Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.09.2020 року у справі №357/1176/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 357/1176/17

адміністративне провадження № К/9901/22027/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В. М.,

суддів: Тацій Л. В., Чиркіна С. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.03.2017 у складі судді Ярмоли О. Я. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від
23.05.2017 у складі колегії суддів: Літвіної Н. М. (головуючий), Ганечко О. М., Коротких А. Ю. у справі №357/1176/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання призначити і виплатити одноразову грошову допомогу,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (надалі - ГУ НП, відповідач) про:

1.1. визнання протиправною відмови ГУ НП, викладеної в листі від 09.11.2016 №29/С-698, у проведенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1;

1.2. зобов'язання ГУ НП скласти висновок та прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.

2. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від
02.03.2017, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, позовні вимоги задоволено повністю.

2.1. Визнано протиправною відмову ГУ НП у призначенні ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності.

2.2. Зобов'язано ГУ НП призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності в розмірі - 200 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

3.1. У період з 15.08.1995 по 06.11.2015 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме в ГУ МВС України в Київській області, а з 07.11.2015 позивача зараховано на службу в ГУ НП.

3.2. На підставі наказу ГУ НП від 21.01.2016 №14 о/с з 21.01.2016 ОСОБА_1 - начальника відділу карного розшуку підполковника міліції ГУ НП, звільнено зі служби в поліції у запас (з постановкою на військовий облік) за п. 2 ч.1 ст. 77 (через хворобу) Закону України "Про Національну поліцію".

3.3. Згідно зі свідоцтвом про хворобу від 21.01.2016 №34/Зв, захворювання позивача пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

3.4. Відповідно до довідки МСЕК від 13.04.2016 серії АВ №0451316, ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності від захворювання. пов'язаного з проходженням служби в ОВС, на строк до 13.04.2017.

3.5. Як вбачається з довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 13.04.2016 серії АГ №002573, ступінь втрати ОСОБА_1 професійної працездатності становить 70%.

3.6.03.11.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, додавши до заяви необхідні документи.

3.7. Однак, листом ГУ НП від 09.11.2016 №29/с-698 ОСОБА_1 у виплаті допомоги було відмовлено з посиланням на те, що виплата та призначення одноразової грошової допомоги працівникам поліції проводиться в розмірах, що визначені Законом України "Про національну поліцію" лише тим особам, які мають право на її отримання відповідно до Законом України "Про національну поліцію". До Законом України "Про національну поліцію" не внесені зміни щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності яких стало захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому вирішити питання про призначення позивачу цієї допомоги у відповідача немає підстав.

4. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов виходили з того, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності, оскільки пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі-Закон №580-VIII) прямо встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" від20.12.1990 №565-XII (надалі - ~law14~), зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності ~law15~.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідач - ГУ НП, подав касаційну скаргу на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник зазначає, що ГУ НП не може вважатися правонаступником Головного управління МВС України в Київській області, а порядок отримання і розміри одноразової грошової допомоги, які діяли до набрання чинності ~law16~ та після набрання ним чинності суттєво відрізняються. Крім того, скаржник посилається на те, що безстроково інвалідність позивачу встановлена 13.04.2017, тобто, після прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі, а також на те, що суди попередніх інстанцій не врахували наявність такої стадії як прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та не звернули уваги на те, що така допомога виплачується саме органом внутрішніх справ.

6. Позивач - ОСОБА_1, подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6.1. На обґрунтування заперечень зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалене на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1, 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 08.02.2020, надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. У свою чергу, частиною 2 статті 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. До набрання чинності ~law17~ (тобто до 07.11.2015), порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ~law18~, а також Порядком та умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника міліції, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 21.10.2015 №850 (надалі - Порядок №850).

10. Згідно з ~law19~, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі: 250 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

11. Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 передбачено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

12. Пункт 2 Порядку №850 визначає, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

13. За змістом пунктів 7-8 Порядку №850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документів, зазначених в пунктах 6 або 7 Порядку №850, висновок щодо виплати грошової допомоги.

14. Пунктом 9 Порядку №850 встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

15. Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law20~ ~law21~ визнано таким, що втратив чинність.

16. Проте, відповідно до пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law22~ право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених ~law23~, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності ~law24~.

17. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених ~law25~, у відповідності до Порядку №850, який діяв до набрання чинності ~law26~.

18. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від
04.03.2020 у справі №375/1480/16-а, від 29.01.2020 у справі №813/1089/18, від
14.11.2019 у справі №711/1881/17.

19. Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 (надалі - Порядок №4).

20. Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку №4, рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

21. Отже, поліцейський, який проходить службу в поліції, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, виплата якої здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції за останнім місцем служби поліцейського на підставі Порядку №4.

22. Вказана правова позиція відповідає викладеній у постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №822/764/18.

23. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивача звільнено зі служби в поліції на підставі наказу відповідача від 21.01.2016 №14 о/с згідно з ~law27~ (через хворобу), а тому на нього, як на поліцейського, поширюються норми ~law28~, а порядок та умови призначення йому одноразової грошової допомоги урегульовано Порядком №4. Відтак, належним органом, до якого позивач мав звернутися з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги, є ГУ НП.

24. За приписами статті 350 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

25. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від
15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 52, 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі №357/1176/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання призначити і виплатити одноразову грошову допомогу - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

СуддіВ. М. Шарапа Л. В. Тацій С. М. Чиркін