Історія справи

Постанова КАС ВП від 10.05.2023 року у справі №280/1331/19
Ухвала КАС ВП від 22.04.2020 року у справі №280/1331/19
Постанова КАС ВП від 10.05.2023 року у справі №280/1331/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року

м. Київ

справа № 280/1331/19

адміністративне провадження № К/9901/18909/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (головуючий суддя: Стрельникова Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року (головуючий суддя: Божко Л.А., судді: Дурасова Ю.В., Лукманова О.М.) у справі № 280/1331/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБ ТОКМАКА» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування припису ,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЛІБ ТОКМАКА" (далі також позивач або ТОВ "ХЛІБ ТОКМАКА") звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі також відповідач або ГУ Держпраці), у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви (вх. №24412 від 13.06.2019), просило:

визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ЗП 814/580/АВ/П/ТД-1ФС від 21.03.2019 Головного управління Держпраці у Запорізькій області в частині накладення штрафу на ТОВ «ХЛІБ ТОКМАКА» у розмірі 1 502 280 грн;

визнати протиправним та скасувати припис № ЗП814/580/АВ/П від 06.03.2019 про усунення виявлених порушень в частині, зазначених за № 2.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 18 червня 2019 року позов задовольнив.

Визнав протиправною та скасував прийняту начальником Головного управління Держпраці у Запорізькій області постанову про накладення штрафу № ЗП814/580/АВ/П/ТД-1ФС від 21.03.2019;

Визнав протиправним та скасував складений інспектором праці Головного управління Держпраці у Запорізькій області припис про усунення виявлених порушень № ЗП814/580/АВ/П від 06.03.2019 в частині зобов`язання генерального директора ТОВ «ХЛІБ ТОКМАКА» вжити заходи по усуненню порушень, зазначених у пункті 2 припису.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 21 січня 2020 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року залишив без змін.

31 липня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 28 липня 2020 року, у якій скаржник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

02 жовтня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 21.02.2019 по 28.02.2019 головним державним інспектором Кропивою С.А. ГУ Держпраці у Запорізькій області на підставі службового посвідчення № 580 було проведено інспекційне відвідування ТОВ «ХЛІБ ТОКМАКА», як юридичної особи, яка використовує найману працю.

За результатами інспекційного відвідування 28.02.2019 складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗП814/580/АВ від 28.02.2019, згідно з Розділом ІІІ якого виявлені зокрема наступні порушення:

"…під час проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Токмака" встановлено, що на протязі 2018 року 12 осіб були допущені до роботи без укладання трудового договору, що порушує вимоги ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

« …так, ОСОБА_1 виконував роботи з встановлення світильника в цеху з виробництва макаронних виробів у відповідності до договору б/н від 01.04.2017 з 01.04.2017 по 30.07.2017, роботи по заміні вентилятора охолодження «ВН-2В» у відповідності до договору б/н від 04.08.2017 з 04.08.2017 по 29.12.2017 ….обов`язки ОСОБА_1 збігаються з колом обов`язків за посадою - електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, яка передбачена класифікатором професій за кодом 7241;

ОСОБА_2 виконував роботи з проведення капітального ремонту тістомісильної машини А2-ХТН-01 подового цеху 1 у відповідності до договору б/н від 01.04.2017 з 01.04.2017 по 28.07.2017 роботи по технічному обслуговуванню та налагодженню тістомісільної машину відповідності до договору б/н від 03.08.2017 з 03.08.2017 по 28.12.2017 ….обов`язки ОСОБА_2 , збігаються з колом обов`язків за посадою слюсар-електрик з ремонту електроустаткування, яка передбачена класифікатором професій - 7241;

ОСОБА_3 виконував роботи з проведення капітального ремонту тістомісильної машини А2-ХТН-Б у відповідності до договору б/н від 02.04.2017 з 02.04.2017 по 29.07.2017, роботи по поточному ремонту тісто подільної машини у відповідності до договору б/н від 02.09.2017 з 02.09.2017 по 29.12.2017 ….обов`язки ОСОБА_3 збігаються з колом обов`язків за посадою слюсар-електрик з ремонту електроустаткування, яка передбачена класифікатором професій - 7241;

ОСОБА_4 виконував роботи по заміні системи газорозподільної системи автомобіля ВАЗ 21114 у відповідності до договору б/н від 01.04.2017 з 01.04.2017 по 28.07.2017, роботи по ремонту гальмівної системи ВАЗ 21114 у відповідності до договору б/н від 03.09.2017 з 03.08.2017 по 28.12.2017 ….обов`язки ОСОБА_4 збігаються з колом обов`язків за посадою слюсар з ремонту автомобілів, яка передбачена класифікатором професій - 7231;

ОСОБА_5 виконував роботи по поточному ремонту автовагів РС-30ЦВ у відповідності до договору б/н від 01.04.2017 з 01.04.2017 по 30.07.2017, ….обов`язки ОСОБА_5 збігаються з колом обов`язків за посадою слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, яка передбачена класифікатором професій - 7241;

ОСОБА_6 виконував роботи по заміні подової сітки хлібопекарної печі двухярусної А2-ХПК.2 у відповідності до договору б/н від 01.04.2017 з 01.04.2017 по 28.07.2017, роботи по заміні 16 коліс на 4 хлібопекарних возиках у відповідності до договору б/н від 02.08.2017 з 02.08.2017 по 30.12.2017….обов`язки ОСОБА_6 збігаються з колом обов`язків за посадою слюсар-ремонтник, яка передбачена класифікатором професій - 7233;

ОСОБА_8 виконував роботи по прокладці кабеля живлення електродвигуна вентиляції у відповідності до договору б/н від 01.04.2017 з 01.04.2017 по 28.08.2017, роботи по заміні релє РТЛ-1016 щита управління печі А-2 ХПК.2 у відповідності до договору б/н від 01.09.2017 з 01.09.2017 по 28.12.2017….обов`язки ОСОБА_8 збігаються з колом обов`язків за посадою електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, яка передбачена класифікатором професій за кодом 7241;

ОСОБА_7 виконував роботи по заміні ножів хліборізки у відповідності до договору б/н від 01.04.2017 з 01.04.2017 по 29.07.2017, роботи по пакуванню хліба Дарницького у відповідності до договору б/н від 03.08.2017 з 03.08.2017 по 29.12.2017….обов`язки ОСОБА_7 збігаються з колом обов`язків за посадою слюсар-ремонтник, яка передбачена класифікатором професій за кодом 7233 та за посадою - укладальник-пакувальник, яка передбачена класифікатором професій за кодом 9322;

ОСОБА_9 виконувала роботи по формуванню тістових заготовок на хліб Надзбручанський 32000 та Дарницький 21000 шт у відповідності до договору б/н від 01.02.2017 з 01.02.2017 по 29.06.2017, роботи по ремонту термоусадочної машини (заміна тенів) у відповідності до договору б/н від 03.07.2017 з 03.07.2017 по 30.12.2017….обов`язки ОСОБА_9 збігаються з колом обов`язків за посадою укладальник-пакувальник , яка передбачена класифікатором професій за кодом 9322; та слюсар-ремонтник, яка передбачена класифікатором професій за кодом - 7233;

ОСОБА_10 виконувала роботи по замісу тіста на хліб Міський 22000 грн., хліб Колосок 19000 шт., батон Дорожній 14000 грн. у відповідності до договору б/н від 27.01.2017 з 27.01.2017 по 28.05.2017, роботи по генеральному прибиранню подового цеху у відповідності до договору б/н від 27.01.2017 з 27.01.2017 по 28.05.2017….обов`язки - ОСОБА_10 збігаються з колом обов`язків за посадою укладальник-пакувальник , яка передбачена класифікатором професій за кодом 9322; та прибиральник виробничих приміщень, яка передбачена класифікатором професій за кодом - 9132;

ОСОБА_11 виконував роботи по формуванню кекса пасхального у відповідності до договору б/н від 01.04.2017 з 01.04.2017 по 28.07.2017, роботи по пакуванню хліба Особливого 37000 шт. у відповідності до договору б/н від 02.08.2017 з 02.08.2017 по 29.12.2017….обов`язки ОСОБА_11 збігаються з колом обов`язків за посадою формувальник тіста, яка передбачена класифікатором професій за кодом 7412; та укладальник-пакувальник, яка передбачена класифікатором професій за кодом - 9322;

ОСОБА_12 виконував роботи по нарізці батона Європейський 21000 шт. у відповідності до договору б/н від 10.02.2017 з 10.02.2017 по 28.05.2017, роботи по плановому технічному ремонту хліборізки з заміною редуктора у відповідності до договору б/н від 01.06.2017 з 01.06.2017 по 29.09.2017….обов`язки ОСОБА_12 збігаються з колом обов`язків за посадою укладальник-пакувальник, яка передбачена класифікатором професій за кодом 9322; та слюсар-ремонтник, яка передбачена класифікатором професій за кодом - 7233;

Акт інспектування отримано представником позивача 04.03.2019, про що свідчить його підпис про отримання у Акті інспектування.

06.03.2019 інспектором праці Кропивою С.А. винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗП/814/580/АВ/П, яким ТОВ «ХЛІБ ТОКМАКА» зобов`язано усунути виявлені в ході інспекційного відвідування порушення.

У зв`язку з виявленими порушеннями, які зафіксовано в акті інспектування № ЗП814/580/АВ від 28.02.2019, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу № ЗП 814/580/АВ/П/ТД-1ФС в розмірі 1 502 280 грн.

Вважаючи протиправними винесені відповідачем припис про усунення порушень в частині виявлених порушень за № 2 та постанову про накладення штрафу, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач допустив порушення порядку проведення інспекційного відвідування, оскільки в останній день перевірки 28.02.2019 Акт не був наданий для підпису керівництву позивача, при цьому два екземпляри Акту були отримані підприємством Новою поштою 04.03.2019 без повідомлення про вручення, а 09.03.2019 підприємством отримано ще два екземпляри Акту засобами поштового зв`язку. 06.03.2019 підписаний директором товариства екземпляр Акту перевірки разом із запереченнями було надіслано на адресу ГУ Держпраці у Запорізькій області. Проте 06.03.2019 відповідачем вже було винесено оскаржуваний припис в порушення вимог пунктів 21, 24 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі також Порядок № 295), тобто без додержання строків винесення та без розгляду заперечень. Також позивач не погоджується із висновком, викладеним в Акті та Приписі щодо наявності у позивача осіб, які були допущені до виконання робіт без укладання трудових договорів. Стверджує, що ТОВ "ХЛІБ ТОКМАКА" укладались цивільно-правові договори на виконання роботи з фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , однак ці договори не носять характеру трудового договору і на них не поширюється дія норм трудового законодавства. Відповідно до вказаних цивільно-правових договорів про виконання робіт по ремонту, технічному обслуговуванню обладнання, встановлення електротехнічних приборів, виконавці виконували певну роботу на власний ризик та чітко визначеного обсягу; оплата за виконану належним чином роботу здійснювалась відповідно до договору по факту виконаної роботи на підставі відповідних актів про виконану роботу за кінцевий результат, а не за процес праці. Вважає, що відповідачем протиправно накладено на позивача штраф. Просить позовні вимоги задовольнити.

В свою чергу відповідач у відзиві на позов зазначив, що Головне управління Держпраці у Запорізькій області діяло на підставі та у межах повноважень у спосіб, що прямо передбачений чинним законодавством України.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржуваний припис відповідачем винесено завчасно, всупереч вимогам Порядку № 295, без врахування заперечень, на що посилався позивач, а відповідно з порушенням прав об`єкту перевірки.

Водночас за позицією судів попередніх інстанцій, укладені та виконані сторонами цивільно-правові договори не передбачають підпорядкування виконавців внутрішньому трудовому розпорядку, виконання робіт здійснювалося не систематично, та виконавці, самостійно в межах встановлених строків, визначали порядок та окремі етапи роботи, при цьому правила внутрішнього розпорядку позивача на них не розповсюджувалися.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що правова позиція Верховного Суду щодо фактів протиправної підміни роботодавцями трудових догорів цивільно-правовими, фактичного допуску працівника до виконання посадових обов`язків без укладення трудового договору у порушення вимог статті 24 Кодексу законів про працю України (далі також КЗпП України) викладена у справах № 820/1432/17, № 822/723/17, №804/6962/17, № 620/392/19.

Щодо доводів про порушення процедури винесення припису на усунення порушення зазначає, що акт перевірки було направлено «Новою поштою» 01.03.2019, отримано позивачем 02.03.2019, а отже припис винесено з дотриманням 3-х денного строку, а саме 06.03.2019.

Наполягає на тому, що предметом укладеного договору є виконання саме трудових функціональних обов`язків у відповідності до обраного ТОВ «ХЛІБ ТОКМАКА» виду господарської діяльності. Праця за цими договорами не є юридично самостійною, а здійснюється у межах діяльності всього підприємства з систематичним виконанням трудових функцій.

За позицією скаржника, судами першої та апеляційної інстанції не прийнято до уваги той факт, що вбачається масовий набір працівників на виконання ідентичної роботи на одній і тій самій території, не вказується кінцевий результат наданих послуг із зазначенням кількісних та якісних показників, не визначено чіткого обсягу робіт, які мають бути виконані. Фізичні особи за зазначеними договорами протягом тривалого часу, систематично займалися однією і тією ж самою роботою.

У відзиву на касаційну скаргу позивач зазначає, що твердження відповідача про отримання товариством акту 02.03.2019 жодним доказом не підтверджується.

За позицією позивача, суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішень правильно врахували те, що метою укладених позивачем договорів є саме отримання певного матеріального результату. Договори не передбачали систематичного виконання трудових функцій на підприємстві, а укладалися для виконання разової конкретної роботи. Наполягає на тому, що фізичні особи свідомо виявили волю укласти саме цивільно-правий договір, виконували роботи на свій ризик, за відсутності адміністративного підпорядкування між сторонами.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідач, Головне управління Держпраці у Запорізькій області є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295) визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

За змістом пункту 21 Порядку № 295 у разі якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акту. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектору праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. А згідно пункту 24 Порядку №295 припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акту, або в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.03.2019 відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗП/814/580/АВ/П, яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення.

Водночас судами встановлено, що акт інспекційного відвідування підписано директором ТОВ «Хліб Токмака» 04.03.2019 та зазначено, що заперечення будуть подані в установлений законом строк і 06.03.2019 направлено заперечення на адресу відповідача.

Позивач отримав акт інспекційного відвідування від 28.02.2019 - 04.03.2019, акт від 28.02.2019 підписано 06.03.2019 із запереченнями та відповідачем отримано 12.03.2019, в свою чергу позивач отримав поштою припис про усунення виявлених порушень від 06.03.2019.

Відповідач наполягає на тому, що позивач отримав акт -02.03.2019, а отже 3-х денний строк очікування заперечення дотримано, проте не надає жодних доказів на обґрунтування своєї позиції, у зв`язку з чим зазначені доводи не приймаються до уваги.

Отже, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуваний припис відповідачем винесено завчасно, всупереч вимогам Порядку №295, без врахування заперечень, на що посилався позивач.

Водночас припис про усунення виявлених порушень № ЗП814/580/АВ/П від 06.03.2019 в частині зобов`язання генерального директора ТОВ «ХЛІБ ТОКМАКА» вжити заходи по усуненню порушень, зазначених у пункті 2 припису, винесений щодо догорів, перелічених в Акті, які на час інспекційного відвідування вже припинили свою дії.

Щодо безпосередньо виявлених порушень, які стали підставою накладення штрафу у спірних правовідносин слід зазначити таке.

З урахуванням предмету спору у справі, що розглядається, а також беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини, заявлені ТОВ «ХЛІБ ТОКМАКА» підстави позову, аргументи сторін, юридичну природу та характер спірних правовідносин, ключовим питанням, яке постає під час касаційного перегляду ухвалених судами попередніх інстанцій судових рішень, є питання про те, чи виникли між позивачем і вказаними у оспорюваній постанові Управління особами трудові відносини, або ж мали місце відносини цивільно - правового характеру, урегульовані відповідними правочинами.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.

Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 Кодексу Законів про працю України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписами статті 23 Кодексу Законів про працю України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Статтею 24 Кодексу Законів про працю України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Щодо наданих послуг винагорода за виконану роботу (надані послуги) виплачується виконавцю в розмірі, в терміни і в порядку, який встановлений в договорі (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

Так, Верховним Судом неодноразово викладались висновки щодо застосування норм права у правовідносинах, пов`язаних з реалізацію суб`єктами владних повноважень функцій у сфері державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю та повноважень стосовно притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у разі виявлення фактів фактичного допуску ними працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Висновки щодо застосування норм права у вищенаведеній сфері відносин викладались Верховним Судом як у справах, на які покликається скаржник, так і під час розгляду в касаційному порядку інших справ у подібних правовідносинах.

Так, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постанові від 16.06.2020 у справі №815/5427/17, на яку наявне посилання у касаційній скарзі, а також у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17 (провадження №К/9901/15518/18), від 13.06.2019 у справі №815/954/18 (провадження №К/9901/3195/19), у справі №1840/2507/18 (провадження №К/9901/10124/19), у справі №824/896/18-а (провадження №К/9901/10149/19) та від 03.03.2020 у справі №1540/3913/18.

Характерними ж ознаками трудових відносин є:

систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327 (далі також Класифікатор професій);

обов`язок роботодавця надати робоче місце;

дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Такий висновок щодо застосування норм права неодноразово викладений Верховним Судом у постановах від 14.05.2020 (справа №640/1099/19), від 09.07.2020 (справа №821/851/17), від 02.02.2021 (справа №0540/5987/18-а) та інших постановах Верховного Суду.

Відступу від такого висновку щодо застосування норм права Верховним Судом не здійснювалося і підстав для цього під час розгляду у касаційному порядку цієї справи колегія суддів не вбачає.

Водночас, за висновками Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеними, зокрема, у постанові від 19.05.2021 у справі № 2340/4811/18, взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами, в тому числі, статті 208 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд враховує, що особа має право реалізовувати свої здібності до праці шляхом укладення трудового договору або цивільно-правового, водночас зазначене залежить від характеру праці і якщо ці відносини мають ознаки трудових, то відповідно до імперативних положень частини третьої статті 24 Кодексу Законів про працю України роботодавцю забороняється залучати працівника до роботи без укладення трудового договору в усній або письмовій формі.

В залежності від характеру трудових функцій, обсягу роботи, її систематичності та постійності (сезонності) тощо, трудові договори можуть укладатись на невизначений строк (безстроковий договір), на визначений строк, встановлений за погодженням сторін (строковий договір) або ж на час виконання певної роботи. Таке правове регулювання трудових відносин щодо видів договорів наведено у статті 23 Кодексу Законів про працю України.

При цьому виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 02.02.2021 у справі №0540/5987/18-а.

При цьому, шляхом укладення з особою цивільно-правового договору порушуються права такої особи, оскільки юридичні та фізичні особи-підприємці, залучаючи працівників до найманої оплачуваної праці та укладаючи з такими особами цивільно-правові договори, замість трудових, позбавляють останніх основних прав та гарантій, встановлених Конституцією (стаття 43-46) та законами України, а саме: на оплату праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, права на відпочинок, на щорічні і додаткові оплачувані відпустки, права на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади тощо.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №0540/5987/18-а.

Ці підходи є застосовними і до справи, що розглядається.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Хліб Токмака" як Замовником, в особі директора ОСОБА_13 , укладено: з працівниками ОСОБА_1 (1), ОСОБА_2 (2), ОСОБА_3 (3), ОСОБА_4 (4), ОСОБА_5 (5), ОСОБА_6 (6), ОСОБА_7 (7), ОСОБА_8 (8), ОСОБА_9 (9), ОСОБА_10 (10), ОСОБА_11 (11), ОСОБА_12 (12), договори цивільно-правового характеру (ЦПХ) про надання послуг (а.с. 60- 82).

Водночас судами зазначено, що вказані договори ЦПХ є типовими і однаковими.

Без покликання на зміст договорів та актів прийму-передачі виконаних робіт щодо предмету, розміру та порядку оплати праці, терміну дії договорів, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що укладені та виконані сторонами цивільно-правові договори не передбачають підпорядкування виконавців внутрішньому трудовому розпорядку, виконання робіт здійснювалося не систематично та виконавці самостійно, в межах встановлених строків, визначали порядок та окремі етапи роботи, при цьому правила внутрішнього розпорядку позивача на них не розповсюджувалися.

Проте, Верховний Суд акцентує увагу на тому, що судами попередніх інстанцій не було встановлено види діяльності товариства. Водночас не надано оцінку видам послуг, які надавалися за цивільно-правовими договорами, та чи не відповідають ці послуги трудовій функції у межах основного виду діяльності підприємства за професією, яка визначена класифікатором професій; чи не визначався обсяг таких послуг безпосередньо позивачем, виходячи з виробничої необхідності у межах здійснюваної підприємницької діяльності; чи здійснювався доступ осіб до виробничих приміщень.

Судами попередніх інстанцій не було встановлено як здійснювалася оплата праці осіб за вищезазначеними договорами, а саме на систематичній основі щомісячно у фіксованому розмірі за виконану роботу або за конкретний матеріальний результат, за наявності доказів в матеріалах справи.

Водночас Верховний Суд позбавлений можливості надати оцінку такому критерію як систематичність надання послуг, беручи до уваги, що суди дійшли висновку про несистематичне виконання робіт без покликання на зміст догорів та актів прийму -передачі виконаних робіт щодо термінів надання послуг.

Також позивач в позовній заяві наполягав на тому, що інспекторами праці вже проводилося інспекційне відвідування під час якого перевірялись питання оформлення трудових відносин, в тому числі і цивільно-правові договори, яким оцінка надається в межах цієї справи, проте судами зазначені обставини не встановлювалися та не оцінювалися.

Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що при оцінці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу необхідно встановити всі обставини, на підставі яких вона була прийнята та дослідити наявні в матеріалах справи докази, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені КАС України.

Суд зважає, що відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка. Об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справ.

За такого правого регулювання та встановлених обставин, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 280/1331/19 в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 344 349 353 355 356 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 280/1331/19 скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ЗП 814/580/АВ/П/ТД-1ФС від 21.03.2019 щодо накладення штрафу у розмірі 1 502 280 грн;

Справу № 280/1331/19 в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

А.А. Єзеров

В.М. Шарапа