Історія справи

Постанова КАС ВП від 04.11.2025 року у справі №320/63201/24

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 року

м. Київ

справа №320/63201/24

адміністративне провадження № К/990/34231/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого (судді-доповідача) Хохуляка В.В., суддів: Яковенка М.М., Ханової Р.Ф.,

розглянув як суд касаційної інстанції у порядку письмового провадження справу №320/63201/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними та скасування рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 (головуючий суддя Мельничук В.П., судді: Бужак Н.П., Мєзєнцев Є.І.)

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Будматеріали" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 клопотання Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" про призначення судової економічної експертизи задоволено. Зупинено провадження у справі №320/63201/24.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 про призначення судової економічної експертизи та про зупинення провадження у справі №320/63201/24 скасовано. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" про призначення судової економічної експертизи відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Будматеріали" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01.09.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на рішення суду апеляційної інстанцій у справі №320/63201/24.

Ухвалою суду від 03.11.2025 суддею-доповідачем касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 04.11.2025.

Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.

Приватне акціонерне товариство «Будматеріали» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, в якому позивач просив:

визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Будматеріали»;

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області;

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Вінницькій області про застосування штрафних санкцій;

визнати протиправним та скасувати рішення апарату ДПС України про результати розгляду скарги;

визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України про результати розгляду скарги.

До суду першої інстанції позивач звернувся з клопотанням про призначення експертизи, в якому просив: призначити в адміністративній справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення судової економічної експертизи поставити наступні питання: чи підтверджуються документально та нормативно викладені висновки ГУ ДПС у Вінницькій області в акті від 16.09.2024 № 32454/02-32-07-01/06959287 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Будматеріали» щодо порушень ПрАТ «Будматеріали».

Ухвалою суду першої інстанції клопотання Приватного акціонерного товариства «Будматеріали» про призначення судової економічної експертизи задоволено. Призначено судову економічну експертизу. На вирішення експерта поставлено наступне питання: Чи підтверджуються документально та нормативно висновки пунктів 1-17 Акта Головного управління ДПС у Вінницькій області від 16.09.2024 №32454/02-32-07-01/06959287 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Будматеріали», щодо порушень ПрАТ «Будматеріали». Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Зупинено провадження у справі №320/63201/24.

Судове рішення мотивовано тим, що для всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи необхідні спеціальні знання в галузі економіки, а відтак, клопотання позивача про призначення експертизи суд вважає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції не погодився, ухвалу суду про призначення експертизи скасовано. Апеляційний суд вказав, що як наголошено позивачем, питання, поставлені на вирішення експерта, спрямовані на встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи, зокрема: правильність арифметичних розрахунків, які були проведені податковим органом щодо бази оподаткування, донарахувань з усіх податків та розрахунку штрафних санкцій. Суд убачав, що вищенаведене є обставинами, які належать до предмету доказування у даній адміністративній справі, а тому мають бути з`ясовані судом при вирішенні спору. Як вважав суд, з матеріалів даної адміністративної справи слідує, що перевірка оскаржуваних рішень відповідачів на відповідність зазначеним вище критеріям є суто правовим питанням, у зв`язку з чим не вимагає наявності інших спеціальних знань для правильного вирішення спору. З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення експертизи.

Позивач звернувся з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025, ухвалити нове рішення, яким клопотання Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" про призначення судової економічної експертизи задовольнити. В обґрунтування вимог касаційної скарги Товариство посилається на порушення апеляційним судом процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків Акта перевірки. Водночас, Акт перевірки містить загальний опис встановлених порушень та не містить будь-яких вказівок на методологію розрахунків. На переконання позивача, відсутність детального опису обставин, якими податковий орган доводить наявність порушень, та відповідних розрахунків, унеможливлює притягнення Товариства до відповідальності за такі порушення. Незважаючи на посилання в Акті перевірки на положення Податкового кодексу України, ці норми лише формально окреслюють підстави донарахувань, однак не пояснюють логіку та методологію їх застосування в конкретному випадку. Встановлення коректності визначення бази оподаткування, сум нарахувань, потребує фахової оцінки застосованих методів, формул і арифметичних розрахунків. Без спеціальних знань у сфері економіки, бухгалтерського та податкового обліку, встановити відповідні обставини неможливо. Як вважає позивач, у цій справі наявна обґрунтована необхідність призначення судової економічної експертизи. Позивач наголошує, що суд має не лише право, а й обов`язок вжити всі необхідні заходи, які необхідні для об`єктивного і всебічного розгляду справи.

Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Приватне акціонерне товариство «Будматеріали» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, в якому позивач просив:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Вінницькій області від 15.07.2024 №3592к «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Будматеріали»;

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 07.10.2024 № 0343340701; № 0343390701; № 0343430701; № 0343360701; № 0343400701; № 0343370701; № 0343380701; № 0343290701; № 0343310701; № 0343300701; № 0343240701; № 0343482406; № 0343502406; № 0343512406; № 0343270701; № 0343450701;

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Вінницькій області про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 07.10.2024 № 0343652406;

визнати протиправним та скасувати рішення апарату ДПС України про результати розгляду скарги від 17.12.2024 № 37718/6/99-00-06-02-01-06 в частині залишення без змін рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 07.10. 2024 № 0343652406;

визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 18.12.2024 № 37894/6/99-00-06-01-01-06.

До суду першої інстанції від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому останній просив:

призначити в адміністративній справі №320/63201/24 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз;

на вирішення судової економічної експертизи поставити наступні питання: чи підтверджуються документально та нормативно викладені висновки ГУ ДПС у Вінницькій області в акті від 16.09.2024 № 32454/02-32-07-01/06959287 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Будматеріали» щодо порушень ПрАТ «Будматеріали»:

1) п. 44.1, п. 44.2. ст. 44, пп. 134.1. п. 134.1 ст. 134, п. 140.2 ст. 140, п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140, пункт 4-1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового Кодексу України (із змінами і доповненнями) від 02.12.2010 №2755-VI, п. 6.1, п. 7 ПСБО 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого 6 Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №8604153 (із змінами та доповненнями), Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16»Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, в результаті чого встановлено:

завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування (ряд. 04) Податкової декларації з податку на прибуток підприємств: за 2020 р. в загальній сумі 365 208 грн;

заниження від`ємного значения об`єкту оподаткування (ряд. 04) Податкової декларації з податку на прибуток підприємств: за 2023 рік в загальній сумі 10 606 922 грн;

2) п. 49.2 ст. 49, п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), не подано до ГУ ДПС у Вінницькій області Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2022 р. та за 1 кв. 2023;

3) пп. 5 пп. 291.5 ст. 291, п.п. 1 п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) встановлено завищення єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за ставкою 2 відсотки до доходу всього у сумі 189 795, 31 грн., в т. ч.:

за 2022 р. (08.09.2022 - 31.12.2022) в сумі 159 734, 01 грн.;

за 1 кв. 2023 в сумі 30 061, 3 грн., в т.ч. за 2 кв. 2023 в сумі 7155 грн;

4) п. 185. 1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 199.1, п. 199.2, п. 199.4 ст. 199 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, всього в сумі 3 168 928 грн., в тому числі: за жовтень 2019 в сумі 3252 грн., за листопад 2021 в сумі 4256 грн., за вересень 2022 в сумі 1 375 881 грн., за жовтень 2022 в сумі 311 696 грн., за листопад 2022 в сумі 121 142 грн., за грудень 2022 в сумі 122 651 грн., за січень 2023 в сумі 53 240 грн., за лютий 2023 в сумі 41 145 грн., за березень 2023 в сумі 720 679 грн., за квітень 2023 в сумі 6568 грн., за травень 2023 в сумі 15 604 грн., за червень 2023 в сумі 26 212 грн., за липень 2023 в сумі 244 700 грн., за серпень 2023 в сумі 27 974 грн., за вересень 2023 в сумі 42 652 грн., за жовтень 2023 в сумі 24 819 грн., за листопад 2023 в сумі 15 470 грн., за грудень 2023 в сумі 10 987 грн;

5) п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за серпень 2022 на суму ДВ-1536,54 грн., за жовтень 2019 на суму ПДВ - 3252 грн., обсяг - 16 260 грн., за листопад 2021 на суму ПДВ - 4256 грн. обсяг - 21 280 грн., за період вересень 2022 - грудень 2023 на суму ПДВ - 3 161 420 грн., обсяг - 15 807 100 грн.

6) п. 49.2 ст. 49, п. 46.1, ст. 46, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) не подану податкові декларації з податку на додану вартість за наступні періоди: жовтень 2022, листопад 2022, грудень 2022, січень 2023, лютий 2023, березень 2023, квітень 2023, травень 2023, червень 2023, липень 2023, серпень 2023, вересень 2023, жовтень 2023, листопад 2023, грудень 2023 до ГУ ДПС у Вінницькій області, Вінницька ДПІ, м. Вінниця.

7) п.п. 269.1,1 n. 269.1 ст. 269, п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270, п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п. 271.2 ст. 271, п. 274.1 ст. 274, п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02,12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено земельний податок всього у сумі 9503, 58 грн., в т.ч. за 2023 р. в сумі 9503, 58 грн;

8) п. 46.1 ст. 46, п. 285,1 ст. 285, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02,12,2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) не подано Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), щодо земельного податку за 2023 рік до ГУ ДПС у Вінницькій області м. Вінниця;

9) п. 288.1, п. 288.4, п. 288.5 ст. 288, ст. 289 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено орендну плату за землю всього у сумі 4 771 221, 37 грн. в т.ч. за 2023 рік в сумі 4 771 221, 37 грн;

10) п. 46.1 ст. 46, п. 288.7 ст. 288, п. 285.1 ст. 285, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) не подано Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), щодо орендної плати за землю за 2023 рік до ГУ ДПС у Вінницькій області Вінницький район та до ГУ ДПС у Вінницькій області м. Вінниця;

11) п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) від 02.12.2010 N 2755-VI в частині неподання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність по 9 об`єктах;

12) п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, роз. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а саме: подання Податку розрахунку за 4 квартал 2017 року та 1 квартал 2018 року з недостовірними відомостями;

13) п. 54.2 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.1 «е» ст. 176, п. 176.2 «а» ст. 176 Податкового кодексу України а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом податку на доходи фізичних осіб під час виплати заробітної плати за період з 01.04.2017 по 31.12.2023 у загальній сумі 278 822, 05 грн., в тому числі за лютий - травень 2022 року несвоєчасно сплачено 278 822, 05 грн.

14) пп. 168.1.2, пп. 168.1.4 та п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.1 «е» ст. 176, п. 176.2 «а» ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: не перерахування (не сплата) податку на доходи фізичних осіб (основний платіж) із заробітної платти за період з 01.04.2017 по 31.12.2023 у загальній сумі 919 490, 98 грн., в тому числі по періодах: за травень - грудень 2022 р. не сплачено 678 516, 06 грн., за 2023 рік не сплачено 240 974, 92 грн.

15) пп. 168.1.2, п.п. 168.1.4 та пп. 168.1.5, п. 168.1 ст. 168, п. 176.1 «е» ст. 176, п. 176.2 «а» ст. 176, пп. 1.4 пп. 1.6 п. 16-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне нарахування до бюджету податковим агентом військового збору під час виплати заробітної плати та при нарахуванні, але не перерахуванні заробітної плати за період з 01.10.2017 по 31.12.2023 у загальній сумі 35 914, 46 грн., у тому числі по періодах: за 2022 р. несвоєчасно сплачено 18 318, 53 грн., за 2023 р. - 17 595, 93 грн;

16) п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (із змінами та доповненнями), пункту 1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435, а саме: несвоєчасне подання звіту за грудень 2018 р;

17) п. 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасна оплата єдиного соціального внеску за результатами поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.12.2023 в загальній сумі 415 599, 03 грн., в т.ч. по періодах: за 2022 рік несвоєчасно сплачено - 74 243, 80 грн., за 2023 рік - 341 355, 23 грн».

Обґрунтовуючи подане до суду клопотання представник позивача зазначив про необхідність призначення судової економічної експертизи з метою встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, з огляду на потребу у спеціальних знаннях у сфері економіки.

У статті 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено поняття судової експертизи - дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до частин першої, другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Порядок призначення експертизи врегульований, зокрема, статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною першою якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Частиною другою статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Ураховуючи наведене правове регулювання, колегія суддів зазначає, що призначення експертизи у справі є правом суду, а не обов`язком. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя в суду виникає потреба встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень. Тобто, право на проведення експертизи є засобом створити для сторони можливість довести в змагальному процесі переконливість своїх доводів.

Суд зауважує, що обов`язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно, розсудливо (пункти 1, 3, 5, 6 частини другої цієї ж статті).

Перевірка рішення відповідача на відповідність зазначеним вище критеріям є суто правовим питанням, відтак не вимагає наявності інших спеціальних знань для правильного вирішення спору.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 29.07.2024 у справі №160/9289/20.

Згідно доводів позивача, викладених під час розгляду у судах трьох інстанцій, Акт перевірки та податкові повідомлення-рішення містять лише загальний опис нібито встановлених порушень та не містять будь-яких вказівок на методологію розрахунків. На переконання позивача, відсутність детального опису обставин, якими податковий орган доводить наявність порушень, та відповідних розрахунків, унеможливлює притягнення ПрАТ «Будматеріали» до відповідальності за такі порушення. Питання, поставлені на вирішення експерта, спрямовані на встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи, зокрема: правильність арифметичних розрахунків, які були проведені Податковим органом щодо бази оподаткування, донарахувань з усіх податків та розрахунку штрафних санкцій.

Суд апеляційної інстанції констатував, що вищенаведене є обставинами, що належать до предмету доказування у даній адміністративній справі, а тому мають бути з`ясовані судом при вирішенні спору. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, перевірка оскаржуваних рішень відповідачів на відповідність зазначеним вище критеріям є суто правовим питанням, у зв`язку з чим не вимагає наявності інших спеціальних знань для правильного вирішення спору.

Апеляційним судом зауважено, що формулювання питання до експерта - «чи підтверджуються документально та нормативно висновки акта перевірки» є загальним та фактично делегує експерту функції суду, оскільки оцінка правомірності застосування законодавства та кваліфікації дій органу ДПС не може бути предметом експертного дослідження.

На підставі викладеного, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення експертизи.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином, суд касаційної інстанції не знаходить у касаційній скарзі обґрунтованих доводів у підтвердження наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення. Доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Як унормовано пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 340 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі №320/63201/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

М.М. Яковенко

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду