Історія справи

Постанова КАС ВП від 05.02.2026 року у справі №420/21720/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 420/21720/23

адміністративне провадження № К/990/13074/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Єресько Л.О.,

Жука А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 (головуючий суддя - Шеметенко Л.П., судді - Градовський Ю.М., Турецька І.О.)

у справі № 420/21720/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Одеській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1835 від 21.07.2023 «Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Головного управління Національної поліції в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській № 961 о/с від 27.07.2023 в частині звільнення зі служби в поліції інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 28.07.2023 по день поновлення на посаді.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваних наказів, оскільки такі прийнято відповідачем за відсутності факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Позивач зауважує, що висновок службового розслідування, який став підставою для прийняття оспорюваних наказів, ґрунтується лише на матеріалах кримінального провадження. Враховуючи відсутність обвинувального вироку суду, позивач вважає своє звільнення зі служби в поліції на підставі матеріалів досудового розслідування незаконним. Позивач зауважує, що відповідачем не враховано принцип презумпції невинуватості. Пред`явлення позивачу підозри, проведення обшуку та інші процесуальні дії, вчинені органами досудового розслідування в рамках кримінального провадження, за доводами позивача, не можуть бути підставою для звільнення позивача з органів поліції, а відповідач, в свою чергу, повинен довести, що позивачем порушено службову дисципліну та вчинено дисциплінарний проступок. Також позивач висловлює незгоду із застосуванням до нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

4. При ухваленні рішення суд першої інстанції погодився з висновками службового розслідування відповідача про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що виразився у особистій недисциплінованості, недотриманні законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушенні Присяги працівника поліції. Надаючи оцінку доводам позивача щодо застосованого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, суд першої інстанції керувався тим, що обрання виду стягнення за вчинений дисциплінарний проступок є дискреційними повноваженнями суб`єкта його накладення. Посилання позивача на неможливість його звільнення у зв`язку з відсутність вироку суду суд першої інстанції вважав необґрунтованими, оскільки, як зауважив, позивача звільнено зі служби не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни на підстав пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1835 від 21.07.2023 «Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Головного управління Національної поліції в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 961 о/с від 27.07.2023. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області з 27.07.2023. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 28.07.2023 по 06.03.2024 включно у розмірі 172 961 грн 03 коп. (без урахування обов`язкових податків та зборів).

6. Ухвалюючи таке рішення апеляційний суд виходив з того, що матеріали службового розслідування не містять будь-яких належних доказів, крім матеріалів кримінального провадження, що були добуті в ході службового розслідування та надавали б підстави для висновку про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку у виді порушення службової дисципліни, а саме, в частині, що стосується тверджень відповідача про вчинення позивачем дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в цій частині висновок службового розслідування фактично ґрунтується лише на матеріалах кримінального провадження. З цих підстав суд апеляційний суд виснував, що рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не ґрунтується на самостійних правових підставах, а службовим розслідуванням не підтверджено факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни, несумісного з продовженням служби у поліції. Також суд апеляційної інстанції вважав, що матеріали службового розслідування не містять будь-яких доказів або фактичних даних, які б підтверджували факт використання позивачем службового автомобіля у власних цілях. Разом з тим, апеляційний суд вважав підтвердженими в ході службового розслідування факти неналежного заповнення позивачем дорожньої документації, неналежної реєстрації дорожнього листа під час його отримання 16.05.2023 у журналі реєстрації дорожніх листів, неналежного заповнення журналу видачі та повернення ключів № 159, журналу виїзду та повернення транспортних засобів. При цьому виснував, що застосування до позивача за вказані порушення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не може бути визнано співмірним із допущеним позивачем порушенням службової дисципліни, пропорційним та справедливим. Установлення відповідачем у висновку службового розслідування порушення щодо неналежного складання позивачем протоколів про адміністративну відповідальність та термінових заборонних приписів визнано судом апеляційної інстанції таким, що виходить за межі предмету службового розслідування. У підсумку апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Підставою касаційного оскарження судового рішення відповідач указує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на указану норму процесуального закону скаржник зазначає про застосування судами частини першої статті 62 Конституції України без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 420/241/20, де Верховним Судом висловлено позицію про те, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції.

9. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції, ігноруючи висновки Верховного Суду у наведеній постанові, не врахував те, що ОСОБА_1 як поліцейський зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер, що наслідки дисциплінарного проступку фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції; не врахував те, що допущене позивачем порушення, як службової дисципліни так і присяги поліцейського, оскільки сам факт затримання працівника поліції за вимагання хабаря, вчинення дій, несумісних з вимогами, що пред`являються до поліцейського, свідчить про порушення вимог законодавства, адже позивачем скоєно вчинок, що дискредитує звання поліцейського Національної поліції України; не врахував те, що останнього було притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за порушення службової дисципліни.

10. Також у доводах касаційної скарги відповідач вказує на застосування судами пунктів 6, 10 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 № 320/1206/21 в частині розмежування видів юридичної відповідальності.

11. За доводами скаржника, апеляційний суд не врахував, що такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.

Позиція інших учасників справи

12. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами касаційної скарги відповідача не погоджується, вважає постанову апеляційного суду законною та такою, що не підлягає скасуванню, а касаційну скаргу такою, що має бути залишена без задоволення.

Рух касаційних скарг

13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.від 23.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області.

14. Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

15. Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02.02.2026 № 157/0/78-26 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 420/21720/23 у зв`язку з відпусткою судді Мартинюк Н.М., яка входить до складу постійної колегії суддів.

16. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Єресько Л.О., Жука А.В. для розгляду судової справи № 420/21720/23.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

17. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справи з 07.10.2014 по 06.11.2015, в Національній поліції України з 07.11.2015 по 13.05.2016 та з 03.03.2017, у тому числі з 25.04.2022 на посаді інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, має спеціальне звання старший лейтенант поліції.

18. До управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Одеській області 05.07.2023 о 08:00 із Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції надійшла інформація про те, що тієї ж доби в рамках кримінального провадження № 42023160000000072, розпочатого 16.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 Кримінального кодексу України, працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться обшук автомобіля «Тоуоtа Саmrу», н.з. НОМЕР_1 , яким користується інспектор сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 .

19. Того ж дня начальником Управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Одеській області полковником поліції В. Капуляком подано доповідну записку вих. № 55/1948 начальнику Головного управління Національної поліції в Одеській області та запропоновано призначити службове розслідування у зв`язку з можливим порушенням службової дисципліни окремими посадовими особами Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, зокрема неналежного виконання службових обов`язків інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції того ж підрозділу поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , що призвело до проведення обшуків у автомобілі, яким він користується та повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, в рамках досудового розслідування, відомості про яке 16.02.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023160000000072 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 Кримінального кодексу України, виявленні та вилученні значної кількості дозвільних документів громадян на зброю, а також вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього.

20. З метою перевірки зазначених відомостей наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 06.07.2023 № 1689 призначено службове розслідування.

21. Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 06.07.2023 № 849 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

22. В ході службового розслідування встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 порушив вимоги частини другої статті 19 Конституції України, пунктів 1, 4, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, пункту 1 частини першої статті 18, пункту 3 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 22, частини першої статті 24, частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», частини першої статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100, абзаців другого, третього та шостого пункту 1 розділу II, пунктів 1, 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, підпункту 1 пункту 6 розділу І, пункту 7 розділу II, пунктів 2, 11, 12, 13 розділу III, пункту 6 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2017 № 757, абзаців третього, п`ятого, шостого пункту 10 розділу II Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 № 654, абзаців третього, п`ятого, шостого, сьомого, восьмого пункту 9, пунктів 11, 13 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, що виразилося в особистій недисциплінованості, недотриманні законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, неповідомленні про отримання від ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 3500 грн через спецлінією « 102», не складанні відповідного письмового рапорту на ім`я свого безпосереднього керівника під час одержання грошових коштів, вступі у корупційні діяння, пов`язані з вимаганням та отриманням грошових коштів за сприяння отримання дозволу на зброю ОСОБА_5 , використанні державного майна (службового транспортного засобу) в приватних інтересах, для поїздки не пов`язаної зі службової діяльністю у власних цілях (нецільове використання ТЗ), керуванні незакріпленим службовим транспортним засобом, не внесенні інформації до журналу виїзду та повернення транспортних засобів про виїзд 16.05.2023 на службовому автомобілі «Peugeot», н.з. НОМЕР_2 , та про отримання дорожньої документації на вказаний автомобіль, неналежній реєстрації дорожнього листа під час його отримання 16.05.2023 у журналі реєстрації дорожніх листів (графа № 1), неналежне ведення дорожньої документації, неналежному складанні протоколів про адміністративну відповідальність ВАВ № 816911 від 28.02.2023, серії ВАВ № 879532 від 19.05.2023, серії ВАВ № 879783 від 04.06.2023, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдника серії АА № 309137 від 09.06.2023, АА № 309145 від 19.05.2023 з порушенням вимог чинного законодавства.

23. Відповідно до висновку службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника Управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Одеській області полковника поліції В. Капуляка від 05.07.2023, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області полковником поліції І. Жуком 20.07.2023, дисциплінарна комісія вважала службове розслідування за відомостями, викладеними в доповідній записці начальника Управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Одеській області полковника поліції В. Капуляка за фактом порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, зокрема старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , що призвело до проведення обшуків в автомобілі, яким він користується та повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, в рамках досудового розслідування, відомості про яке 16.02.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023160000000072 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 Кримінального кодексу України, виявленні та вилученні значної кількості дозвільних документів громадян на зброю, а також вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього - закінченим, а відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, - такими, що підтвердилися.

24. За вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини другої статті 19 Конституції України, пунктів 1, 4, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 частини першої статті 18, пункту 3 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 22, частини першої статті 24, частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», частини першої статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100, абзаців другого, третього та шостого пункту 1 розділу II, пунктів 1, 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, підпункту 1 пункту 6 розділу І, пункту 7 розділу II, пунктів 2, 11, 12, 13 розділу III, пункту 6 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2017 № 757, абзаців третього, п`ятого, шостого пункту 10 розділу II Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 № 654, абзаців третього, п`ятого, шостого, сьомого, восьмого пункту 9, пунктів 11, 13 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, дисциплінарна комісія вважала застосувати до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0092839), зарахованого у розпорядження Головного управління Національної поліції в Одеській області, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції».

25. Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21.07.2023 № 1835 «Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Головного управління Національної поліції в Одеській області» за вчинення грубого дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини другої статті 19 Конституції України, пунктів 1, 4, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 частини першої статті 18, пункту 3 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 22, частини першої статті 24, частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», частини першої статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100, абзаців другого, третього та шостого пункту 1 розділу II, пунктів 1, 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, підпункту 1 пункту 6 розділу І, пункту 7 розділу II, пунктів 2, 11, 12, 13 розділу III, пункту 6 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2017 № 757, абзаців третього, п`ятого, шостого пункту 10 розділу ІІ Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 № 654, абзаців третього, п`ятого, шостого, сьомого, восьмого пункту 9, пунктів 11, 13 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0092839), зарахованого у розпорядження Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

26. Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 27.07.2023 № 961 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0092839), якого зараховано у розпорядження Головного управління Національної поліції в Одеській області, 27.07.2023.

27. Вказане зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Релевантні джерела права й акти їх застосування

28. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

30. За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

31. Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

32. Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

33. Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

34. Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

35. За правилами частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту сСлужбова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

36. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

37. За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

38. Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

39. Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

40. Згідно з частиною першою статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

41. Частиною третьої статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

42. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Оцінка Верховного Суду

43. За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

44. Оцінюючи у межах доводів касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції щодо неправомірності накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд зазначає таке.

45. Так, з аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції слідує, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

46. Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 у справі № 804/4096/17 вказав, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»).

47. Акцентуючи увагу на тому, що Закон України «Про Національну поліцію» виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у справі № 804/4096/17 мав на меті звернути увагу, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

48. Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.

49. Такої правової позиції дотримувався Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці у подібних правовідносинах, зокрема і у постанові від 10.06.2021 у справі № 420/241/20, про неврахування висновків якої посилається заявник касаційної скарги.

50. У постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 120/8381/20-а зазначено, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

51. У означеній постанові Верховний Суд вказав, що рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України.

52. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 824/884/19-а, від 30.08.2022 у справі 120/8381/20-а, від 22.02.2023 у справі № 200/11036/20-а, від 14.03.2023 у справі № 320/1206/21, від 11.07.2023 у справі №1.380.2019.002223 від 03.08.2023 у справі №160/7157/19, а також від 31.08.2023 у справі №160/3330/19, тощо.

53. У цій справі Верховний Суд враховує, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.

54. Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.

55. В аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особа отримала в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи, або іншого виду юридичної відповідальності.

56. При ухваленні постанови, суд апеляційної інстанції виснував про недоведеність відповідачем факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Зміст оскаржуваного судового рішення указує на те, що до такого висновку апеляційний суд спонукало, зокрема, те, що висновок службового розслідування ґрунтується лише на матеріалах кримінального провадження.

57. Натомість, з матеріалів справи установлено, що рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних правових підставах. Як правильно установив суд першої інстанції, відповідач встановлював обставини, досліджував і оцінював докази та робив висновки в контексті дотримання правил службової етики та дисципліни.

58. Матеріалами справи підтверджено, що у ході службового розслідування дисциплінарна комісія не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення позивача, яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевіряла дотримання позивачем вимог, що пред`являються до поліцейських та наявності в діях позивача дисциплінарного проступку.

59. Таким чином, Верховний Суд констатує, що викладені в касаційній скарзі доводи щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 420/241/20 та від 14.03.2023 у справі № 320/1206/21 підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом, що у відповідності до приписів статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Згідно з частиною першою статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

61. Переглянувши судове рішення апеляційного суду в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до помилкового скасування судового рішення суду першої інстанції, який правильно застосував означені норми. А тому в силу приписів частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Висновки щодо розподілу судових витрат

62. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139 327 341 345 349 352 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі № 420/21720/23 скасувати.

3. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі № 420/21720/23 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Л.О. Єресько

А.В. Жук