Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 300/2366/20

адміністративне провадження № К/990/25230/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзеров А.А., Стеценка С.Г.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року (колегія у складі суддів Пліша М.А., Курильця А.Р., Мікули О.І.)

у справі № 300/2366/20

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

УСТАНОВИВ:

1. У вересні 2020 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФ України в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просила:

- визнати протиправними дії щодо відмови у проведенні перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020;

- зобов`язати здійснити перерахунок та виплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді згідно довідки Івано-Франківського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.03.2020 за № 04-12/112-20, без обмеження граничного розміру.

2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 позов задоволено.

3. На виконання зазначеного рішення суду Івано-Франківський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист від 28.12.2020 № 300/2366/20.

4. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі № 300/2366/20 провело ОСОБА_2 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з довідкою Івано-Франківського апеляційного суду від 02.03.2020 за № 04-12/112-20, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

5. Сума доплати за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 складає 694616,77 грн та обліковується в Реєстрі, виплату за яким буде проведено при наявності фінансування з Державного бюджету.

6. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.05.2024.

7. 17.12.2024 ОСОБА_3 , дочка позивачки, звернулася до суду з заявою про заміну стягувача ОСОБА_2 з примусового виконання рішення суду від 03.11.2020 у справі № 300/2366/20.

8. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 замінено стягувача у виконавчому листі від 28.12.2020 № 300/2366/20 - ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

9. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до довідки приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кіцули О.М. від 20.11.2024 № 144/02-14 спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 .

Покликаючись на положення ч. 1 ст. 379 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність заміни стягувача у виконавчому листі ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

10. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 300/2366/20 скасовано. У задоволені заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі від 28.12.2020 у справі № 300/2366/20 відмовлено.

11. Суд апеляційної інстанції, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 28.11.2023 у справі № 420/244/20, від 15.12.2023 у справі №805/2628/18-а та від 14.03.2024 у справі №420/3331/21, виходив з того, що тільки у змагальному судовому процесі суд відповідної юрисдикції має можливість встановити необхідні для вирішення спору щодо виплати неодоотриманої за життя суми пенсії, фактичні обставини, зокрема:

- поточну суму заборгованості органу пенсійного фонду, яка виникла, зокрема, у зв`язку з невиконанням рішення суду за життя пенсіонера, шляхом витребування у органу пенсійного фонду відповідної довідки із зазначенням конкретної суми, яка залишилася невиплаченою;

- статус позивача у справі щодо стягнення недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (член сім`ї/особа, що перебувала на утриманні померлого пенсіонера/спадкоємець);

- наявність інших осіб з аналогічним статусом, які також претендують/мають право на отримання недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера;

- дату звернення позивача із заявою до пенсійного фонду про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера;

- подання позивачем всіх необхідних документів, передбачених Порядком № 22-1;

- процедури, за якої у особи виникло відповідне право (суд має встановити, в якому порядку особа звернулася за недоотриманою пенсією у зв`язку зі смертю пенсіонера - як член сім`ї, який проживав разом із пенсіонером на день його смерті/особа, яка перебувала на його утриманні або як спадкоємець).

Враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання, у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішений за правилами статей 52 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.

12. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 та залишити в силі ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2024.

13. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішення питання щодо заміни стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження; неправильним застосуванням апеляційним судом положень ст. 1227 Цивільного кодексу України без урахування при цьому висновків Верховного Суду з правозастосування такої норми у подібних правовідносинах, які наведені у його постанові від 30.04.2024 у справі № 420/12467/20.

14. Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2025 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.

15. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав. Ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 29.07.2025.

16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

17. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

18. Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові від 30.04.2024 у справі № 420/12467/20, на яку покликається скаржник, Верховний Суд зазначив наступне:

« після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього ж Кодексу. При цьому, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України.

У справі, що розглядається, суди встановили, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2020, яке набрало законної сили 21.01.2021, Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 02.02.2021.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , актовий запис № 7035.

Довічне грошове утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 перераховано, сума доплати за цей період складає 1225984 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.

Однак, за життя ОСОБА_4 , частина довічного грошового забезпечення у розмірі 1 225 984,25 грн йому не виплачена.

Заявник, ОСОБА_5 , є сином ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження № НОМЕР_2 від 05.06.1982.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, врахував надані заявником копії: свідоцтва про право на спадщину за законом, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі та довідки приватного нотаріуса, дійшовши висновку, що ці правовідносини допускають правонаступництво та заявник є єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 .

…

У статті 1227 ЦК України встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 243/13575/19).

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області наполягає на тому, що спірні правовідносини не допускають правонаступництво, аргументуючи свої доводи тим, що нараховані на виконання рішення суду у цій справі суми довічного грошового забезпечення судді у відставці не є пенсійними виплатами, тому відсутні підстави застосування положень статті 1227 ЦК України.

Колегія суддів відхиляє такі доводи відповідача, виходячи з такого.

У рішенні від 08.06.2016 у справі № 4рп/2016 Конституційний Суд України наголошував, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказував, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Відтак, виплата довічного грошового утримання нерозривно пов`язана з конституційно визначеним статусом професійного судді, не є видом пенсії у розумінні законодавства.

Тобто, право на призначення довічного грошового забезпечення, дійсно, нерозривно пов`язано з конституційним правом особи, що має статус судді.

Однак, виконання рішення у цій справі пов`язано не з призначенням довічного грошового забезпечення судді, а стосується виплати нарахованої, але невиплаченої за життя суми грошових коштів після перерахунку довічного грошового забезпечення судді.

Понад це, стаття 1227 ЦК України передбачає право на отримання спадкоємцем, зокрема, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві.

До соціальних виплат в широкому розумінні відносяться всі види державного соціального забезпечення, які виплачуються в грошовій або натуральній формі, тому довічне грошове утримання судді, як особливий вид забезпечення судді у відставці, також відноситься до тих сум, на отримання яких виникає право у спадкоємця після смерті особи, що набула право на такі виплати, але не отримала їх за життя.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спірні правовідносини не врегульовані положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки позивач у справі не отримував пенсію, призначену за цим Законом, а спірні правовідносини допускають правонаступництво, яке може бути вирішено в порядку статті 379 КАС України на стадії виконання судового рішення.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, виходив також із того, що ОСОБА_5 надав належні та достатні докази прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ».

19. Застосовуючи ці правові висновки в контексті обставин справи, що розглядається, Суд бере до уваги, що довічне грошове утримання судді у відставці належить до соціальних виплат, право на отримання яких може переходити до спадкоємців у разі смерті особи, яка мала право на їх отримання. Заявник ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 та її спадкоємицею, яка прийняла спадщину. Відповідно після відкриття виконавчого провадження заміна сторони правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 379 КАС України з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього ж Кодексу.

20. Враховуючи, що орган Пенсійного фонду не відмовив у добровільній виплаті коштів, а лише підтвердив наявність заборгованості, відсутні підстави для вирішення спору в порядку позовного провадження.

21. За таких обставин належним способом захисту прав спадкоємця є заміна сторони у виконавчому провадженні правонаступником, яка після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення здійснюється у порядку, передбаченому статтею 379 КАС України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу.

22. За таких обставин належним способом захисту прав спадкоємця є заміна сторони у виконавчому провадженні правонаступником.

23. Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку, що постановою суду апеляційної інстанції скасоване судове рішення першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 необхідно скасувати, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 залишити в силі.

24. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 345 349 352 356 359 КАС України, Верховний Суд-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року скасувати.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 300/2366/20 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та її не може бути оскаржено.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя С.Г. Стеценко