Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 160/11933/22

адміністративне провадження № К/990/8808/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 160/11933/22

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року, прийняту в складі судді Захарчук-Борисенко Н.В., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Юрко І.В., суддів Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 21.02.2022 № 106;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.03.2022 № 602 о/с «По особовому складу» в частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію»;

- поновити позивача на посаді інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції або у разі її ліквідації на день ухвалення судового рішення, на посаду з аналогічними функціональними обов`язками з 12.03.2022;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 12.03.2022 до дня поновлення на посаді.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, з письмовими обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

3. На виконання вимог вказаної ухвали позивач надав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначив, що із наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.03.2022 № 602 про звільнення він ознайомився 16.05.2022, із наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 21.02.2022 № 106 про застосування дисциплінарного стягнення станом на дату звернення до суду не ознайомлений.

4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року, залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року, у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовлено та позовну заяву повернуто позивачу.

5. Вказані судові рішення мотивовані тим, що 16.05.2022 позивач був обізнаний про наявність оскаржуваних наказів, тому саме з цієї дати позивач дізнався (повинен був дізнатися) про порушення свого права. Звернувшись до адміністративного суду 08.08.2022, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з цим позовом, встановлений частиною 5 статті 122 КАС України. Заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду не містить обґрунтованих підстав поважності причин пропуску такого строку.

6. Також суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованим посилання позивача на тримісячний строк звернення до суду, передбачений частиною 4 статті 122 КАС України, відповідно до якої якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

8. На обґрунтування касаційної скарги скаржником зазначено про те, що з наказом про призначення службового розслідування та з підставами його призначення його не ознайомлювали. Позивач посилається на те, що право на оскарження дисциплінарного стягнення та відлік строків його оскарження виникає/починається саме після виконання (реалізації) дисциплінарного стягнення, тобто після ознайомлення поліцейського із застосованим до нього дисциплінарним стягненням. З оскаржуваним наказом від 21.02.2022 № 106 про застосування дисциплінарного стягнення позивача взагалі не ознайомлювали. При цьому вказаний наказ став підставою для подальшого прийняття наказу від 11.03.2022 № 602 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України. Позивач зазначив, що законодавець передбачає альтернативну можливість (без звернення до суду) вирішення спору даної категорії, що полягає у праві оскаржити застосоване до поліцейського дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Так, 27 травня 2022 року позивач надіслав поштовим зв`язком до відповідача свій рапорт щодо оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення. Відповідач у встановлені строки відповідь на його рапорт не надав. Позивач вжив заходи щодо оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення, що є досудовим врегулюванням спору і у зв`язку з чим застосуванню підлягає строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною четвертою статті 122 КАС України.

ІV. Позиція інших учасників справи

9. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Калашнікової О.В., суддів Губської О.А., Білак М.В., ухвалою від 21 березня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року.

11. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення зазначеного у частині 2 статті 328 КАС України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

12. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року №1269/0/78-23 (у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 03 серпня 2023 року №770/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», згідно з наказом Голови Верховного Суду від 03 серпня 2023 року №2457-к «Про відрахування судді Калашнікової О.В. зі штату Верховного Суду»), визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Кашпур О.В., судді Радишевська О.Р., Уханенко С.А.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 23 серпня 2023 року справу № 160/11933/22 прийнято до провадження.

14. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 05 грудня 2023 року.

VI. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

15. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваним судовим рішенням судів попередніх інстанцій, колегія суддів Верховного Суду, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із наступного.

16. Питання строків звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

17. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).

18. За правилами частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

19. Отже КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

20. Таким спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п?ятою статті 122 КАС України. Цією нормою установлені скорочені строки звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, які своєю чергою не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. Водночас не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.

21. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

22. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

23. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

24. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

25. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

26. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

27. Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

28. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

29. Предметом спору в цій справі є правомірність наказів Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 21.02.2022 № 106 та від 11.03.2022 № 602 о/с «По особовому складу», яким позивача було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

30. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що із наказом №602 о/с від 11.03.2022 про звільнення позивач ознайомився 16.05.2022, що ним не заперечується.

31. Як вбачається із змісту вказаного наказу, підставою його прийняття зазначено наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 106 від 21.02.2022. Тобто, позивачу під час звернення до суду з позовом було відомо про існування цього наказу.

32. Ураховуючи наведені обставини, колегія суддів Верховного Суду уважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що з 16.05.2022 позивач мав реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про наказ № 106, на підставі якого видано наказ № 602 о/с від 11.03.2022 про його звільнення зі служби.

33. Отже, з дня ознайомлення з наказом від 11.03.2022 № 602 о/с позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів як цим наказом, так і наказом № 106 від 21.02.2022. З огляду на наведене, 16.05.2022 є моментом, коли позивач дізнався про порушення свого права. Однак, із позовом ОСОБА_1 звернувся до суду лише 08.08.2022, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України.

34. Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, відповідно до частини 2 якої якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

35. Зважаючи на обставини цієї справи у співвідношенні з правовим регулюванням спірних відносин, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про повернення позовної заяви, а також зауважує на ненаведенні позивачем обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії спорів.

36. При цьому, колегія суддів Верховного Суду уважає безпідставними доводи касатора про порушення судами положень частини четвертої статті 122 КАС України з тих підстав, що досудове врегулювання спору є належною підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки в силу приписів частини першої статті 24 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» передбачено порядок оскарження протягом місяця дисциплінарних стягнень, а не передбачено обов`язковість досудового порядку вирішення спору.

37. Так, приписами частини п`ятої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

38. Також за змістом частини першої статті 24 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

39. Отже, положення частини першої статті 24 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» не заважало зацікавленій особі звернутись безпосередньо до суду для захисту своїх прав та інтересів та не може розглядатись як альтернатива звернення до суду.

40. Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 260/1893/19, і колегія суддів не знаходить підстав для відступу від неї.

41. Колегія суддів Верховного Суду не встановила неправильного застосування норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.

42. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

43. Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

44. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі № 160/11933/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О.Р. Радишевська

С.А.Уханенко