Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.11.2020 року у справі №640/9648/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 640/9648/19

адміністративне провадження № К/9901/28575/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/9648/19

за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

до Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна Олександра Васильовича

про відміну державну реєстрацію припинення юридичної особи

за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м.

Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року (головуючий суддя: Кузьменко В. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Бужак Н. П., суддів: Костюк Л. О., Беспалова О. О.)

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2019 року Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна О. В., в якому просило відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСПОРТ" (далі - ТОВ "ЄВРОСПОРТ").

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року закрито провадження у справі.

4. Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дана категорія справ не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах. Враховуючи, що процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору суд зазначає, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 30 жовтня 2020 року Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права. Так, судами не враховано, що у цій справі оскаржуються дії державного реєстратора щодо внесення запису про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСПОРТ". Запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи внесено в результаті її ліквідації без надання податковому органу повідомлення про відкликання заперечень та довідки про відсутність заборгованості підприємства перед бюджетом. Контролюючим органом було надіслано державному реєстратору заперечення проти проведення державної реєстрації юридичної особи, але всупереч цьому відповідач провів реєстраційну дію щодо припинення суб'єкта господарювання за принципом мовчазної згоди.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 30 жовтня 2020 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.

8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 жовтня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

9. Ухвалою Верховного суду від 04 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року.

10. Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 08 грудня 2020 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

12. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

13. Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

14. На підставі пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

15. Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

16. За правилами частини 4 статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

17. Пунктом 5 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

18. Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.

19. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, визначених Конституцією та законами України.

20. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

21. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звертаючись до суду з цим позовом, просив відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ "ЄВРОСПОРТ", покликаючись на те, що на момент внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення ТОВ "ЄВРОСПОРТ" у товариства був наявний податковий борг.

22. При цьому, позивач вважає, що державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна О. В. не мала права вчиняти таку реєстраційну дію, через не надання податковому органу повідомлення про відкликання заперечень, довідки про відсутність забергованості перед бюджетом, хоча позивачем було надіслано заперечення від 13 червня 2018 року № 1826152700311 проти проведення державної реєстрації юридичної особи (форма № 27-ОПП).

23. Відповідно до пункту 67.2 статті 67 ПК України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

24. Положення наведеного вище пункту 67.2 статті 67 ПК України встановлюють повноваження органу доходів і зборів звертатись до суду з позовами про припинення юридичної особи, відміну державної реєстрації юридичної особи (фізичної особи-підприємця), скасування державної реєстрації змін до установчих документів саме з метою забезпечення контролю за виконанням податкового обов'язку платниками податків, тобто коли він діє на реалізацію своїх владних повноважень, визначених законом.

25. Тобто, у цій справі до суду з позовом звернувся суб'єкт владних повноважень у випадку, який прямо передбачений законом (стаття 67 ПК України), на виконання повноважень щодо забезпечення контролю за виконанням податкового обов'язку платниками податків.

26. Таким чином, Верховний Суд вважає, що спір, який виник за участю суб'єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими. За таких обставин висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи.

27. Щодо посилання суду апеляційної інстанції на практику Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18 (провадження №11-771апп19), Суд зазначає наступне.

28. Як вбачається з постанови Великої палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18 (провадження №11-771апп19), при її розгляді Суд дійшов висновків про те, що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема, якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов'язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне наслідків. Отже, спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах. Такий спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв'язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності. Процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

29. Проте, вказані висновки не є релевантними відносно цієї справи, через те, що у цій справі з позовом до адміністративного суду звернувся саме суб'єкт владних повноважень, обґрунтовуючи таке звернення обставинами, що безумовно пов'язані із виконанням владних управлінських функцій, якими наділений податковий орган в силу закону.

30. У справі ж № 826/10249/18 (провадження № 11-771апп19), на яку послався суд апеляційної інстанції, закриваючи у цій справі провадження, позовні вимоги були заявлені фізичною особою та обґрунтовувались відсутністю у осіб, які звернулися до державного реєстратора із заявою про припинення юридичної особи, повноважень на вчинення таких дій та, як наслідок, фіксації їх у ЄДР.

31. Отже, обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що незгода з рішенням відповідача у зв'язку з недотриманням ним вимог законодавства, яке визначає підстави та порядок проведення реєстраційних дій, спричиняє публічно-правовий спір, виникнення якого пов'язане зі здійсненням позивачем владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

32. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 640/717/20.

33. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

34. З огляду на вказане, Верховний Суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року скасувати.

Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець Л. В. Тацій