Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2019 року

Київ

справа №817/493/16

адміністративне провадження №К/9901/12558/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року (суддя - Гломб Ю.О.)

та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року (головуючий суддя - Кузьменко Л.В., судді Зарудяна Л.О., Іваненко Т.В.)

у справі за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції в Рівненській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач, ГУ НП в Рівненській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 02.03.2016 №30 о/с щодо звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", поновлення на роботі на посаді заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 02.03.2016, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02.03.2016 по день постановлення судового рішення та моральної шкоди в сумі 10000,00грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Рівненській області від 02.03.2016 №30 о/с, в частині звільнення зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановленням на військовий облік) за п.5 (через службову невідповідність) майора поліції ОСОБА_2, заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Поновлено майора поліції ОСОБА_2 з 03.03.2016 на службі в поліції на посаді заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області.

Стягнуто з ГУ НП в Рівненській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 31556,76 грн.

Стягнуто з ГУ НП в Рівненській області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року апеляційну скаргу ГУ НП в Рівненській області задоволено частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 р. в частині розміру стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу змінено.

Абзац четвертий резолютивної частини постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 р. викладено в такій редакції:

"Стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 31 350 грн."

В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ГУ НП в Рівненській області звернулось до Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить ці рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що суди, зокрема, при прийнятті рішення неправильно застосували у цій справі частину другу статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надавав.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржені рішення судів попередніх інстанцій, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.

02.07.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Національну поліцію" (Закон №580-VIII, набрав чинності 07 листопада 2015 року), яким утворено Національну поліцію України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до преамбули Закон №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Як визначено пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ, працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.

Згідно з ч.1 ст.58 Закону України« Про Національну поліцію» призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26 січня 2016 року № 16 наказано, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Рівненській області та підпорядкованих підрозділів.

Згідно з частини 2 статті 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 року №1465, зокрема пункт 3 розділу І.

Усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин (у розумінні частини другої статті 57 Закону №580-VIII), а загальну атестацію для всіх поліцейських ГУ НП в Рівненській області та територіальних підрозділів. Крім того, у Законі №580-VIII відсутні підстави для проведення атестації майже всього складу територіального органу поліції.

ОСОБА_2 наказом № 25 о/с від 07.11.2015 року був прийнятий на службу в поліцію на постійній основі, безстроково із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського, тому проводити його атестацію можливо лише в разі виникнення індивідуальних підстав передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII.

Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, суперечить вимогам цього закону.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що наказ відповідача про звільнення позивача прийнято протиправно, а тому позовні вимоги підлягали задоволенню.

Пункт 1-2 частини 1 статті 341 КАС України. Межі перегляду судом касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують доводів судів першої та апеляційної інстанціїй в оскаржуваній відповідачем частині.

За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року, в незміненій судом апеляційної інстанції частині, та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

В.М. Шарапа