Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2019 року

Київ

справа №522/7194/17

адміністративне провадження №К/9901/21931/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ) на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 11 липня 2017 року (суддя Ільченко Н.А.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (судді Лук'янчук О.В., Градовський Ю.М., Кравченко К.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив: визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням в складі загального грошового забезпечення грошової допомоги на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України (далі - ЗСУ), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, святкової премії, одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошових доходів населення; зобов'язати ГУ ПФУ перерахувати пенсію з дати первинного призначення 31 грудня 2014 року, перерахунку з 01 лютого 2015 року, перерахунку з 01 січня 2016 року, з урахуванням в складі грошового забезпечення допомоги на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди для окремих категорій військовослужбовців ЗСУ, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, святкової премії, одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошових доходів населення.

Суди встановили, що наказом Міністра оборони України по особовому складу від 25 грудня 2014 року № 840 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби в запас за станом здоров'я.

З 31 грудня 2014 року ГУ ПФУ призначило ОСОБА_1, яка була перерахована 01 лютого 2015 року та 01 січня 2016 року. Після перерахунків розмір пенсії склав 5074 грн 75 коп. При обчисленні пенсії позивачу враховано: посадовий оклад 1358 грн, оклад за військове звання 135 грн, процентну надбавку за вислугу років 40 % 597 грн 20 коп., середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням (робота з таємними виробами, носіями, док. 20 %, надбавка за особливо важливі завдання 50 %, премія 90 %) 2504 грн 95 коп.

09 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Листом від 21 березня 2017 року вих. № 299/Ч-11 ГУ ПФУ відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Відмова відповідача мотивована тим, що Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) не передбачено врахування до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії таких видів грошового забезпечення як винагорода, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільнені зі служби та індексація грошового забезпечення та таким чином підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні.

Позивач, вважаючи такі дії відповідача неправомірними, звернувся до суду.

Приморський районний суд міста Одеси постановою від 11 липня 2017 року позов задовольнив.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 жовтня 2017 року постанову суду першої інстанції змінив. Виклав абзац третій резолютивної частини цієї постанови в такій редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 09 березня 2016 року з урахуванням в складі грошового забезпечення допомоги на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди для окремих категорій військовослужбовців ЗСУ, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, святкової премії, одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошових доходів населення» В решті постанову суду першої інстанції залишив без змін.

Суди дійшли висновку про те, що грошова допомога на оздоровлення, щомісячна додаткова грошова винагорода для окремих категорій військовослужбовців ЗСУ, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, святкові премії, одноразова грошова допомога при звільненні та індексація грошових доходів населення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

ГУ ПФУ не погодилося із рішеннями судів першої й апеляційної інстанцій і звернулося із касаційною скаргою про їх скасування та прийняття нового - про відмову у задоволенні позову.

Вказує на те, що всі виплати, які просить позивач врахувати при обчисленні його грошового забезпечення, носять тимчасовий характер.

Крім того, суди не взяли до уваги, що з одноразової допомоги військовослужбовцям при звільненні з військової служби не нараховується єдиний внесок.

Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, Велика Палата у постанові від 06 лютого 2019 року (справа № 522/2738/17) виснувала, що аналіз положень Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 2011-ХІІ), Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» дає підстави вважати, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Ураховуючи наведене, отримувана позивачем згідно з довідкою про види грошового забезпечення щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу пенсії підлягає перерахунку.

Водночас матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога для оздоровлення, винагорода за тривалість безперервної військової служби, грошові премії відповідно до статей Дисциплінарного статуту ЗСУ, виплата яких здійснювалася не щомісячно, не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Зважаючи на те, що цей висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, прийнятий за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - у справі, що розглядається, спір також стосується наявності підстав для включення до грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення, винагороди за тривалість безперервної військової служби, грошових премій відповідно до статей Дисциплінарного статуту ЗСУ та щомісячної додаткової грошової винагороди, то рішення судів попередніх інстанцій у частині зобов'язання ГУ ПФУ перерахувати пенсію з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди узгоджується із цим висновком, а в іншій частині (щодо врахування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за безперервну службу, грошової допомоги на оздоровлення, святкової премії та одноразової грошової допомоги) - ні.

При цьому, висновок судів попередніх інстанцій щодо необхідності включення до грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється пенсія, індексації грошових доходів населення також узгоджується з вимогами законодавства з огляду на таке.

Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2019 року (справа № 638/9697/17) відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, викладеного у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 та 13 березня 2019 року у справах № 522/11262/16-а (провадження № К/9901/18884/18, К/9901/18886/18) та № 522/7855/17 (провадження №К/9901/5388/17, № К/9901/5385/17) відповідно, та сформулював наступний правовий висновок.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права підлягають скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позову.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 345, пунктом 3 частини першої статті 349, статтями 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду міста Одеси від 11 липня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошових доходів населення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 09 березня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошових доходів населення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко