ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2020 року
Київ
справа №825/386/18
адміністративне провадження №К/9901/4713/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів :Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року (Бабенко К.А., Бараненко І.І., Єгорова Н.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 звернувся до суду та просив переглянути за нововиявленими обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року по справі №825/386/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на роботі.
Заява мотивована тим, що ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 серпня 2019 року кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що мало місце 15 листопада 2017 року, закрито у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду позивачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десять днів для усунення недоліків шляхом надання зави про поновлення строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
В межах строку визначеного судом, позивачем подано клопотання про поновлення строку, в якому він просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження з аналогічних підстав, які ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року визнано неповажними.
27 січня 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду у відкритті апеляційного провадження відмовлено відповідно до п. 4 частини першої ст. 299 КАС України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
В касаційній скарзі скаржник посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення яким поновити строк на апеляційне оскарження та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що апеляційну скаргу подано саме представником позивача ОСОБА_2 , яка в свою чергу брала участь у справі, і має визначений статтею 55 КАС України статус учасника судового процесу.
Зазначаючи, що копію оскаржуваної ухали Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року отримано нею 10 грудня 2019 року, а апеляційну скаргу подано 23 грудня 2019 року, протягом тринадцяти днів з моменту отримання оскаржуваного рішення, тобто в межах п`ятнадцяти денного строку, визначеного приписами статті 295 КАС України.
Позиція інших учасників справи.
26 березня 2020 року Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти задоволення касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, вважаючи судове рішення законним, постановленим з дотриманням положень процесуального і матеріального права.
Обґрунтовує, це тим, що судом апеляційноїх інстанції правомірно постановлено ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав пункту 4 частини прешої статті 299 КАС України, якщо скаржник у строк, визначенний судом, не подано заву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповжними.
Також постановлена Шостим апеляційним адмінітсративним судом 27 січня 2020 року ухвала відповідає вимогам процесуального права і є законною, та такою, що відповідає положенням національного законодавства та првовим висновкам Європейського суду з прав людини.
Рух касаційної скарги.
20 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
03 червня 2020 року ухвалою Верховного Суду призначено касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.
09 листопада 2019 року позивачем отримано копію ухвали суду першої інстанції, що підтверджується повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким його заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Вказана ухвала від 27 січня 2020 року є предметом оскарження у касаційному порядку.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Органи або інші особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі. Одна й та сама особа може бути одночасно представником або декількох позивачів, або декількох відповідачів, або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 420/5137/18 та від 27 лютого 2020 року у справі № 826/9915/18.
Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.
З оскаржуваної ухали суду апеляційної інстанції вбачається, що підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме визнання неповжними причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Зокрема як зазначено судом апеляційної інстанції та свідчать матерівали справи клопотання про усунення недоліків було обґрунтоване тими ж підставами, правову оцінку яким судом апеляційної інстанції було надано в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції обставин, які зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, як таких, що підтверджують поважність причин пропуску строку.
Оцінючи доводи скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції статуса представника позивача, як учасника судового процесу та можливість брати ним участь у справі відповідно до статті 55 КАС України та посилання на те, що ним як представником копія оскаржуваного рішення було отримано тільки 10 грудня 2019 року, суд касаційної інстанції вважає за потрібне зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.
Згідно з ч. 7 ст. 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що незабезпечення належного представництва адвокатом інтересів довірителя не є поважною обставиною для поновлення строку апеляційного оскарження.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 10 лютого 2020 року у справі № 826/15309/18.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ані при зверненні до суду апеляційної інстанції, ані в касаційній скарзі не наведено будь-яких поважних причин щодо неможливості подання апеляційної скарги на ухвалу Чернігівського окружного адмінітсративного суду від 28 жовтня 2019 року з моменту отримання даного рішення позивачем, а саме в період з 09 листопада 2019 року по 25 листопада 2019 року в межах строку на апеляційне оскарження.
При цьому, як свідчать матеріали справи, позивач отримав судове рішення суду першої інстанції 09 листопада 2019 року, що підтверджується повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.241).
Як зазначив Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа «Каменівська проти України»): «…право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
Отже, законодавцем встановленими строками обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів суду касаційної інстанції, не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які б могли призвести до скасування оскаржуваного рішення.
З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , діючої в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: Л.О.Єресько
В.М. Соколов