Ухвала КАС ВП від 05.08.2018 року у справі №826/15193/14

Друк

Пошук

180

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.08.2018 року у справі №826/15193/14

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

Київ

справа №826/15193/14

адміністративне провадження №К/9901/5654/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015 (головуючий суддя - Петрик І.Й., судді - Борисюк Л.П., Собків Я.М.) у справі № 826/15193/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вотерінж» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Вотерінж» звернулось до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві) з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлені актом від 21.08.2014 №1322/26-59-22-01 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Вотерінж» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Фоксбет» за період з 01.09.2013 по 30.09.2013;

- визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві щодо коригування (зменшення) податкового кредиту на загальну суму 141 419,00 грн. та податкових зобов'язань на загальну суму 141 419,00 грн. ТОВ «Вотерінж» за вересень 2013 року в АІС «Податковий блок», «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»;

- зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві вилучити з АІС «Податковий блок», «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію, внесену на підставі акту від 21.08.2014 №1322/26-59-22-01 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Вотерінж» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Фоксбет» за період з 01.09.2013 по 30.09.2013;

- зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві відновити в АІС «Податковий блок», «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності, визначені ТОВ «Вотерінж» в деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2013 року.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2014 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015 рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В доводах касаційної скарги ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві зазначає, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Вотерінж» проводилась на виконання наказу Міністерства доходів і зборів України від 05.07.2013 № 245/ДСК «про базову систему оперативного реагування та подолання проявів тіньової економіки». До початку проведення зазначеної перевірки позивачу вручено копію наказу від 18.08.2014 № 935 та повідомлення про початок проведення перевірки вручено представнику позивача під розписку. За результатами перевірки було складено акт від 21.08.2014 № 1322/26-59-22-01, за висновками якого не визначалось завищення або заниження сум податкових зобов'язань, а тому податкові повідомлення-рішення за висновками акту не виносились.

Крім того, ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві посилається на те, що внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення зустрічної звірки є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу з виконання обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарської операції. Висновки викладені в акті є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків, а тому такий акт не порушує прав останнього.

У наданих суду письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Вотерінж» зазначає, що висновок щодо недостовірності задекларованих платником податку даних податкового обліку як підстави для внесення змін до баз даних може бути зроблений податковим органом після визначення платнику податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому порядку.

Позивач також стверджує, що запит про надання інформації не містить конкретних підстав перевірки та обставин, що викликали необхідність направлення такого запиту, в зв'язку з чим у керівника податкового органу не було підстав приймати наказ на призначення позапланової документальної невиїзної перевірки.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві направило на адресу позивача запит про надання пояснень та їх документального підтвердження від 29.11.2013 №8083/10/22-07, в якому контролюючий орган на підставі підпунктів 20.1.2, 20.1.3 пункту 20.1 статті 20, пунктів 73.3, 73.5 статті 73 Податковогокодексу України просив надати документальне підтвердження з питань відносин з ПП «Фоксбет» за період з 01.09.2013 по 30.09.2013, відповідно до укладених первинних документів.

У відповідності до відмітки та наявній у матеріалах справи копії вищевказаного запиту, останній отримано позивачем 03.12.2013.

У відповідь на вищезазначений запит позивачем надано до ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві письмові пояснення від 16.12.2013 №16/12, які згідно відмітки на наявній у матеріалах справи копії даних пояснень надійшли до відповідача 17.12.2014, тобто з порушенням 10-денного строку, встановлено положеннями підпунктом 78.1.1 пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вотерінж» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із платником податків ПП «Фоксбет» за період з 01.09.2013 по 30.09.2013, у зв'язку з чим складено акт від 21.08.2014 року №1322/26-59-22-01.

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «Вотерінж» наступних положень:

- пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого податковий кредит на загальну суму 141 419,00 грн. підлягає коригуванню (зменшенню);

- пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого податкові зобов'язання на загальну суму 141 419,00 грн., підлягає коригуванню (зменшенню).

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ «Вотерінж» подало до ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві заперечення від 29.08.2014 №29/08-1, за результатами розгляду яких листом від 05.09.2014 №11092/10/26-59-22-01 позивача повідомлено про залишення без змін висновків акту перевірки.

Не погодившись з такими діями контролюючого органу ТОВ «Вотерінж» звернулося до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Натомість, позивачем було надано відповідь на запит ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві, а відтак, станом на момент надання запитуваної інформації позивач погодився з правомірністю таких дій відповідача, а тому твердження ТОВ «Вотерінж» про неналежне оформлення вказаного запиту необґрунтовані, оскільки факт надання такої відповіді нівелює можливі порушення в оформленні останнього як підставу для визнання дій щодо проведення перевірки позивача протиправними.

Суд першої інстанції також вказав, що дії контролюючого органу з проведення перевірки є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Саме по собі проведення перевірки не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав. Контролюючі органи наділені правом на внесення зібраної ними в процесі їхньої діяльності інформації до програмних продуктів, зокрема, до підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», в зв'язку з чим такі дії не впливають на на виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків у позивача, тобто не спричиняє для останнього будь-яких юридичних наслідків.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції поставсь на те, що запит відповідача був складений із порушенням пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, у позивача були підстави для відмови у наданні відповіді на запит про надання інформації, тому відсутність відповіді на запит не може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки. Разом з тим, до інформаційних баз даних податкових органів мають включатися або дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені), або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку. Висновок щодо недостовірності задекларованих платником податку даних податкового обліку як підстави для внесення змін до баз даних може бути зроблений податковим органом після визначення платнику податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому порядку.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції керується таким.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 71 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом".

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає підстави для надсилання платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин письмового запиту про подання інформації, серед яких, зокрема - якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до пункту 16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, у разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Аналогічне правове регулювання зазначне у пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що контролюючі органи з метою вжиття заходів податкового контролю вправі звертатися до платників податків з письмовим запитом про надання інформації, в якому повинні міститися: підстави надіслання такого запиту (юридичні та фактичні); перелік інформації, яка запитується, та документів, які пропонується надати; підпис уповноваженої особи; печатка контролюючого органу.

Невідповідність такого запиту вимогам закону звільняє платника податків від обов'язку надавати відповідь контролюючому органу щодо інформації, яка запитується.

Разом з тим, вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що запит від 29.11.2013 №8083/10/22-07 про надання пояснень та їх документального підтвердження (а.с. 20 том 1), містить вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту - підпункти 20.1.2, 20.1.3 пункту 20.1 статті 20, пункт 73.3 статті 73, пункт 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, а також обставини, встановлені на наслідком діяльності інформаційних систем автоматизованого моніторингу. Запит містить опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

За таких обставин на позивача покладався обов'язок щодо надання інформації, про надання якої і складений запит податкового органу.

Відповідно до статті 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

До матеріалів справи долучено наказ відповідача від 18.08.2014 № 935 (а.с. 43 том 1), який відповідає цим вимогам.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що податковий орган при направленні запиту від 29.11.2013 №8083/10/22-07 про надання пояснень та їх документального підтвердження, а також винесенні наказу від 18.08.2014 № 935 діяв на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві щодо коригування (зменшення) податкового кредиту в АІС «Податковий блок», зобов'язання вилучити внесену інформацію та відновити показники в АІС «Податкови блок» колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перевірку, за результатами якого складено акт. Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а, отже такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі податкової інформації без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014, 03.11.2015 та 17.11.2015 у справах №№ 21-511а14, 21-99а15 та 21-4133а15 відповідно.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність дій податкового органу, натомість суд апеляційної інстанції скасував постанову суду першої інстанції, яка відповідає закону.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд