Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року

м. Київ

справа №822/1718/17

касаційне провадження № К/9901/39300/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017 (головуючий суддя - Матохнюк Д.Б., судді - Боровицький О. А., Сапальова Т.В.) у справі за позовом Фермерського господарства «Део Інвест» до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Фермерське господарство «Део Інвест» (далі - позивач, Господарство, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2017 №0002331201.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що контролюючим органом безпідставно визначені грошові зобов`язання зі сплати штрафу за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 178500,00 грн з підстав реєстрації податкової накладної із затримкою на один день, оскільки затримка виникла не з вини позивача.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 14.07.2017 у задоволені позову відмовив, дійшовши до висновку про наявність законних підстав для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, яким до позивача за порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) застосовано штраф у відповідності до пункту 120-1 статті 120 ПК України у розмірі 10 % суми податку на додану вартість за затримку реєстрації податкових накладних.

Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 14.09.2017 скасував рішення суду першої інстанції, прийняв нову постанову, якою позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 30.03.2017 №0002331201.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушення строків реєстрації податкових накладних відбулося не з вини позивача, а тому відсутній його обов`язок сплачувати штрафну санкцію, установлену пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Управління подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.11.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.03.2023 прийняв касаційну скаргу позивача до провадження і призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 07.03.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, Управлінням проведено камеральну перевірку даних Господарства з питань своєчасності реєстрації податкових повідомлень, накладних та розрахунків коригувань до податкових накладних за грудень 2016 року, за результатами якої складено акт від 13.03.2017 №459/22-01-12-01/38072820 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України щодо несвоєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної за грудень 2016 року на суму податку на додану вартість 1785000,00 грн з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.2017 №0002331201, яким позивачу визначено зобов`язання зі сплати штрафу за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 178500,00 грн.

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення платником строку реєстрації податкової накладної від 29.12.2016 №10/2 у Єдиному реєстрі податкових накладних, останнім строком реєстрації зазначеної накладної є 13.01.2017, фактично вказана накладна була зареєстрована 14.01.2017, з пропуском строку реєстрації накладної на один день.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових, накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Поряд з цим, пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, в тому числі, з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків регулює Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

За змістом пункту 4 Порядку №569 електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Платникам податку - суб`єктам спеціального режиму оподаткування додатково Казначейством автоматично на безоплатній основі відкриваються: електронні рахунки, призначені для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, для здійснення операцій з постачання/надання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва, визначених пунктом 209.19 статті 209 ПК України; електронні рахунки, призначені для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених пунктом 209.19 статті 209 Кодексу; електронні рахунки, призначені для перерахування коштів до державного бюджету та на їх спеціальні рахунки, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної пунктом 209.19 статті 209 Кодексу.

Платникам податку - сільськогосподарським підприємствам, які відповідають пункту 209.18 статті 209 ПК України, додаткові електронні рахунки не відкриваються.

Пунктом 12 Порядку №569 визначено, що якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки).

ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових, електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі (пункт 13 цього Порядку).

Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків (в тому числі додаткових електронних рахунків) та залишків на таких рахунках (пункт 14 Порядку № 569).

З аналізу вказаних вище законодавчих норм убачається, що платник податку може зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних за умови наявності достатньої суми коштів на його електронному рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, яка б відповідала загальній сумі податку за податковими накладними.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, останнім строком реєстрації податкової накладеної від 29.12.2016 №10/2 у Єдиному реєстрі податкових накладних є 13.01.2017, тоді як позивачем вказана податкова накладна зареєстрована 14.01.2017.

Матеріалами справи підтверджується факт намагання позивача поповнити рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість починаючи з 03.01.2017 до 12.01.2017 для реєстрації податкових накладних, однак кошти повертались на рахунок позивача із повідомленням «Повернено. Уточніть реквізити отримувача 37534100158632 ФГ ДЕО Інвест Поповнення реєстраційної суми ПДВ».

Платником податку лише 13.01.2017 було успішно перераховано кошти з метою поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість і цього ж дня позивачем направлено вказану податкову накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте її не прийнято із відповідним позначенням помилки. Так, 14.01.2017 позивачем повторно направлено податкову накладну на реєстрацію і вона була зареєстрована.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що листом Державної казначейської служби України від 02.08.2017 №12-08/690-12863 повідомлено про те, що Казначейством застосовувалася технічна процедура блокування рахунків, додаткові електронні ПДВ-рахунки з 01.01.2017 були не закриті, а лише заблоковані. Роботу додаткових електронних ПДВ-рахунків забезпечено 13.01.2017.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних (1 день) відбулося не з його вини, оскільки останнім були вчинені усі необхідні дії щодо зарахування коштів на спеціальний рахунок позивача з податку на додану вартість, у зв`язку з чим підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, відсутні, як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов до висновку, що рішення суду апеляційної інстанцій у цій справі є законним, обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова