Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2025 року

м. Київ

справа №560/18485/24

адміністративне провадження № К/990/45093/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

cуддів - Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Хмельницької митниці

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року

у справі №560/18485/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке таксі"

до Хмельницької митниці

про визнання протиправними та скасування рішень,-

У С Т А Н О В И В:

11 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке таксі" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці (далі - митний орган, відповідач, скаржник у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/000266/2 від 18 листопада 2024 року та № UA400000/2024/000265/2 від 18 листопада 2024 року. Крім того, позивач у адміністративному позові просив стягнути на його користь сплачений ним судовий збір у визначеному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

За подання адміністративного позову до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4844 гривень 80 копійок (платіжна інструкція №1149 від 09 грудня 2024 року).

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариство звернулося до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, сплативши судовий збір за подання цієї скарги у розмірі 27 973 гривень 68 копійок (платіжна інструкція №177 від 26 червня 2025 року).

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року апеляційну скаргу Товариства задоволено повністю, скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року та прийнято нову постанову, якою позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000266/2 та №UA400000/2024/000265/2 від 18 листопада 2024 року.

Стягнуто на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці судові витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 32 818 гривень 48 копійок (тридцять дві тисячі вісімсот вісімнадцять гривень 48 копійок).

06 жовтня 2025 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява митного органу про виправлення описки у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року, а саме відповідач просив суд виправити суму судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з 32818,48 гривень на 9261,67 гривень, звернувши увагу на те, що різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом складає 280657,10 гривень (140325,55 гривень*2).

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду у задоволенні заяви митного органу про виправлення описки у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про виправлення описки, суд апеляційної інстанції вказав на те, що доводи митного органа зводяться до незгоди із ціною позову та відповідно незгодою із розрахунком судового збору. Вказана обставина може бути підставою для оскарження постанови суду проте не є опискою, яка підлягає виправленню.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу митний орган звернув увагу на висновки Верховного Суду, в яких зазначено, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Відповідач наголошує на тому, що у даній справі різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом складає 280 657 гривень 10 копійок, що і є цінною позову у цій справі. Враховуючи зазначену ціну позову, в цій справі розмір судового збору за подання позовної заяви становить 4209 гривень 85 копійок, за подання апеляційної скарги - 5051 гривень 82 копійок.

В той же час, на думку відповідача, судом апеляційної інстанції помилково визначено, що ціна позову у цій справі становить 1 864 912 гривень.

Також Хмельницька митниця вважає, що тільки наявність платіжних документів про сплату судового збору не може бути беззаперечною підставою для стягнення з митного органу саме цієї суми, адже Хмельницькою митницею аргументовано та детально описано в чому полягає помилковість обрахунку розміру судового збору саме в такому розмірі.

25 листопада 2025 року від позивача до Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Товариство просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Хмельницької митниці. Також відзив на касаційну скаргу містить прохання закрити касаційне провадження за касаційною скаргою митного органу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року.

01 грудня 2025 року справа №560/18485/24 надійшла на адресу Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду виявленого описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Вказана норма передбачає можливість після постановлення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому, опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Опискою вважається також помилка у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати остаточний результат розгляду справи для сторін, а усуває лише окремі технічні недоліки, які можливо заважатимуть виконанню рішення, чи роблять зв`язок між наявною доказовою базою та висновками суду менш видимим, хоча і не заперечують цього зв`язку. Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення, тоді як зміна змісту судового рішення шляхом виправлення описки порушує правило незмінності судового рішення.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (постанові або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

В заяві про виправлення описки і арифметичної помилки та/або винесення додаткового рішення доводи відповідача зводяться до того, що останній не погоджується з розміром присуджених на користь позивача за рахунок митного органу судових витрат, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно їх обрахував в зв`язку з чим їх розмір має бути меншим.

Отже, відповідач у заяві фактично просить змінити зміст як описової, так і резолютивної частини постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду апеляційної скарги, що є неприпустимим під час виправлення описки, в силу приписів статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції вмотивував своє рішення щодо розподілу судових витрат між сторонами з урахуванням наданих сторонами доказів, колегія суддів вважає, що заява про виправлення описки і арифметичної помилки не підлягає задоволенню.

Суд наголошує на тому, що належним способом захисту відповідачем свого інтересу у випадку не погодження із розподілом судових витрат у цій справі є звернення з касаційною скаргою саме на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року в частині розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції постановлені ухвали про виправлення описки виконано всі вимоги процесуального законодавства. Порушень норм права, які могли призвести до зміни чи скасування ухвал суду апеляційної інстанції, з урахування обраного відповідачем способу захисту, не встановлено.

В той же час, враховуючи, що в описовій частині оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції зазначено розрахунок суми судового збору у цій справі, Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні (постанова Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі №1.380.2019.001962).

Крім того, у випадку впливу на ціну позову іноземної валюти, курс цієї валюти повинен бути врахований на момент виникнення спірних правовідносин, а не на момент подання до суду відповідного процесуального документа.

Відповідно до частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі №560/18485/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк