Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.04.2019 року у справі №804/3514/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

09 квітня 2019 року

справа №804/3514/17

адміністративне провадження №К/9901/41740/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року у складі суддів Боженко Н.В., Кононенко О.В., Сидоренко Д.В.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у складі суддів Мельника В.В., Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.

у справі № 804/3514/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТЮА»

до Державної фіскальної служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція в Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТЮА» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просить:

- визнати протиправним неприйняття для реєстрації Державною фіскальною службою України декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року з додатком № 2 Товариства від 19 квітня 2017 року;

- визнати декларацію з податку на додану вартість за березень 2017 року з додатком №2 Товариства прийнятою відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме 19 квітня 2017 року;

- визнати протиправним неприйняття до реєстрації Державною фіскальною службою України розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 87 від 20 квітня 2017 року до податкової накладної № 2 від 03 квітня 2017 року Товариства;

- визнати прийнятим та зареєстрованим протягом відповідного операційного дня, а саме 20 квітня 2017 року, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №87 від 20 квітня 2017 року до податкової накладної № 2 від 03 квітня 2017 року Товариства.

14 липня 2017 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, позов задовольнив повністю.

Суди попередніх інстанцій, аналізуючи положення статей 48, 49 Податкового кодексу України, Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, здійснили висновок про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2017 року та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 87 від 20 квітня 2017 року до податкової накладної № 2 від 03 квітня 2017 року направлені позивачем для проведення реєстрації в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку з дотриманням встановленого строку, містили всі обов'язкові реквізити таких документів, а тому дії щодо неприйняття зазначених документів є протиправними.

У листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга податкового органу, в якій відповідач, посилаючись на неповне дослідження доказів по справі, що призвело до неправильного з'ясування обставин справи та постановлення рішень, які суперечать вимогам норм права, просить скасувати судові рішення обох інстанцій та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач зазначає, що податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2017 року та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 87 від 20 квітня 2017 року до податкової накладної № 2 від 03 квітня 2017 року заповнена з порушенням статті 48 Податкового кодексу України, зокрема в графі 3 податкової декларації відсутні дата та номер договору (угоди).

07 грудня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу, справа №804/3514/17 витребувана з суду першої інстанції.

16 січня 2018 року справа №804/3514/17 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

20 березня 2018 року справа №804/3514/17 передана до Верховного Суду.

Заперечення (відзив) Товариства на касаційну скаргу податкового органу до суду не надходив, що не перешкоджає перегляду судових рішень по суті.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТЮА» зареєстроване як юридична особа та знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

17 листопада 2016 року між Державною податковою інспекцією у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТЮА» укладено договір № 171120161 про визнання електронних документів, що підтверджується квитанціями № 1 та № 2 від 17 листопада 2016 року.

Відповідно до розділу 1 договору, предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного, цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (п. 1).

Включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді виконується органом ДФС безкоштовно (п. 3).

Згідно із договором орган ДФС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді Платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку забезпечити відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків (п.п. 3.1 п. 3 розділу 3).

19 квітня 2017 року Товариство, для проведення реєстрації, в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2017 року з додатком № 2 до неї «Довідка про суми від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)».

Згідно отриманої квитанції № 1 документ доставлено до ДФС України 19 квітня 2017 року, але не прийнято у зв'язку із виявленою помилкою: «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233, а саме: - ЄДРПОУ: '40863516'. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів.

20 квітня 2017 року для проведення реєстрації в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку направлено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 87 від 20 квітня 2017 року до податкової накладної № 2 від 03 квітня 2017 року.

Згідно отриманої квитанції № 1 документ доставлено до ДФС України 20 квітня 2017 року, але не прийнято у зв'язку із виявленою помилкою: «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233, а саме: - ЄДРПОУ: '40863516'. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

За положеннями пункту 48.2. статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно з пунктом 48.3. статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За положеннями пункту 48.4. статті 48 Податкового кодексу України, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (пунктом 49.8. статті 49 Податкового кодексу України).

Абзацом другим пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України, податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Пунктом 49.10. статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до підпункту 49.11.1 пункту 49.11. статті 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема у разі отримання такої податкової декларації, надісланої засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Відтак, підстави для відмови у прийнятті податкової декларації чітко визначені законом. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи (квитанції №1), що єдиною підставою у неприйнятті податкової декларації Товариства та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників визначено «Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів».

Судами попередніх інстанцій здійснений аналіз положень Наказу Державної податкової адміністрації від 10 квітня 2008 року № 233, яким затверджена Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 7.6 Інструкції якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до пункту 7 розділу 1 Інструкції, підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що друга квитанція, в якій би значилося про наявність помилок у поданій позивачем податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2017 року, розрахунку коригування, Товариству не надсилалася.

Жодних доказів на підтвердження припинення договору відповідачем не надано, як і не надано доказів повідомлення про це позивача. Факт дії договору від 17 листопада 2016 року про визнання електронних документів на момент подачі податкових документів відповідач не заперечує.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо безпідставності доводів податкового органу про невідповідність податкової декларації Товариства з податку на додану вартість та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників встановленим законодавством вимогам, зокрема статті 48 Податкового кодексу України, які спростовані належними доказами, наявними в матеріалах справи у зв'язку з повним та всебічним їх дослідженням. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі № 804/3514/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер