Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.07.2018 року у справі №826/12706/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/12706/15

адміністративне провадження № К/9901/25688/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоаудит" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2016 (суддя Іщук І. О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 (судді: Файдюк В. В. (головуючий), Мєзєнцев Є. І., Чаку Є. В. ) у справі № 826/12706/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоаудит" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоаудит" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2015 № 0000082203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) з урахуванням штрафних санкцій на 409 268,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Товариством порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються на припущеннях, натомість Товариство має в наявності всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача. Також позивач вказує на порушення контролюючим органом порядку призначення, проведення перевірки на підставі пп. 78.1.11 п.
78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення без врахування п.
78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
19.07.2016, у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства суди дійшли висновку, що перевірку призначено та проведено у відповідності до вимог норм Податкового кодексу України, а господарські операції між позивачем та контрагентами не мали реального характеру, у зв'язку з не підтвердженням таких належними первинними документами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 17.12.2014 № 7425/26-56-22-03-09/37973400, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "ПІКК-Інтернешнл ", ТОВ "Базіс-Груп ", ТОВ "Кепітал А ", ТОВ "Ванстарт" за період з
01.01.2012 по 31.05.2014, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 327 414,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ "ПІКК-Інтернешнл ", ТОВ "Базіс-Груп ", ТОВ "Кепітал А ", ТОВ "Ванстарт" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі фактично не підтверджені належними первинними документами. Крім того, проведеними слідчо-оперативними заходами встановлено, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, з метою прикриття незаконної діяльності, направленої на пособництво легально діючим суб'єктам господарювання в ухиленні від сплати податків та подальшої конвертації безготівкових коштів у готівку, протягом 2010-2014 років, використовували реквізити підприємств, зокрема, ТОВ "Базіс-Груп ", ТОВ "Ванстарт ", ТОВ "Кепітал А" на рахунки яких систематично перераховуються грошові кошти рядом легально діючих суб'єктів підприємницької діяльності.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Судами також встановлено, що перевірку позивача по взаємовідносинам із ТОВ "Базіс-Груп ", ТОВ "Кепітал А ", ТОВ "Ванстарт" за період діяльності з 01.01.2012 по 31.04.2014 проведено на підставі постанови старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції А. В. Замятіна від 08.07.2014 про призначення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ "Екоаудит", тобто за наявності підстав, визначених пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а підставою для проведення перевірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ "ПІКК-Інтернешнл" стало ненадання позивачем пояснень з документальним підтвердженням по господарським взаємовідносинам із останнім, тобто за наявності підстав, визначених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Судами встановлено, що господарські правовідносини між позивачем та контрагентами ТОВ "ПІКК-Інтернешнл ", ТОВ "Базіс-Груп ", ТОВ "Кепітал А", ТОВ "Ванстарт" відбувались у межах договорів про надання послуг.

В підтвердження реальності здійснення вказаних договорів позивачем було надано копії документів: договори, акти прийому передачі, податкові накладні, виписки по особовому рахунку.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Товариство наводить норми матеріального права та вказує на їх неправильне застосування судами, вказує на те, що суди безпідставно не врахували того, що згідно постанови старшого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.07.2014 перевірку позивача було призначено по взаємовідносинам з ТОВ "Базіс-Груп ", ТОВ "Кепітал А", ТОВ "Ванстарт", тоді як перевірку проведено також і по взаємовідносинам з ТОВ "ПІКК-Інтернешнл". Також позивач зазначає, що суди не врахували і п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, оскільки перевірка позивача в межах спірних правовідносин призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а відповідно контролюючий орган не мав підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

9. Контролюючим органом надано заперечення на касаційну скаргу, в якому відповідач зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги та вказує на правильність рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Підпункти 78.1.1 та 78.1.11 пункту 78.1 статті 78.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

10.3. Пункт 86.9 статті 86.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених Податковий кодекс України, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

10.4. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до Податковий кодекс України) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою Податковий кодекс України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.5. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог Податковий кодекс України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими Податковий кодекс України.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Податковий кодекс України.

11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

14. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

15. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту.

16. При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

18. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

20. Розв'язуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій, враховуючи встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки обставини щодо непідтвердження належними первинними документами операцій з отримання послуг (надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують фактичне проведення господарських операцій), а відповідно і неправомірність формування позивачем податкового кредиту за такими операціями, надали належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішення) та дійшли обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, що, відповідно, виключає право позивача формувати податковий кредит за такими операціями.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Як вбачається з договорів укладених позивачем з контрагентами про надання послуг, контрагенти мали надати позивачу комплекс послуг, зокрема забезпечення видачі замовнику узгодження в Мінприроди України для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин (надалі - ОРР) та продукції, яка їх вміщує або листа-роз'яснення, якщо продукція не вміщує ОРР; розробку документального відображення складу відходів для отримання дозволу на розміщення відходів та погодження ліміту на 2013-2014 роки; складення документів для отримання висновків СЕС; розробка матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; розробку матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги водокористування та відведення стічних вод (нормативний розрахунок необхідної кількості води з поділом на госппобутові та виробничі потреби); розробку проектів "Оцінка впливу на навколишнє середовище" (ОВНС); проведення екологічної експертизи та аудиту; розробку документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення та видобування підземних вод (в т. ч. мінеральних); представництво інтересів замовника в Міністерстві екології та природних ресурсів України та його територіальних органах з метою подачі та отримання вищезазначених документів. Також виконавці (контрагенти) зобов'язані надати послуги з отримання узгодження, що представляє собою сукупність заходів або окремих дій, необхідних для задоволення потреб та інтересів замовника з супроводження його діяльності, що включає в себе: консультації з підготовки необхідних документів для отримання замовником узгодження (інформаційні документи, заяви, договори, аудиторські звіти, розрахунки і т. д. ); перевірку зовнішньої форми документів встановленим вимогам діючого законодавства України; контроль за рухом поданих документів в Міністерстві екології та природних ресурсів України, тощо.

Таким чином, вбачається, що позивачу мали надаватись специфічні види послуг, що пов'язані, зокрема, з отриманням дозвільних документів екологічного характеру.

Як встановлено судами, з наданих позивачем в підтвердження реальності спірних господарських операцій первинних бухгалтерських документів неможливо встановити, яким чином були надані вказані у договорах послуги, яка доцільність та потреба у господарській діяльності Товариства в таких послугах, який той чи інший вид послуг було надано, які роботи було проведено тощо.

Серед суттєвих реквізитів, які мають бути зазначені в первинних документах, є зокрема, об'єм виконаних послуг, їх калькуляцію та якісні показники виконаних послуг для необхідності їх ідентифікації та визначення факту (способу) їх використання у господарській діяльності підприємства, а також встановлення відповідності/невідповідності цифрових даних про обсяги наданих послуг зазначеним у звітах даним бухгалтерського обліку позивача.

Однак, надані позивачем документи не можуть вважатися первинними документами (при відсутності інших необхідних первинних документів), що підтверджують факти виконання послуг, оскільки не містять інформації про конкретні об'єми та напрямки, по яким надавалися відповідні послуги. В акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) не визначено, які саме види тих чи інших послуг були надані позивачу, з якою метою надавалися послуги у такому об'ємі, не вказано переліку отриманих документів із зазначенням їх реквізитів, назв організацій, в яких такі документи були отримані (погоджені), надані консультації, їх окремої вартості.

Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку).

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про фактичне виконання робіт (надання послуг) за укладеними договорами, зокрема, висновків, спеціальних дозволів, інших документів, які б свідчили про розробку, узгодження, отримання екологічної документації, доказів здійснення представництва у відповідних організаціях, а також доказів надання консультацій у вигляді виготовлених інформаційних документів, заяв, договорів, аудиторських звітів, розрахунків тощо.

Таким чином, надані позивачем первинні документи на підтвердження господарської операції з виконання послуг не відповідають вимогам законодавства та з них фактично неможливо встановити, які ж конкретно послуги були отримані позивачем.

21. Посилання позивача на те, що згідно постанови старшого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.07.2014 перевірку позивача було призначено по взаємовідносинам з ТОВ "Базіс-Груп ", ТОВ "Кепітал А", ТОВ "Ванстарт", тоді як перевірку проведено також і по взаємовідносинам з ТОВ "ПІКК-Інтернешнл", що є протиправним, суди попередніх інстанцій обґрунтовано також не взяли до уваги, оскільки як встановлено судом першої інстанції підставою для проведення перевірки ТОВ "ПІКК-Інтернешнл" було ненадання позивачем пояснень з документальним підтвердженням по господарським взаємовідносинам із останнім (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України). Контролюючим органом було направлено позивачу запит щодо надання пояснень та документального підтвердження від 29.04.2014 № 3952/10/26-56-22-03-05 по господарських взаємовідносинах з ТОВ "ПІКК-Інтернешнл", який було вручено позивачу 14.05.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення код 0407120895420. Товариством вказані обставини не заперечувались та не спростовувались.

22. Обґрунтовано суди не взяли до уваги і посилання позивача на безпідставність прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки відсутні відомості про набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, в рамках якої було призначено перевірку Товариства, то необхідно зазначити, що таке обмеження у прийнятті податкового повідомлення - рішення, що визначено п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, стосується виключно платника податків (юридичної особи або фізичної особи - підприємця), відносно посадових осіб якого розслідується кримінальне правопорушення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими Товариством було сформовано податковий кредит, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і контролюючим органом, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно.

24. Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності на підставі оцінених доказів, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів, що позивачем з огляду на приписи процесуального закону (ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України) належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом та зібраних судом доказів щодо неправомірного формування податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентами ТОВ "ПІКК-Інтернешнл", ТОВ "Базіс-Груп ", ТОВ "Кепітал А ", ТОВ "Ванстарт" без належного документального підтвердження фактичного здійснення таких операцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоаудит" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоаудит" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року у справі № 826/12706/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова