Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

Київ

справа №806/1902/16

адміністративне провадження №К/9901/20327/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року (суддя Семенюк М.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Шидловського В.Б., суддів - Мацького Є.М., Капустинського М.М.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

установив:

3 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - ГУ НП в Житомирській області), Атестаційної комісії №13 ГУ НП в Житомирській області, в якому просив:

визнати протиправними дії ГУ НП в Житомирській області щодо проведення атестації позивача;

визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №13 ГУ НП в Житомирській області, оформлене протоколом ОП № 15.00025165.0057970 від 17 серпня 2016 року, про визнання позивача таким, що не відповідає займаній посаді, та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;

визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Житомирській області від 1 вересня 2016 року № 203 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» через службову невідповідність;

поновити позивача на посаді старшого інспектора Коростенського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області;

стягнути з ГУ НП в Житомирській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Під час судового засідання в суді першої інстанції представником відповідача заявлене усне клопотання про залишення без розгляду позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Атестаційної комісії №13, оформленого протоколом від 17 серпня 2016 року, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з такою вимогою.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 в частині вимог про визнання протиправними дій ГУ НП в Житомирській області щодо проведення атестації позивача та визнання протиправним і скасування рішення Атестаційної комісії №13 ГУ НП в Житомирській області від 17 серпня 2016 року.

Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить їх скасувати. Вважає, що суди помилково залишили позов без розгляду в частині вимоги про визнання протиправним і скасування рішення Атестаційної комісії №13 від 17 серпня 2016 року, оскільки позивач ознайомився із зазначеним рішенням 4 вересня 2016 року, і саме з цієї дати має обраховуватись строк звернення до суду. Також, вважає безпідставним залишення судами без розгляду позовної вимоги про визнання протиправними дій ГУ НП в Житомирській області з проведення атестації позивача, оскільки без надання правової оцінки означеним діям не буде забезпечено повний захист порушених прав позивача.

Заперечень (відзиву) на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 з 7 листопада 2015 року проходив службу в ГУ НП в Житомирській області.

17 серпня 2016 року Атестаційною комісією №13 ГУ НП в Житомирській області проведено атестування позивача, за наслідками якого прийнято рішення про його невідповідність займаній посаді та необхідність звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Після завершення атестування позивач не був ознайомлений із його результатами.

В суді першої інстанції позивач пояснив, що у період з 25 серпня по 3 вересня 2016 року та з 5 по 14 вересня 2016 року він перебував на амбулаторному лікуванні, про рішення атестаційної комісії дізнався лише 4 вересня 2016 року. На переконання позивача, саме з цієї дати обраховується перебіг строку звернення до суду, який ним не пропущено.

Залишаючи позов без розгляду в частині вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що 23 серпня 2016 року на офіційному веб-сайті ГУ НП в Житомирській області було оприлюднено висновок атестаційної комісії від 17 серпня 2016 року щодо позивача, а тому, саме з цієї дати має обчислюватися строк для звернення до суду з позовом. Крім того, суди визнали, що строк звернення позивача до суду з вимогою про визнання протиправними дій відповідача з проведення атестації також пропущений, оскільки такий почав свій перебіг з дня проведення атестації, тобто, з 17 серпня 2016 року.

Згідно з частинами першою - третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду з позовом; далі - КАС) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За змістом наведеної норми вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 100 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом), згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 1 розділу IV Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають: 1) створення атестаційних комісій; 2) складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; 3) визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; 4) розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; 5) доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

Відповідно до пунктів 17, 18, 20 розділу IV Інструкції атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення. Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії та оформлюються протоколом.

Згідно з пунктом 25 розділу IV Інструкції поліцейський, який атестувався, ознайомлюється з висновком атестування, зазначає дату та підпис. Якщо протягом 5 робочих днів поліцейський, який проходив атестування, не ознайомлюється без поважних причин, що підтверджується документально, з висновком атестування, його результати оприлюднюються на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції.

Як встановили суди, оскільки позивач не ознайомився із результатами атестування у п'ятиденний строк з моменту його проведення, відповідно до приписів пункту 25 розділу IV Інструкції 23 серпня 2016 року на офіційному веб-сайті ГУ НП в Житомирській області був оприлюднений висновок Атестаційної комісії від 17 серпня 2016 року щодо ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що місячний строк звернення до адміністративного суду з вимогою про скасування рішення (протоколу) Атестаційної комісії №13 від 17 серпня 2016 року починає свій перебіг з наступного дня після дати офіційного оприлюднення результатів атестування (23 серпня 2016 року), оскільки саме в цей день позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду із даним позовом 3 жовтня 2016 року, тобто, із пропуском передбаченого частиною третьою статті 99 КАС строку.

Отримання позивачем рішення (протоколу) Атестаційної комісії 4 вересня 2016 року значення не має, оскільки позивач, який займав посаду публічної служби та виявив намір пройти атестування 17 серпня 2016 року, був обізнаний про обставини прийняття такого рішення, і у нього не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте.

Суди обґрунтовано визнали, що перебування позивача в період з 25 серпня по 3 вересня 2016 року та з 5 по 14 вересня 2016 року на амбулаторному лікуванні не перешкоджало йому звернутися до суду з позовом у встановлений законом строк, оскільки останнім днем строку було 23 вересня 2016 року, а з позовом він звернувся 3 жовтня 2016 року.

Інших обставин, які б перешкоджали позивачу оскаржити до суду спірне рішення атестаційної комісії у місячний строк, суди у цій справі не встановили.

Також, колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій ГУ НП в Житомирській області щодо проведення атестації позивача.

Так, у позовній заяві позивач зазначав, що він проходив службу в ГУ НП в Житомирській області з 7 листопада 2015 року. 13 липня 2016 року наказом ГУ НП в Житомирській області створено атестаційні комісії з метою атестування поліцейських ГУ НП в Житомирській області. 17 серпня 2016 року позивач отримав виклик для проходження атестування і, оскільки він мав на меті продовжити проходження служби в органах поліції, пройшов атестування.

Тобто, позивачу було відомо, що починаючи з липня 2016 року в управлінні поліції, де він проходить службу, ініційовано заходи із проведення атестування поліцейських, і позивач таке атестування пройшов, тоді як з позовною вимогою про визнання протиправними дії ГУ НП в Житомирській області щодо проведення атестації він звернувся лише у жовтні 2016 року.

Доводи, якими позивач обґрунтовує касаційну скаргу, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки встановлених по справі обставин.

Отже, суди не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконних рішень, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець