Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.06.2020 року у справі №1340/6235/18
Постанова КАС ВП від 06.03.2023 року у справі №1340/6235/18
Постанова КАС ВП від 06.03.2023 року у справі №1340/6235/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року

м. Київ

справа № 1340/6235/18

адміністративне провадження № К/9901/13981/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Мороз Л.Л., Шарапи В.М.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 (суддя Гулик А.Г.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 (колегія у складі суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.)

у справі № 1340/6235/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру його пенсії за вислугу років з 80% до 70% грошового забезпечення та у зменшенні розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018, а також у безпідставному обмеженні максимального розміру пенсії з 20.12.2016;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії із врахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 у справі №813/3342/18, без обмеження максимальним розміром з 20.12.2016 по 01.01.2018;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення, із врахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 у справі № 813/3342/18, без обмеження максимального розміру, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018 із подальшою виплатою у розмірі, встановленому після перерахунку, без обмеження максимальним розміром.

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.03.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020, позов задоволено.

3. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2020 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 22.01.2014 йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII у розмірі 80 % грошового забезпечення.

6. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018, яке набрало законної сили 18.10.2018, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням при її обчисленні даних про отримані ним доходи, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме: щомісячної додаткової грошової винагороди в повному обсязі, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 №956, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення (доходу) з 01.02.2016 із подальшою виплатою у розмірі, встановленому після перерахунку.

7. На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2016 у розмірі 80% грошового забезпечення з урахуванням обмеження її максимального розміру у сумі 10740 гривень.

8. Крім цього, у зв`язку з прийняттям Постанови №103 здійснено перерахунок призначеної позивачеві пенсії з 01.01.2018, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення, виплата якої у 2018 році проводиться у розмірі 50 % суми підвищення перерахованої пенсії.

9. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії з врахуванням розміру 90% суми грошового забезпечення з 01.02.2016 без обмеження максимальним розміром, у тому числі з 01.01.2018 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

10. Листом від 10.12.2018 № 4784/П-20/07.05.06 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача, що Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до Закону України №2262-ХІІ. Згідно із статтею 13 Закону №2262-ХІІ (зі змінами) максимальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений за нормами вказаної статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до І категорії, - 100%, до II категорії - 95%.

11. Вважаючи протиправними вказані дії відповідача, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) протиправно обмежив розмір його пенсії шляхом зменшення розміру грошового забезпечення у відсотках з 80% до 70% відповідних сум його грошового забезпечення.

13. Крім того, відповідач безпідставно застосовує обмеження розміру пенсійних виплат відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» відповідно до якої позивачеві здійснено перерахунок призначеної пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення, водночас, виплачується лише 50% суми підвищення перерахованої пенсії.

14. Виконуючи рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018, Головне управління ПФ України у Львівській області безпідставно застосувало обмеження максимального розміру пенсії, що суперечить тексту рішення, в якому зазначено про безпідставність застосування такого обмеження та необхідність виплати у розмірі, встановленому після перерахунку.

15. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що внесені Законом №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №1166-VII не зазнала.

Отже, зміна розміру пенсії з 80 % до 70 % сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку, змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при призначенні такої відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Збільшення грошового забезпечення військовослужбовців є підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього військовослужбовця на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Відповідно до приписів ст. 63 Закону України №2262-XII, п. 4 Порядку №45 позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018.

Обмеження щодо строків та розмірів виплати сум доплати до пенсії за 2018-2019 роки, передбачені Постановою №103, не можуть бути застосовані, оскільки позивач отримав право на перерахунок пенсії відповідно до Закону №2262-XII у січні 2018, а Постанова №103, яка фактично звужує право позивача на отримання розміру перерахованої пенсії за 2018-2019 роки без внесення змін до відповідного Закону, прийнята 21.02.2018 та набрала чинності 24.02.2018.

За висновком суду першої інстанції, частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а тому відповідач протиправно обмежив виплату пенсії позивача максимальним розміром.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

18. Скаржник зазначає про те, що ним правомірно перераховано пенсію позивача, виходячи з 70% розміру грошового забезпечення та з 01.01.2018 у розмірі 50% суми підвищення пенсії, оскільки на момент виникнення у позивача права на такий перерахунок було встановлено максимальний розмір 70% та була чинною Постанова № 103, яка встановлювала поетапність виплати сум підвищення пенсії.

Крім того, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 у справі №813/3342/18, на підставі якого судом зобов`язано здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018, стосується проведення перерахунку пенсії з урахуванням при її обчисленні одноразових видів грошового забезпечення, що суперечить вимогам п.1 Постанови № 103 та п. 5 Порядку №45.

Також посилаючись на положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII зазначає про правомірність виплати пенсії позивача з 01.12.2016 у розмірі 10740 гривень.

19. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

(а) щодо зменшення розміру пенсії з 80 % до 70 % сум грошового забезпечення

21. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 сформовано правовий висновок, згідно з яким при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

22. Крім того, Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі №420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку «при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення». Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: «у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку».

23. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку у справі, що розглядається.

(б) щодо права позивача на отримання 100% суми підвищення пенсії з 01.01.2018

24. Це питання вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 зазначила наступне:

«Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

… з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили. ...

... з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.»

25. Суд не знаходить підстав для відступу від зазначених правових висновків у справі, що розглядається.

26. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

27. Відповідно до ст. 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

28. Отже, враховуючи вищезазначене, позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01.01.2018, а тому суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

(в) щодо обмеження розміру пенсії

29. Верховний Суд, зокрема, у постановах від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 17.05.2021 у справі №343/870/17, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21 висловлював правові висновки з цього питання:

« Положення статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність доповнено згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №848-VIII від 24.12.2015.

Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 нечинною є частина 7 статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження».

30. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається, та який спростовує доводи скаржника.

31. Крім того, посилання відповідача на те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 у справі №813/3342/18, на підставі якого судом зобов`язано здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018, стосується проведення перерахунку пенсії з урахуванням при її обчисленні одноразових видів грошового забезпечення, що суперечить вимогам п.1 Постанови № 103 та п. 5 Порядку №45, Суд до уваги не бере, оскільки це не є предметом спору.

32. Отже, враховуючи зазначене вище, доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій, які всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

33. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

35. Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями 341 343 350 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі №1340/6235/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Л.Л. Мороз

Суддя В.М. Шарапа