Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2019 року

Київ

справа №804/462/14

адміністративне провадження №К/9901/2417/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіна постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2013 року (суддя В.В. Кальник)та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року (колегія суддів у складі: Л.А. Божко, О.М. Лукманова, Т.С. Прокопчук)у справі№ 804/462/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТАС»доДержавної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіпровизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТАС» (далі - ТОВ «МЕЛІТАС») звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати податкову декларацію ТОВ «MEЛITAC» з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за січень 2013 року з додатками такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, тобто 12 лютого 2013 року; визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо не відображення в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку TOB «MEЛITAC» даних податкової декларації з ПДВ за січень 2013 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію ТОВ «MEЛITAC» з ПДВ за січень 2013 року з додатками датою її фактичного отримання, тобто 12 лютого 2013 року та відобразити показники (дані) податкової декларації з ПДВ за січень 2013 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «MEЛITAC»;

- визнати податкову декларацію ТОВ «MEЛITAC» з ПДВ за лютий 2013 року з додатками такою, що подана у день її фактичного отримання податковою, тобто 07 березня 2013 року; визнати протиправною бездіяльність податкової інспекції щодо не відображення в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку TOB «MEЛІTAC» даних податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року; зобов'язати податкову інспекцію прийняти податкову декларацію ТОВ «MEЛITAC» з ПДВ за лютий 2013 року з додатками датою її фактичного отримання, тобто 07 березня 2013 року та відобразити показники (дані) податкової декларації з ПДВ за лютий 2013 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «MEЛITAC»;

- визнати податкову декларацію ТОВ «MEЛITAC» з ПДВ за квітень 2013 року з додатками такою, що подана у день її фактичного отримання податковою інспекцією, тобто 16 травня 2013 року; визнати протиправною бездіяльність податкової інспекції щодо не відображення в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку TOB «MEЛITAC» даних податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року; зобов'язати податкову інспекцію прийняти податкову декларацію ТОВ«MEЛITAC» з ПДВ за квітень 2013 року з додатками датою її фактичного отримання, тобто 16 травня 2013 року та відобразити показники (дані) податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «MEЛITAC»;

- зобов'язати податкову інспекцію у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі;

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю контролюючого органу щодо не відображення в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку TOB «MEЛITAC» даних вищевказаної податкової звітності протиправною, оскільки TOB «MEЛITAC» належним чином подало до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ за звітні податкові періоди «січень 2013 року», «лютий 2013 року» та «квітень 2013 року».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року, позов задоволено частково.

Визнано податкові декларації ТОВ «МЕЛІТАС» з ПДВ за січень, лютий, квітень 2013 року з додатками такими, що подані у день їх фактичного отримання податковою інспекцією, тобто за січень 2013 року - 12 лютого 2013 року, за лютий 2013 року - 07 березня 2013 року, за квітень 2013 року - 16 травня 2013 року.

Визнано протиправною бездіяльність податкової інспекції щодо не відображення в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «МЕЛІТАС» даних податкових декларацій з ПДВ за січень, лютий, квітень 2013 року.

Зобов'язано податкову інспекцію прийняти податкові декларації ТОВ «МЕЛІТАС» з ПДВ за січень 2013 року з додатками датою її фактичного отримання, тобто 12 лютого 2013 року, за лютий 07 березня 2013 року, за квітень 2013 року 16 травня 2013 року та відобразити показники (дані) податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий. квітень 2013 року з додатками в електронних базах податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «МЕЛІТАС».

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов в частині, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковою інспекцією було неправомірно не прийнято податкову звітність ТОВ «МЕЛІТАС» датою її фактичного отримання контролюючим органом, оскільки відмовляючи у прийнятті податкової звітності контролюючим органом не було доведено порушення позивачем норм пунктів 48.1, 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України при її заповненні, чим порушено вимоги пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в тій частині, якою було задоволено позовні вимоги та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТАС» перебуває на податковому обліку в Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

Податкова декларація з ПДВ за січень 2013 року була подана позивачем відповідачу за допомогою засобів поштового зв'язку 09 лютого 2013 року (а.с. 10-15) та отримана податковим органом згідно ксерокопії поштового повідомлення 12 лютого 2013 року, про що свідчить підпис представника податкової інспекції (а.с. 16-17).

Податкова декларація з ПДВ за лютий 2013 року була подана позивачем відповідачу за допомогою засобів поштового зв'язку 05 березня 2013 року (а.с. 18-25) та отримана податковим органом згідно ксерокопії поштового повідомлення 07 березня 2013 року, про що свідчить підпис представника податкової інспекції (а.с. 26-27).

Податкова декларація з ПДВ за квітень 2013 року була подана позивачем відповідачу за допомогою засобів поштового зв'язку 08 травня 2013 року (а.с. 28-36) та отримана податковим органом згідно ксерокопії поштового повідомлення 16 травня 2013 року, про що свідчить підпис представника податкової інспекції (а.с. 38-39).

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 листопада 2013 року ТОВ «МЕЛІТАС» отримало від податкової інспекції лист №24938/10/151-34 від 07 листопада 2013 року, в якому зазначено, що податкові декларації з ПДВ від ТОВ «МЕЛІТАС» за січень 2013 року, лютий 2013 року, та квітень 2013 року до контролюючого органу не надходили (а.с. 9).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі ПК України) платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Як передбачено у пункті 48.1 статті 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.2 статті 48 ПК України визначено, що обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до пункту 48.3 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). податкова декларація повинна містити такий обов'язковий реквізит як місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів закріплений статтею 49 ПК України, у відповідності до пункту 49.8 якої прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Імперативний характер наведеної норми означає, що контролюючий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 ПК України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації встановлена пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 ПК України.

Як визначено нормою абзацу першого пункту 49.9 статті 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

При цьому за змістом пункту 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не передбачених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Водночас ПК України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 ПК України контролюючий орган зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У відповідності до пункту 49.13 статті 49 ПК України У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже зміст вищенаведених правових норм свідчить про те, що перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, закріплений положеннями статей 48 та 49 ПК України, є вичерпним; неприйняття податкової декларації з інших підстав, не передбачених податковим законодавством, забороняється.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у даному випадку, подані позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за січень, лютий та квітень 2013 року заповнені з дотриманням вимог Податкового кодексу України, зокрема, пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, а тому у податкового органу не було підстав для відмови у їх прийнятті.

Отже, з урахуванням того, що TOB «MЕЛІTAC» належним чином подало до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ за звітні податкові періоди січень, лютий та квітень 2013 року, бездіяльність контролюючого органу щодо не відображення в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку TOB «MEЛITAC» даних вищевказаної податкової звітності є протиправною.

Враховуючи наведене, а також відсутність будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, з якими положення ПК України пов'язують можливість неприйняття податкової декларації, касаційний суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача не було законних підстав для відмови у прийнятті податкової звітності за січень 2013 року, лютий 2013 року та квітень 2013 року, поданої позивачем.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

.........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду