Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.06.2018 року у справі №817/1061/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року

Київ

справа №817/1061/17

адміністративне провадження №К/9901/53285/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 (суддя - Кошмелюк Т.О.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 (судді: Іваненко Т.В. (головуючий), Кузьменко Л.В., Франовська К.С.) у справі №817/1061/17 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкової вимоги,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до суду з позовом до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкової вимоги.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підстав для нарахування боргу (недоїмки) у відповідача не було, вимога направлена із порушенням встановленого законом порядку та строків.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.01.2018, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, про те, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки, що свідчить про правомірність спірної вимоги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.04.2012 по 31.07.2015 дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 2011 року по 31.07.2015, за результатами якої складений акт перевірки №378/17-2243019321 від 10.08.2015, яким встановлено порушення позивачем п.2 ч.7 та 11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску №Ф-0000201702 від 05.01.2016 в сумі 217 708,49 грн, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000211702 від 05.01.2016року, не погоджуючись з якими позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 у справі №817/46/16, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Здолбунівської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.01.2016 №Ф-0000201702 від 05.01.2016 на суму 217 708,49 грн, рішення від 05.01.2016 року №0000211702 про застосування штрафних санкцій на суму 23 315,80 грн. відмовлено повністю. Вказана постанова суду набрала законної сили 11.08.2016.

24.11.2016 відповідачем винесено вимогу №Ф-4681-17 на суму заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені в розмірі 241 024,29 грн, з яких 217 708,49 грн. сума недоїмки, 23 315,80 сума штрафу.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2017 в задоволені позову ОСОБА_1 до Рівненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області про скасування вимоги №Ф 4681-17 від 24.11.2016 відмовлено повністю. Вказана постанова суду набрала законної сили.

06.03.2017 відповідачем контролюючим органом винесено вимогу №Ф-4681-17 на суму заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені в розмірі 241 024,29 грн, з яких 217 708,49 грн - сума недоїмки, 23 315,80 - сума штрафу.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено відповідачем при винесенні спірної вимоги та вказує на неврахування судами доводів позивача про те, що вимога про сплату боргу №Ф-4681-17 від 06.03.2017 є протиправною оскільки порушені строки її прийняття. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в повній заяві та апеляційній скарзі позивачем не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником не наведено.

9. Контролюючим органом відзиву (заперечень) на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI.

10.1. стаття 1

10.1.1 Пункт 6 частини 1

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

10.2 Стаття 7

10.2.1 Пункт 2 частини 1

Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

10.3 Стаття 8

10.3.1. Частина 11

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

10.4 Стаття 25

10.4.1 Пункт 3 частини 11

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

10.4.2. Пункт 4

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

11. Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 28.03.2016 № 393) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 07.05.2015 року за № 508/26953(далі - Інструкція).

11.1 Пункт 3 розділу чотири

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

Платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

11.2 Пункт 4 розділу чотири

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. У разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Судами попередніх інстанцій встановлено наявність у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску, що свідчить про наявність підстав для прийняття вимоги про сплату недоїмки, що встановлено рішенням суду у справі № 817/46/16, яке набрало законної сили, що не заперечується позивачем у касаційній скарзі.

15. Посилання позивача на те, що вимога про сплату боргу №Ф-4681-17 від 06.03.2017 є протиправною оскільки порушені строки її прийняття спростовується наступним.

Верховною Радою України було прийнято Закон України від 21.12.2016 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017.

Відповідно до статті 19-1 Податкового кодексу України у редакції з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", функції щодо здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків, віднесено до повноважень інших контролюючих органів, по яких не встановлено особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 Кодексу, зокрема органів ДФС центрального та регіонального рівнів.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" Податковий кодекс України був доповнений статтею 19-3, відповідно до якої державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Зважаючи на зміну правового статусу та повноваження відповідача в сфері адміністрування та контролю за надходженням податків зборів та обов'язкових платежів, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що до функцій Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області (Здолбунівське відділення), як територіального органу ДФС України та місцевої державної податкової інспекції з 01.01.2017 року не відносяться функції з адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків, а також функції щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів; до таких контролюючих органів законодавством України віднесені, насамперед, головні управління ДФС в АР Крим, областях, м. Києві та Севастополі, а також Офіс великих платників податків. Тому, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що прийняття контролюючим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) з порушенням строку визначеного Інструкцією №508, не звільняє платника податку від обов'язку сплатити борг з єдиного внеску та штрафних санкцій, застосованих за його несплату.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в позовній заяві та апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

18. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень) та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

20. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про правомірність прийнятої відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску від 06.03.2017 №Ф-4681-17.

21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 слід залишити без задоволення.

22. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі №817/1061/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду