Історія справи

Постанова КАС ВП від 02.10.2025 року у справі №120/8599/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2025 року

м. Київ

справа №120/8599/24

адміністративне провадження № К/990/27527/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Уханенка С. А.,

суддів - Жука А.В., Кашпур О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року (головуюча суддя - Біла Л.М., судді: Моніч Б.С., Гонтарук В.М.),

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, заявник), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому з 01 лютого по 08 травня 2020 року основних видів грошового забезпечення, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2020 року; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату його грошового забезпечення за указаний період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2020 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, із урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, із урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому грошової компенсації за дні невикористаної додаткової пільгової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 - 2020 роки при звільненні у 2020 році, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2020 року; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату йому такої компенсації за указаний період.

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 лютого по 08 травня 2020 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 - 2020 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача з 01 лютого по 08 травня 2020 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 - 2020 роки, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 18 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» уперше подала апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору.

4.1. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 26 грудня 2024 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 26 грудня 2024 року о 20:02.

5. 31 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву, в якій просила надати додатковий час на оплату судового збору, посилаючись на відсутність бюджетних призначень на його оплату.

5.1. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку, а апеляційну скаргу повернуто відповідачу з підстав неусунення ним недоліків скарги.

6. 16 січня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» повторно надіслала апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року.

6.1. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року апеляційну скаргу повторно залишено без руху з підстав несплати судового збору.

6.1. На виконання цієї ухвали від 03 лютого 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 надіслано платіжну інструкцію на оплату судового збору від 04 лютого 2025 року № 168 у сумі 1453,44 грн.

7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

8. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, а заявнику установлено строк для усунення указаних недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку, із зазначенням поважних причин для його поновлення та наданням доказів, що підтверджують такі обставини.

9. На виконання ухвали суду 31 березня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву про поновлення процесуального строку, зокрема, обґрунтовану тим, що питання оплати судового збору потребує додаткового часу і не може бути вирішене відповідачем самостійно, оскільки він є бюджетною установою і надходження коштів залежить від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня. Водночас відповідачем ужито всіх належних заходів для отримання коштів для оплати такого збору. Заявник також послався на роз`яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України про те, що у Міністерстві оборони України триває робота з пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», оскільки виділені асигнування на 2024 рік уже вичерпано.

10. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та визнано неповажними причини його пропуску, апеляційну скаргу залишено без руху, а заявнику установлено строк для усунення указаних недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку, із зазначенням інших поважних причин для його поновлення та наданням доказів, що підтверджують такі обставини.

11. На виконання ухвали суду 17 квітня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву про поновлення процесуального строку, в якій указала підстави, які вже були перевірені та відхилені судом у попередній ухвалі.

12. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року визнано неповажними, указані військовою частиною НОМЕР_1 підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

13. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

14. 26 червня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

15. Скаргу обґрунтовано тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору, оскільки судом не взято до уваги доводи відповідача про те, що вперше апеляційну скаргу було подано вчасно, проте ухвалою суду її залишено без руху через несплату судового збору, хоча військова частина НОМЕР_1 попередньо просила продовжити процесуальний строк для усунення недоліків скарги, з посиланням на вжиття відповідальними посадовими особами відповідача усіх можливих заходів щодо отримання фінансування від вищого командування на оплату судового збору.

15.1. У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 указує, що підтвердженням відсутності коштів у межах строків апеляційного оскарження є роз`яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04 листопада 2024 року №220/13/9088 яким військову частину було повідомлено, що виділені асигнування на 2024 рік вичерпано.

15.2. У касаційній скарзі заявник указує, що повернення попередньої скарги відбулося з причин, що не залежали від волі військової частини НОМЕР_1 , а отже процесуальний строк об`єктивно пропущено за поважних причин, оскільки в Україні триває воєнний стан, фінансова ситуація в Збройних силах України знаходиться у тяжкому стані і, як наслідок цього, оплата судового збору не була проведена вчасно.

16. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 11 липня 2025 року поновлено військовій частині НОМЕР_1 строк на касаційне оскарження ухвали та відкрито касаційне провадження у справі.

17. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, зокрема, положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо обґрунтованості підстав, за яких відмовлено у відкриття апеляційного провадження.

18. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 11 липня 2025 року направлено учасникам справи через підсистему «Електроний суд» та засобами поштового зв`язку, проте відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

19. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.

20. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

21. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

22. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

22.1. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

23. За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

24. Як вбачається із матеріалів справи, 18 листопада 2024 року Вінницьким окружним адміністративним судом розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження. Копію указаного судового рішення в електронному вигляді надіслано військовій частині НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» та доставлено до її електронного кабінету 20 листопада 2024 року 19:11, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та не заперечується відповідачем.

24.1. Уперше до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 18 листопада 2024 року заявник звернувся 18 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд». Однак ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року указану скаргу залишено без руху через несплату судового збору та надано строк для усунення указаного недоліку.

Проте недоліки скарги військовою частиною НОМЕР_1 усунуто так і не було, у зв`язку з чим 14 січня 2025 року скаргу було повернуто особі, яка її подала.

25. Документи, що свідчать про вчинення військовою частиною НОМЕР_1 дій, спрямованих на усунення недоліків первісної апеляційної скарги шляхом сплати судового збору або інших дій, вчинених на виконання приписів ухвали від 26 грудня 2024 року, у матеріалах справи відсутні, як і докази, що свідчать про те, що відповідачем вживалися додаткові заходи щодо оплати судового збору, починаючи з грудня 2024 року. Водночас заяву про надання додаткового строку відповідач обґрунтовував виключно загальними доводами про відсутність коштів, з посиланням на лист Міністерства оборони України з приводу пошуку додаткового фінансового ресурсу.

26. Повторно апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 18 листопада 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала 16 січня 2025 року, серед додатків якої відсутній документ про сплату судового збору. Тобто скаргу повторно подано без оплати судового збору, що стало підставою для повторного залишення її без руху ухвалою суду від 03 лютого 2025 року.

27. Лише в лютому 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 сплачено та надіслано суду платіжну інструкцію на оплату судового збору від 04 лютого 2025 року № 168 у сумі 1453,44 грн.

28. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Тому, перевіряючи аргументи військової частини НОМЕР_1 щодо наявності перешкод у сплаті судового збору, як поважну причину для поновлення процесуального строку, суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що органи влади, що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

29. Відповідаючи на аргументи заявника касаційної скарги, Верховний Суд підкреслює, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання відповідачем своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

29.1. Крім того, відповідно до приписів пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, однак вперше звернувшись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у грудні 2024 року, відповідач не надав докази оплати судового збору ні до повернення первісної скарги, ні під час повторного звернення до суду з апеляційною скаргою.

30. Верховний Суд зауважує, що обов`язок сплати судового збору під час подання апеляційної скарги встановлений законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу, без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права. Проте, отримавши 14 січня 2025 року ухвалу про повернення первісної апеляційної скарги, військова частина НОМЕР_1 не надала належних доказів, що свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на швидке та без зволікання усунення недоліків скарги в частині оплати судового збору до лютого 2025 року. Навпаки така бездіяльність військової частини НОМЕР_1 свідчить про пасивність відповідача і формальне використання права на апеляційне оскарження судового рішення.

31. Верховний Суд не бере до уваги аргументи військової частини НОМЕР_1 з посиланням на роз`яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04 листопада 20247 року № 220/13/9088, оскільки у цьому документі описано вирішення питання щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», а не оплати судового збору.

32. Суд також звертає увагу, що повернення попередньої апеляційної скарги не позбавляють учасника спору права повторного звернення до апеляційного суду, проте не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги, без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

33. Виходячи з викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність зазначених військовою частиною НОМЕР_1 причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, що відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

34. Отже, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.

35. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

36. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року залишити без змін.

4. Судові витрати не розподіляються.

5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.А. Уханенко

Судді: А.В. Жук

О.В. Кашпур