Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 420/17371/24

адміністративне провадження № К/990/14669/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 420/17371/24

за позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Батуріна Ганна Олександрівна,

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Турецької І. О., суддів: Градовського Ю. М., Шевчук О. А.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

1. 04.06.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ) в якому просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (включно);

1.2. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити невиплачені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з розрахунку базового місяця - січень 2008 року;

1.3. визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078) при нарахуванні і виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.03.2023;

1.4. зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.03.2023 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

2. Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено індексацію за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та просив урахувати, що місяцем обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) у цей період має бути січень 2008 року, оскільки на законодавчому рівні посадові оклади військовослужбовців були підвищені з 01.01.2008 та до 01.03.2018 підвищення не відбувалося.

2.1. Мотивуючи вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.03.2023, позивач покликається на положення абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, згідно яких, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року був меншим за суму можливої індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці, у військовослужбовця виникає право на виплату індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

3. Відповідно до наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 28.12.2022 № 962, полковник ОСОБА_1 звільнений у запас за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу.

3.1. Наказом командира В/ч НОМЕР_1 від 21.03.2023 № 80 (по стройовій частині) полковника ОСОБА_1 , виключено зі списків особового складу частини та всіх видів грошового забезпечення з 21.03.2023.

4. При виключенні позивача зі списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби відповідач не здійснив позивачу виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. На звернення позивача щодо необхідності виплати вказаних сум відповідач листом від 22.05.2024 № 1/116/826 відмовив.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

5. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 позов задоволено.

6. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, зокрема, посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо строку звернення до суду.

7. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.03.2025 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 скасував та ухвалив нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишив без розгляду.

7.1. Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд апеляційної інстанції урахував доводи заяви ОСОБА_1 , надані на виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025, у якій позивач вказував, що остаточний розрахунок з ним В/ч НОМЕР_1 здійснила 24.03.2024 на виконання рішення суду у справі № 420/7226/23, саме з цього часу йому стало відомо про суми нараховані та виплачені при звільненні. Також позивач вказував, що 22.05.2024 отримав відповідь відповідача про відмову у індексації грошового забезпечення за спірний період.

7.2. П`ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом 04.06.2024, за умови звільнення з військової служби та виключення зі списків з 21.03.2023 і усунення перешкод, які існували до 01.07.2023 (до скасування карантину), свідчить про пропуск ним тримісячного строку звернення до суду.

7.3. Суд апеляційної інстанції констатував, що відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-ІХ), який набрав чинності 19.07.2022, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

7.4. Водночас, суд апеляційної інстанції ураховав, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Встановлений з метою запобігання поширенню на території України респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, було відмінено 30.06.2023 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.

7.5. На підставі наведеного апеляційний суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 повинен був вернутися до суду з вказаним позовом протягом трьох місяців, встановлених частиною 2 статті 233 КЗпП України, починаючи з 01.07.2023.

7.6. Суд апеляційної інстанції вважав помилковими посилання ОСОБА_1 на те, що відлік строку звернення до суду з цим позовом слід обчислювати з дати отримання листа відповідача про відмову у нараховані індексації грошового забезпечення та з часу виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі № 420/7226/23.

7.7. Крім того, суд апеляційної інстанції послався на висновки Верховний Суд викладені у постанові від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23 про те, що до подібних правовідносин підлягає застосуванню стаття 233 КЗпП України у чинній редакції, оскільки на момент звернення позивача до суду діяла саме чинна редакція вказаної норми та що запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

8. Не погоджуючись із постановою П`ятого апеляційний адміністративний суд від 13.03.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Батуріна Г.О., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги в частині невиплати сум індексації грошового забезпечення та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 19.07.2022 задовольнити.

9. ОСОБА_1 у касаційній скарзі, посилаючись на висновки Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 про те, що до спірних правовідносин за період до 19.07.2022 підлягає застосуванню частина друга статті 233 КЗпП України до внесення в неї змін та без обмеження будь-яким строком звернення до суду, стверджує, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував вказану норму в редакції після 19.07.2022 до усіх спірних періодів з 01.01.2016 до 21.03.2023 та помилково залишив без розгляду усі позовні вимоги.

10. Крім того, касатор зауважує, що залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції посилався на висновки Верховного Суду у постанові від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23 щодо застосування статті 233 КЗпП України у чинній редакції до подібних правовідносин, від яких Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21394/23 відступив.

11. Ухвалою Суду від 28.04.2025 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою в адміністративній справі № 420/17371/24.

12. Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (касаційна скарга від 08.04.2025) доставлена в Електронний кабінет В/ч НОМЕР_1 08.04.2025 о 19:54, а ухвала про відкриття касаційного провадження від - 28.04.2025 о 20:59, що підтверджується довідками про доставку електронних листів. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.

13. Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 345 КАС України.

Висновки Верховного Суду, оцінка висновків суду апеляційної інстанції, рішення якого переглядається, та аргументів учасників

14. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі установлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

15. У межах цього касаційного провадження необхідно вирішити питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються нарахування та виплатити індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та індексації-різниці у фіксованому розмірі, згідно положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 за період з 01.03.2018 по 19.07.2022 (в межах доводів касаційної скарги).

16. Залишаючи позов без розгляду апеляційний суд зазначив, що звернувшись з цим позовом 04.06.2024, за умови звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини з 21.03.2023 та усунення перешкод, які існували до 01.07.2023 (до скасування карантину), позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду.

17. Відповідаючи на питання, які порушені у касаційній скарзі, у зіставленні з нормативно-правовим регулюванням цих відносин, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

18. Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

19. Відповідно до частин другої та третьої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

20. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

21. Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

22. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема частиною другою цієї статті.

23. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.

24. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

25. Законом № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

26. «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

26.1. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

27. Окрім викладеного, слід ураховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

28. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 24:00 год 30.06.2023 скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (термін якого неодноразово продовжувався).

29. Характерною особливістю спірних правовідносин є те, що позивач порушує питання про зобов`язання відповідача перерахувати і виплатити йому грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України [19.07.2022].

30. У цьому контексті колегія суддів враховує, що наразі питання стосовно правил застосування частини другої статті 233 КЗпП України за подібних обставин було предметом розгляду Верховним Судом у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду (далі - Судова палата) у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, на яку слушно посилається скаржник у касаційній скарзі.

31. В означеному судовому рішенні Судова палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного адміністративного суду:

- від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23 та від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23, у яких Верховним Судом до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосовано статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19.07.2022, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);

- від 23.01.2025 у справі № 400/4829/24 [предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01.03.2022 по 19.05.2023; дата звернення до суду з позовом - 22.05.2024] та від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23 [предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2016 по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом - 21.03.2023], у яких Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;

- від 12.09.2024 у справі № 200/5637/23, у якій Верховний Суд зазначив, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, закінчилися з припиненням дії карантину.

32. У зазначеній постанові Судова палата дійшла висновку, що, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону № 2352-ІХ, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-ІХ).

33. Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022) необхідно обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

34. З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023.

35. Виходячи з наведено, Суд констатує, що Судова палата сформувала єдиний підхід до нових змін в законодавстві, які обмежують термін звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, а саме: такі зміни не поширюються на події, які мали місце до 19.07.2022. Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належала працівнику за період до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону.

36. Суд уважає цей висновок застосовним й до спірних правовідносин

37. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Суд зазначає, що спір у цій справі стосується нарахування та виплатити індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та індексації-різниці у фіксованому розмірі, згідно положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 за період з 01.03.2018 по 21.03.2023.

38. Отже спірні періоди у цій справі (з 01.01.2016 до 21.03.2023) варто умовно поділити на дві частини: до набрання чинності Законом № 2352-IX (до 19.07.2022) та після цього, визначитися, в якій частині спір належить розглянути по суті позовних вимог, а в якій слід застосувати наслідки порушення строку звернення до суду, якщо вважатиме, що для цього є правові підстави.

39. Отож спірні правовідносини які стосуються періоду до 19.07.2022 (з 01.01.2016 по 18.07.2022) не обмежуються будь-яким строком звернення до суду з позовом про перерахунок та виплату грошового забезпечення. Водночас судом апеляційної інстанції до вказаного періоду помилково застосовано редакцію статті 233 КЗпП України яка набрала чинності на момент звернення позивача до суду з цим позовом.

40. Разом з тим початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України у чинній редакції [у частині вимог за період з 19.07.2022 по 21.03.2023] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

41. Отже, Суд констатує, що застосовуючи до спірних правовідносин за весь спірний період (з 01.01.2016 по 21.03.2023) статтю 233 КЗпП України у чинній редакції, яка обмежує строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, тим самим порушив норми процесуального права.

42. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

43. У цій справі суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права та помилково застосував до спірних правовідносин за період з 01.01.2016 по 18.07.2022 статтю 233 КЗпП України у чинній редакції, яка обмежує строк звернення до суду з позовом про перерахунок та виплату грошового забезпечення трьома місяцями, що призвело до постановлення судового рішення яке перешкоджає подальшому провадженню у справі в означеній частині.

44. Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції не надав оцінку висновкам суду першої інстанції по суті спору, що унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції нового рішення по суті позовних вимог, як на тому наполягає скаржник у касаційній скарзі.

45. За таких обставин, з огляду на заявлені до суду касаційної інстанції вимоги, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 - скасуванню в оскаржуваній частині про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 18.07.2022, із направленням справи у цій частині до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

46. Суд не надає оцінку постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 в тій частині, якою залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 по 21.03.2023. В цій частині постанова суду апеляційної інстанції не оскаржувалася за доводами касаційної скарги, а касаційне провадження в цій частині не відкривалося.

47. В неоскаржуваній частині, що не перевіряється Верховним Судом у межах цього касаційного провадження, постанова суду апеляційної інстанцій, відповідно до правил статті 350 КАС України, підлягає залишенню без змін.

48. З огляду на результат касаційного розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Батуріна Ганна Олександрівна, задовольнити частково.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року у справі № 420/17371/24 скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (включно) та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити невиплачені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з розрахунку базового місяця - січень 2008 року, а також в частині позовних про визнання протиправними дії відповідача щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні і виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

3. Справу № 420/17371/24 в означеній частині направити для продовження розгляду до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

4. В іншій частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк