Історія справи

Постанова КАС ВП від 08.01.2026 року у справі №320/4999/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року

м. Київ

справа №320/4999/21

адміністративне провадження № К/990/25369/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №320/4999/21,

за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київської області про визнання незаконним розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, анулювання запису та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024, постановлену у складі: судді-доповідача Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Карпушової О.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області (далі - відповідач) з вимогами:

- визнати незаконними розпорядження селищного голови Гостомельської селищної ради Київської області від 23.03.2021 № 04/156 про звільнення позивачки;

- поновити позивачку на посаді заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Гостомельської селищної ради;

- стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу;

- анулювати запис № 27 в трудовій книжці позивачки;

- зобов`язати відповідача надати розпорядження № 04/156 від 23.03.2021 та довідку про середню заробітну плату позивача за останні 2 місяця.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у задоволенні позову відмовлено.

3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачка оскаржила його до суду апеляційної інстанції.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

- Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 та від 05.03.2024 витребувано у Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області докази: належним чином завірену довідку про доходи ОСОБА_1 за останні два повних місяці роботи перед звільненням, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», з обов`язковим поясненням щодо кількості фактично відпрацьованих позивачем днів за січень 2021 року та за лютий 2021 року, із зазначенням середньоденної заробітної плати.

5. Вимог указаних ухвал у встановлені у них строки Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області не виконала.

6. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 та від 23.04.2024 аналогічні докази витребувано в Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області.

7. Окремою ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 вирішено:

- у зв`язку з невиконанням ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024, від 05.03.2024, від 02.04.2024 та від 23.04.2024 про витребування доказів надіслати окрему ухвалу начальникам Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області та Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та вирішення питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб;

- зобов`язати Гостомельську селищну раду Бучанського району Київської області та Гостомельську селищну військову адміністрацію Бучанського району Київської області до 20.06.2024 виконати в повному обсязі вимоги, викладені в ухвалах Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024, від 05.03.2024, від 02.04.2024 та від 23.04.2024 про витребування доказів.

8. Постановляючи окрему ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

9. Як зазначив суд апеляційної інстанції, Шостим апеляційним адміністративним судом було постановлено ухвали від 30.01.2024 та 05.03.2024 про витребування у Гостомельської селищної ради Київської області доказів, а також ухвали від 02.04.2024 та 23.04.2024 про витребування аналогічних доказів у Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області. Проте зазначені ухвали суду апеляційної інстанції вказаними суб`єктами виконано не було, хоча вони набрали законної сили і є обов`язковими до виконання на всій території України.

10. Суд апеляційної інстанції зазначив, що невиконання вимог ухвал про витребування доказів створює перешкоди для розгляду справи в розумний строк, підриває авторитет правосуддя та порушує законні права та інтереси позивачки як учасника справи.

11. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції уважав, що для усунення указаних порушень закону Гостомельською селищною радою Бучанського району Київської області та Гостомельською селищною військовою адміністрацією Бучанського району Київської області необхідно постановити окрему ухвалу.

ІI. Провадження в суді касаційної інстанції

12. Уважаючи окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 такою, що постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням вимог процесуального закону, Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області подала касаційну скаргу, в якій просила її скасувати.

13. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що позивачка не перебувала у трудових відносинах з Гостомельською селищною військовою адміністрацією Бучанського району Київської області, остання не є публічним правонаступником Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, не отримувала від зазначеного органу місцевого самоврядування документи кадрово-бухгалтерсього характеру, а тому не володіє інформацією про розмір заробітної плати позивачки за місяці, що передували її звільненню.

14. Скаржник також зазначає, що, отримавши ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 про витребування доказів, Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області направила до Шостого апеляційного адміністративного суду листа від 08.05.2024 № 05-22/1915, у якому повідомила про зазначені причини неможливості надання витребуваних доказів.

15. Проте, постановляючи окрему ухвалу, суд апеляційної інстанції викладених у вказаному листі аргументів не врахував.

16. Інші учасники справи правом подати відзив не скористалися.

17. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 01.07.2024. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р. , суддям ОСОБА_3., Мацедонській В.Е.

18. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

19. 13.10. 2025 до Суду надійшли матеріали адміністративної справи №320/4999/21.

20. У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку (рішення Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 №2777/0/15-24) розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначений повторний автоматизований розподіл справи №320/4999/21.

21. За наслідками повторного авторозподілу справу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.

ІІІ. Джерела права

22. Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

23. Згідно з частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

24. Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

25. Статтею 324 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

26. Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

27. Частиною четвертою статті 249 КАС України встановлено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

28. Згідно з частиною п`ятою статті 249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

IV. Позиція Верховного Суду

29. З аналізу викладених положень КАС України випливає, що окрема ухвала - це особливий вид судового рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення.

30. Необхідність її постановлення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

31. Суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу. Проте, ураховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.

32. Отже, обов`язковими умовами для постановлення окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акта з чітким зазначенням такої норми та обґрунтуванням у чому саме полягає таке порушення.

33. В оскаржуваній ухвалі в частині, яка стосується скаржника, суд апеляційної інстанції зазначив, що Гостомельською селищною військовою адміністрацією Бучанського району Київської області як органом, що замість Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області здійснює повноваження органу місцевого самоврядування, протиправно не виконано вимог ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 та від 23.04.2024 про витребування доказів, пов`язаних з проходженням позивачкою публічної служби в Гостомельській селищній раді.

34. Відповідаючи на доводи касаційної скарги про те, що Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області не здійснює повноважень Гостомельської селищної ради, а тому не може бути розпорядником документів, пов`язаних з проходженням позивачкою публічної служби, Суд зазначає таке.

35. Правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану визначено в Законі України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).

36. Частиною першою статті 4 Закону № 389-VIII передбачено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

37. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 389-VIII військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та / або їхні виконавчі органи, та / або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.

38. Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.

39. Начальником військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова.

40. Згідно з частинами першою, другою статті 9 Закону № 389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

41. Пунктом 3 частини першої статті 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках передбачених законами України «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану».

42. Особливості дострокового припинення повноважень сільської, селищної, міської ради, їхніх виконавчих органів, а також сільського, селищного, міського голови визначено у статті 10 Закону № 389-VIII.

43. Так, частиною другою статті 10 Закону № 389-VIII передбачено, що у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування:

1) начальник військової адміністрації:

- крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови;

- може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду);

2) апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 цієї частини), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації.

44. Аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що військові адміністрації є тимчасовими державними органами, що утворюються Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування на територіях, на яких введено воєнний стан, з метою, визначеною частиною першою статті 4 Закону № 389-VIII.

45. Умовою утворення військової адміністрації населеного пункту є нездійснення відповідною сільською, селищною, міською радою та / або їхніми виконавчими комітетами та / або сільським, селищним, міським головою покладених на них Конституцією та законами України повноважень.

46. Водночас утворення військової адміністрації населеного пункту не має наслідком автоматичне припинення повноважень відповідної місцевої ради чи сільського, селищного, міського голови.

47. Як випливає зі змісту частини першої статті 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у взаємозв`язку з частиною другою статті 9, частиною другою статті 10 Закону № 389-VIII, підставою припинення повноважень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови та покладення їх на військову адміністрацію населеного пункту є рішення Верховної Ради України, що ухвалюється за поданням Президента України.

48. Подібні висновки було також викладено в постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 620/7714/22, у якій Суд, аналізуючи наслідки утворення обласної та / або районної військової адміністрації, зазначив, що ані Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», ані Закон України «Про правовий режим воєнного стану», ані жоден інший акт законодавства, яким регламентовано спірні у цій справі правовідносини, не містять приписів про те, що повноваження відповідної обласної та / або районної ради припиняються автоматично за умов введення в Україні воєнного стану та утворення відповідно до закону військових адміністрацій.

Більше того, частиною другою статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що в умовах воєнного стану органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Окрему увагу Суд акцентує й на тому, що Закон України «Про правовий режим воєнного стану» у будь-якому випадку не передбачає саме припинення повноважень обласних, районних рад, а лише встановлює, що такі (повністю або частково) можуть бути тимчасово, в межах визначеного цим законом строків, передані тимчасовим державним органам - військовим адміністраціям. Після закінчення встановленого законом строку, впродовж якого виконання повноважень обласних, районних рад покладається на військові адміністрації, такі повноваження поновлюються і надалі реалізуються цими радами у визначеному законом порядку.

Отже, обласні ради після введення в Україні воєнного стану продовжують виконувати свої повноваження, надані їм Конституцією України, указаним Законом та іншими законами України, до виникнення передбачених законом підстав для їх передання відповідним військовим адміністраціям. Утворення таких тимчасових державних органів Президентом України не є самостійною і достатньою підставою для припинення повноважень обласних, районних рад у період дії воєнного стану.

49. Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що на момент постановлення Шостим апеляційним адміністративним судом ухвал про витребування доказів від 02.04.2024 та від 23.04.2024 Верховною Радою України не було прийнято рішення про здійснення Гостомельською селищною військовою адміністрацією Бучанського району Київської області повноважень Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, її виконавчого комітету, Гостомельського селищного голови.

50. З урахуванням викладеного, Шостий апеляційний адміністративний суд помилково вважав, що Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області як орган, що здійснює повноваження Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, безпідставно ухиляється від виконання обов`язку щодо надання доказів, пов`язаних із проходженням позивачкою публічної служби в Гостомельській селищній раді.

51. За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про порушення Гостомельською селищною військовою адміністрацією Бучанського району Київської області вимог закону, що полягає в невиконанні ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду про витребування доказів від 02.04.2024 та від 23.04.2024 без поважних причин є необґрунтованим.

52. Частиною першою статті 351 КАС України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

53. Згідно з частиною третьою статті 351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

54. Отже, касаційна скарга Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області підлягає частковому задоволенню, а окрема ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню у частині, що стосується скаржника.

55. Керуючись статтями 3 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

56. Касаційну скаргу Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області задовольнити частково.

57. Окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 скасувати в частині, яка стосується Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області.

58. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

С.А. Уханенко