконавця від 02.12.2013 відновлено виконавче провадження та направлено лист-запит на ім'я начальника управління Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова з проханням в триденний строк надати підтвердження про проведення перерахунку, нарахуванню та виплати грошових коштів по цьому виконавчому документу.

21. Начальником Управління Пенсійного Фонду України у Московському районі м. Харкова надана відповідь від 10.12.2013, з якої вбачається, що перерахунок пенсії відповідно до рішення суду проведено, виплата за рішенням суду у розмірі 77686,85 грн., з урахуванням усіх виконавчих документів, буде провадитись за умови бюджетного фінансування.

22. У зв'язку з направленням подання про заміну способу та порядку виконання судового рішення до Московського районного суду м. Харкова державним виконавцем прийнято постанову від 20.12.2013 про зупинення виконавчого провадження.

23. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 31.07.2014 відмовлено в задоволенні заяви про заміну порядку та способу виконання рішення суду.

24. На підставі листа-довідки зі змісту якої вбачається, що фінансування виплат здійснюється за рахунок державного бюджету, тому несплачена доплата буде провадитись за умови бюджетного фінансування, державним виконавцем складена вимога від 06.11.2014 та направлена на адресу УПФУ.

25. На виконання вимоги від 06.11.2014 начальником УПФУ надана відповідь, що на час надання відповіді пенсійна справа перевірена, пенсія обчислена і виплачується відповідно до чинного законодавства.

26. Також судом першої інстанції встановлено, що відповідно до остаточного рішення ЄСПЛ від 24.10.2013 у справі "Нечепоренко та інші проти України":

1) об'єднано заяви, наведені у Додатку 1 (крім заяви №44587/12) і оголосити їх неприйнятими;

2) вирішено об'єднати заяви, наведені у Додатку 2;

3) оголошено прийнятними скарги заявників, наведені у Додатку 1, за п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень, винесених на їхню користь, та щодо відсутності ефективних національних засобів юридичного захисту щодо цих скарг, а решту скарг у заявах оголошує неприйнятною;

4) Європейський суд з прав людини постановив, що було порушення п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції;

5) Європейський суд з прав людини постановив, що було порушення ст. 13 Конвенції;

6) Європейський суд з прав людини постановив що:

(а) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, за заявами, наведеними у Додатку 2 (за винятком заяви №54124/11), і пану ОСОБА_3 за заявою №54124/11, ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди та компенсації судових витрат, і мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;

(б) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

27. Зокрема, заяву ОСОБА_1 №44587/12 від 25.04.2012 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 (згідно Додатку 2 (прийнятні заяви) та визнано порушення державою - відповідачем п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а також порушення ст. 13 Конвенції.

28. На виконання зазначеного рішення Європейського суду з прав людини державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 21.11.2013 року було відкрито виконавче провадження ВП №40885335.

29. В ході виконання зазначеного рішення суду на користь ОСОБА_1 здійснено: платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 1871 від 10.06.2014 перерахування коштів у розмірі 77686,85 грн. як заборгованість за рішенням національного суду - постанови Московського районного суду від 11.05.2011; платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 1062 від 15.07.2014 перерахування коштів - еквівалент 2000 євро у розмірі 31802,10 грн. (справедлива сатисфакція); платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 5376 від 12.09.2014 перерахування коштів у розмірі 1572,89 грн. - пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини.

30. Вважаючи порушення своїх прав та законних інтересів відповідачами, посилаючись на те, що постанова Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011, виконати яку зобов'язав Україну ЄСПЛ остаточним рішенням від 24.10.2013, залишилася невиконаною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

31. Конституція України від 28.06.1996, № 254к/96-ВР

31.1. Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

31.2. Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

32. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року № ETS N 005.

32.1. Стаття 6. Право на справедливий суд

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

32.2. Стаття 13. Право на ефективний засіб юридичного захисту

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

32.3. Стаття 46 Обов'язкова сила рішень та їх виконання

Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є Сторонами.

Остаточне рішення Суду передається Комітетові Міністрів, який здійснює нагляд за його виконанням.

Якщо Комітет Міністрів вважає, що нагляд за виконанням остаточного рішення ускладнений проблемою тлумачення рішення, він може звернутися до Суду з метою надання відповідного роз'яснення. Рішення про звернення ухвалюється більшістю у дві третини голосів представників, які мають право засідати в Комітеті.

Якщо Комітет Міністрів вважає, що Висока Договірна Сторона відмовляється виконувати остаточне рішення у справі, в якій вона є стороною, він може, після формального повідомлення цієї Сторони і шляхом ухвалення рішення більшістю у дві третини голосів представників, які мають право засідати в Комітеті, звернутися до Суду з питанням про додержання цією Стороною свого зобов'язання згідно з пунктом 1.

Якщо Суд встановлює порушення пункту 1, він передає справу Комітетові Міністрів з метою визначення заходів, яких необхідно вжити. Якщо Суд не встановлює порушення пункту 1, він передає справу Комітетові Міністрів, який приймає рішення про закриття розгляду справи.

33. Рішення ЄСПЛ від 24.10.2013 у справі "Нечепоренко та інші проти України", заява № 72631/10 та 249 інших заяв.

34. Закон України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

34.1. Стаття 1. Визначення термінів

Виконання Рішення - а) виплата Стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру.

Орган представництва - орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень.

34.2. Стаття 2. Виконання Рішення

Рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

34.3 Стаття 7. Звернення Рішення до виконання в частині виплати відшкодування

Протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів.

Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження повідомлення, зазначеного у пункті "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження.

34.4 Стаття 10. Додаткові заходи індивідуального характеру

З метою забезпечення відновлення порушених прав Стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру.

Додатковими заходами індивідуального характеру є: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у Рішенні.

Відновлення попереднього юридичного стану Стягувача здійснюється, зокрема, шляхом: а) повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі; б) повторного розгляду справи адміністративним органом.

34.5. Стаття 11. Дії Органу представництва щодо вжиття додаткових заходів індивідуального характеру

Протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва: а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права порушити провадження про перегляд справи та/або про його право на відновлення провадження відповідно до чинного законодавства; б) повідомляє органи, які є відповідальними за виконання передбачених у Рішенні додаткових заходів індивідуального характеру, про зміст, порядок і строки виконання цих заходів. До повідомлення додається переклад Рішення, автентичність якого засвідчується Органом представництва.

Контроль за виконанням додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у Рішенні, що здійснюються під наглядом Комітету міністрів Ради Європи, покладається на Орган представництва.

Орган представництва в рамках здійснення передбаченого частиною другою цієї статті контролю має право отримувати від органів, які є відповідальними за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у Рішенні, інформацію про хід і наслідки виконання таких заходів, а також вносити Прем'єр-міністрові України подання щодо забезпечення виконання додаткових заходів індивідуального характеру.

34.6. Стаття 12. Дії органів, які є відповідальними за виконання додаткових заходів індивідуального характеру

Органи, відповідальні за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, зобов'язані: а) невідкладно та у визначений Рішенням та/або чинним законодавством строк виконати додаткові заходи індивідуального характеру; б) надавати інформацію на запити Органу представництва про перебіг і наслідки виконання додаткових заходів індивідуального характеру; в) дієво та без зволікань реагувати на подання Органу представництва; г) про виконання додаткових заходів індивідуального характеру повідомити Орган представництва.

35. Закон України від 24.03.1998 № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу"

35.1. Стаття 3. Органи державної виконавчої служби

Органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

36. Порядок взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини під час забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання рішень Європейського суду з прав людини, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від23.09.2013 N 1989/5.

36.1. Пункт 9

У разі невиконання рішення національного суду на дату постановлення рішення Європейським судом ДВС протягом місяця з дати отримання автентичного перекладу рішення Європейського суду організовує перевірку стану виконання рішення національного суду, вживає заходів щодо його виконання, при неможливості виконання рішення без зміни порядку та способу його виконання повідомляє Секретаріат з подальшим вжиттям заходів, передбачених пунктами 10, 11 та 12 цього Порядку.

36.2. Пункт 10

Якщо рішення суду не виконано, його виконання знаходиться на постійному контролі ДВС до повного виконання рішення національного суду. Щомісяця до 7 числа наступного за звітним періодом місяця ДВС подає Секретаріату інформацію про стан виконання такого рішення суду.

36.3. Пункт 11

У разі якщо рішення національного суду, в якому передбачається вжиття заходів зобов'язального (немайнового) характеру, не може бути виконане протягом одного місяця з дня отримання ДВС автентичного перекладу тексту відповідного рішення Європейського суду, державний виконавець, на виконанні в якого перебувало рішення національного суду, звертається до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення із обов'язковим повідомленням суду про необхідність залучення представника Секретаріату як спеціаліста в галузі застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та виконання рішень Європейського суду.

36.4. Пункт 12

Якщо Європейським судом постановлено рішення, за яким передбачається вжиття додаткових заходів індивідуального характеру шляхом виконання рішення національного суду майнового характеру, Секретаріат протягом десяти днів після отримання офіційного повідомлення Європейського суду про набуття його рішенням статусу остаточного повідомляє ДВС про необхідність вжиття таких заходів шляхом виплати стягувачу коштів відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року N 408.

37. Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011№ 395.

37.1 Пункти 3, 4

Органом представництва України в Європейському суді з прав людини, який забезпечує виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України є Міністерство юстиції України

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

38. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Щодо доводів касаційної скарги ОСОБА_1

40. Спірним у цій справі є питання невиконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011, виконати яку зобов'язав Україну Європейський суд з прав людини своїм остаточним рішенням від 24.10.2013.

41. Суди першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на Висновок судово-економічної експертизи № 14298 від 19.05.2015, встановили, що згідно постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011 різниця між пенсією, обчисленою експертом та фактично сплаченою пенсією за період з 09.05.2011 по 31.10.2011 склала 93 752,84 грн.

42. Також судами встановлено, що на виконання рішення ЄСПЛ від 24.10.2013 у справі "Нечепоренко та інші проти України", заява № 72631/10 та 249 інших заяв на користь ОСОБА_1 перераховано платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 1871 від 10.06.2014 кошти у розмірі 77686,85 грн. як заборгованість за рішенням національного суду - постанови Московського районного суду від 11.05.2011.

43. Таким чином, оскільки різниця між пенсією, належною до виплати та загальний розмір фактично отриманих позивачем пенсійних виплат за постановою Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011 склала 160665,99 грн (93752,84 грн - 77686,85 грн), суди дійшли правомірних висновків про наявність підстав, що позивачу виплачено пенсію не у повному розмірі, а саме не доплачено 16065,99 грн.

44. Водночас, встановивши, що постанова Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011 виконана не у повному обсязі, в частині перерахунку та виплати пенсії за період до 01.11.2011, суди попередніх інстанцій дійшли правомірних та обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог: за постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 894 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - до 31.12.2011; за постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 № 1293 "Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - до 31.12.2011; за постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 "Про підвищення розмірів пенсій деяким категоріям громадян у зв'язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника" - до 19.11.2011, виходячи з дії в часі вказаних постанов, які регулювали спірні правовідносини.

45. Щодо доводів скаржника про те, що суди неправильно застосували до спірних правовідносин дію нормативно-правових актів в часі, колегія суддів зазначає наступне.

46. Оскільки зі змісту Закону № 1058-ІV та самого визначення поняття "пенсія" випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

47. Водночас порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.

48. Аналогічна правова позиція викладена Верховних Судом України у постановах від 19 березня 2013 року, від 05 листопада 2013 року у справах № 21-53а13 та № 21-293а13 відповідно.

49. Таким чином, враховуючи втрату чинності постанов Кабінету Міністрів України, які регулювали порядок нарахування пенсій, та на підставі яких було задоволено рішення позивача про підвищення розміру пенсії, висновок апеляційного суду про визначення періоду здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу є правильним, оскільки період, про який вказує позивач, виходить поза межі виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011.

50. Додатково колегія суддів зазначає, що підстави та обставини для прийняття рішення у цій справі є інші ніж у справі, яке було предметом перегляду у ЄСПЛ, тому доводи позивача щодо зміни постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011 є безпідставними.

Щодо доводів касаційної скарги Міністерства юстиції України

51. Посилання Міністерства юстиції України на відсутність у нього повноважень виконувати постанову Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну ЄСПЛ остаточним рішенням від 24 жовтня 2013 року по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України", колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

52. Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, врегульовані Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

53. Як вже було зазначено вище постанова Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011р. по справі № 2-а-6788/2011 виконана не у повному обсязі.

54. Однак, відповідно до статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порядок виконання рішень визначається цим Законом, Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

55. Аналіз статті 7 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» у зваємозв'язку з пунктами 9 - 12 Порядку взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.09.2013 № 1989/5 свідчить, що фактичне виконання рішення Європейського суду з прав людини повинно здійснюватись органами державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження.

56. Водночас відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та пунктів 3, 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 395, органом представництва України в Європейському суді з прав людини, який забезпечує виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України є Міністерство юстиції України.

57. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що на Міністерство юстиції України покладено обов'язок із координації та забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини, а відтак і вчиняти дії по виконанню у повному обсязі постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2011 по адміністративній справі №2-а-6788/2011, виконати яку зобов'язав Україну ЄСПЛ остаточним рішенням від 24 жовтня 2013 року по справі №72631/10 "Нечепоренко та інші проти України".

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.

59. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходив з того, що всі зазначені доводи в позові та в заперечені були перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

60. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

61. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

62. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

63. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 у справі № 820/5621/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх