Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.03.2019 року у справі №813/1359/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2019 року

Київ

справа №813/1359/17

адміністративне провадження №К/9901/16417/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 (суддя Гулкевич І.З.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 (судді: Шинкар Т.І. (головуючий), Макарик В.Я., Пліш М.А.) у справі №813/1359/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тропік" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправною відмову Львівської митниці ДФС від 15.02.2017 № 4039/10/13-70-19/39 та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2016 №209000012/2016/200254/1.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, в тому числі додатково витребувані, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017, позов задоволено, визнано протиправною відмову Львівської митниці ДФС від 15.02.2017 №4039/10/13-70-19/39 та скасовано рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 02.12.2016 №209000012/2016/200254/1.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2017, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 02.12.2016 в електронному вигляді подано до митного оформлення ВМД 209140000/2016/052870 на товар: «хурма свіжа, виду Diospyroskaki, врожай 2016 року, 1-го гатунку, упаковані в ящики, призначені для громадського харчування» (товар № 1) та товар «Клементини свіжі, виду CitrusclementinaHort. exTan., 1-го гатунку, упаковані в ящики, призначені для громадського харчування» (товар № 2).

На підтвердження митної вартості товарів декларантом також було надано товаросупровідні та комерційні документи: декларація митної вартості; контракт від 01.12.2016 № 05-10-2016; рахунок-фактура (інвойс) від 01.12.2016 № 1/12/2016; CMR від 01.12.2016 з відмітками про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного та радіоекологічного контролю; договір транспортного експедирування від 11.12.2015 № 11/12-1; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 01.12.2016 № 143; фітосанітарне свідоцтво № EC/PL/0705814 від 01.12.2016; сертифікат походження товару EUR.1 №PL/MF/AL/0156529 від 01.12.2016; договір доручення від 01.06.2011 № 49.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом - за ціною договору, а саме: товар № 1 по ціні 0,52 Євро/кг, товар № 2 0,42 Євро/кг.

02.12.2016 через засоби електронного зв'язку декларантом отримано повідомлення від контролюючого органу про надання додаткових документів, а саме: копія митної декларації країни відправлення; прейскуранти, прайс-листи, каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертним організаціями; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки на здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення); за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

02.12.2016 за результатом розгляду вказаної митної декларації відповідачем прийнято оскаржуване рішення від 02.12.2016 №209000012/2016/200254/1 про коригування митної вартості товарів за резервним методом по ціні: товар 1 -0,77 Євро/кг, товар 2 0,66 євро/кг.

Вказане рішення мотивоване тим, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2, 3 ст.53 Митного кодексу України.

У зв'язку зі сплатою декларантом відповідних митних платежів та гарантій, вказаний вище товар був випущений у вільний обіг згідно ВМД від 02.12.2016 № 209140000/2016/052991.

Товариство 03.02.2017 звернулося до Львівської митниці ДФС із заявою № 24 про надання додаткових документів, визнання заявленої декларантом митної вартості, скасування рішення про коригування митної вартості від 02.12.2016 №209000012/2016/200254/1 та вивільнення сплаченої фінансової гарантії. До вказаного листа також надано перелік документів з наданням відповідних копій на підтвердження митної вартості товару: прайс-лист фірми «FreshBox»Sp.zo.o. щодо цін на товари, які декларуються; замовлення на перевезення від 30.11.2016, акт наданих послуг від 02.12.2016 № 143, лист ТОВ «БН-Груп» від 11.01.2017; митна декларація країни відправника від 01.12.2016 № 16PL401050E0128220; платіжне доручення в іноземній валюті від 28.12.2016 № 1475 про оплату вартості імпортованого товару, платіжне доручення від 06.12.2016 № НОМЕР_1 про оплату транспортно-експедиційних послуг; висновок Львівської торгово-промислової палати від 17.01.2017 № 19-09/28. При цьому позивач повідомив, що ТОВ «Тропік» не оплачувало рахунків третім особам на користь продавця, а також відповідно не укладало із третіми особами договорів пов'язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

За наслідками розгляду вказаної заяви Львівська митниця ДФС скерувала ТОВ «Тропік» лист №4039/10/13-70-19/39 від 15.02.2017 року, яким рішення про коригування митної вартості залишене без змін.

Під час здійснення Львівською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: позивач не надав митному органу заявку на перевезення вантажу, яка містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та подання якої передбачено договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 11.12.2015 № 11/12-1; відсутня заявка на поставку товару, подання якої передбачено п.п. 2.1.1 та 3.1 відсутній інвойс (рахунок-фактура), подання якого передбачено відповідно до умов зовнішньоекономічного договору № 05-10-2016 від 01.12.2016; у рахунку перевезення № 143 від 01.12.2016 відсутні відомості щодо директора та головного бухгалтера підприємства.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на ненадання позивачем витребуваних додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, та які б підтверджували числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок

9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Судами встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

20. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

21. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на ненадання позивачем інвойсу (рахунок-фактура), подання якого передбачено відповідно до умов зовнішньоекономічного договору № 05-10-2016 від 01.12.2016, то як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи позивачем до митного оформлення був наданий рахунок-фактура (інвойс) від 01.12.2016 № 1/12/2016, про що, зокрема, зазначено в графі 44 МД.

Обґрунтовано суди попередніх інстанцій не взяли до уваги і посилання контролюючого органу на ненадання позивачем заявки на перевезення вантажу, яка містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та подання якої передбачено договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 11.12.2015 № 11/12-1, оскільки: 1) заявка на перевезення вантажу не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість; 2) частиною другою ст. 53 Митного кодексу України заявка на перевезення вантажу, не є документом, який підтверджує митну вартість товарів; 3) декларантом до митного оформлення було подано рахунок-фактура (інвойс) № 143 від 01.12.2016 та CMR від 01.12.2016, які підтверджують вартість понесених позивачем витрат на перевезення.

Щодо посилань митного органу на те, що рахунок на оплату транспортно-експедиційних не містить відомостей про директора та бухгалтера, то суди такі посилання також обґрунтовано залишили поза увагою, оскільки, такі відомості жодним чином не впливають на вартість відповідного товару, крім того вказаний рахунок скріплений печаткою транспортно-експедиційного підприємства та підписом директора, а інформація про директора наявна в договорі на транспортне експедирування. Також при наданні на вимогу відповідача додаткових документів, ТОВ «Тропік» долучило лист від 11.01.2017 від директора «ТОВ «БН-Груп» (перевізник), яким повідомлено, що рахунок № 143 від 01.12.2016 на оплату перевезення зі сторони ТОВ «БН-Груп» підписано директором Ногаль Т.В., а посада бухгалтера не передбачена штатним розписом вказаного Товариства.

Щодо відсутності заявки на поставку товару то як встановлено судами відповідно до умов Контракту поставка товару здійснюється партіями згідно поданих Покупцем Продавцеві замовлень, які надаються в усній формі по телефону, по факсу або електронною поштою, а отже заявка на поставку товару не є обов'язковою відповідно до умов Контракту та не може бути підставою для невизнання контролюючим органом заявленої позивачем митної вартості імпортованих товарів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

23. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 без задоволення.

25. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі №813/1359/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду