Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.09.2018 року у справі №826/6793/17
Ухвала КАС ВП від 15.08.2018 року у справі №826/6793/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

02 жовтня 2018 року

справа №826/6793/17

адміністративне провадження №К/9901/58828/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю представників

позивача - ОСОБА_1 на підставі ордеру серії КВ №296849 від 02 жовтня 2018 року,

відповідача - Павловича Д.М. за дов. від 14 грудня 2017 року №1214/9/926-54-10-034,

Борозни М.П. за дов. від 17 січня 2018 року №46/9/26-54-10-034,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції матеріали адміністративної справи №826/6793/17

за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року у складі судді Федорчука А.Б.

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у складі колегії суддів Бужак Н. П., Костюк Л. О., Губської О. А.,

У С Т А Н О В И В:

ПРОЦЕДУРА

24 травня 2017 року ОСОБА_4 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 грудня 2016 року № 0005861306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 3 133 952 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 783 658 грн., а також № 0005871306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 235 046 грн. 40 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 58 761 грн. 60 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.

30 квітня 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

10 серпня 2018 року позивач до Верховного Суду подав касаційну скаргу, в якій платник податків просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

13 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/6793/17.

30 серпня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив податкового органу на касаційну скаргу, в якому відповідач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судову рішення - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У листопаді 2016 року посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 28 листопада 2016 року №325-26-54-13-06-17-3112010239 (далі - акт перевірки).

15 грудня 2016 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірні у цій справі податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0005861306 за порушення вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпунктів 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 3 133 952 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 783 658 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 0005871306 за порушення вимог пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ перехідні положення Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 235 046 грн. 40 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 58 761 грн. 60 коп.

Штрафні (фінансові) санкції застосовано на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Склад податкових правопорушень доводиться податковим органом висновком про завищення доходів у 2015 році, отриманих від продажу цінних паперів на загальну суму 15 669 760 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб всього на суму 3 133 953 грн. та військового збору на загальну суму 235 046 грн. 40 коп.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у 2015 році укладено низку договорів купівлі-продажу цінних паперів. Так, між позивачем як покупцем цінних паперів та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лім Сервіс» (продавець) в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Арчі Капітал» укладено договір купівлі-продажу цінних паперів від 08 червня 2015 року №БВ4-3-1/59 (надалі - Договір №БВ4-3-1/59).

За умовами Договору №БВ4-3-1/59 покупець зобов'язується прийняти та оплатити цінні папери: Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА «Холдинг Груп» ЗНПІФ «ЛАЙФ САЙЕНС» номінальною вартістю одного цінного папера 100 грн. у кількості 3229 штук, ПАТ «ЗНВКІФ «Контроль Фінанс» номінальною вартістю 1000 грн. у кількості 3055 штук; Публічного акціонерного товариства «ЗНФКІФ «Портфельні інвестиції» номінальною вартістю 1000 грн за один цінний папір у кількості 3 055 штуки, Публічного акціонерного товариства «ЗНВКІФ «Максимум Фінанс» номінальною вартістю 1000 грн. за один цінний папір у кількості 2 966 штук.

Загальна сума операцій з придбання цінних паперів за Договором №БВ4-3-1/59 сягає 15 659 313 грн. 49 коп., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру Товариства з обмеженою відповідальністю «Лім Сервіс», відповідно до яких останнім прийнято від позивача кошти у вказаній сумі.

У подальшому вказані цінні папери продано позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Арчі Капітал» на підставі договорів від 09 червня 2015 року №БВ6-14/4, від 24 червня 2015 року №БВ6-26/2, від 01 липня 2015 року №БВ7-3/2, від 08 липня 2015 року №БВ7-7/9, від 03 серпня 2015 року №БВ8-2/10, від 18 серпня 2015 року №БВ8-30/2, від 14 вересня 2015 року №БВ9-22/5, від 22 вересня 2015 року №БВ9-29/17, від 01 жовтня 2015 року № БВ10-1/14.

Декларацію про майновий стан та доходи за 2015 рік позивач не подавав.

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій висновувалися з доведеності податковим органом складу правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, на підставі службових записок слідчого, а також того, що позивачем не надано суду належні докази, які б підтверджували наявність у нього коштів для придбання цінних паперів та доказів отримання від сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Арчі Капітал» коштів за вищезазначеними договорами.

Крім того, суд апеляційної інстанції, зазначив, що у платника податків виникає обов'язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи у випадку проведення операцій з цінними паперами, незалежно від отримання/не отримання інвестиційного доходу. Крім того, платник податку (фізична особа) зобов'язаний сплачувати податок із позитивного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі позивач посилається на порушення сулами норм матеріального права, а саме підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 170.2.1, 170.2.2, 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, вказує, що податковим органом не враховано, що оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток, а не вся сума, отримана в результаті продажу цінних паперів без врахування витрат, понесених на їх придбання. Позивач зазначає, що витрати понесені на придбання цінних паперів підтверджені у повному обсязі належними первинними документами.

На думку позивача, посилання судів попередніх інстанцій на інформацію, яка міститься в службових записках слідчого, є безпідставною, оскільки вона отримана з телефонних пояснень ОСОБА_6 - директора та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лім Сервіс».

Платник податків, серед іншого, звертає увагу, що в суді першої інстанції долучено нотаріальну заяву директора та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лім Сервіс» - ОСОБА_6, який засвідчив, що вказана інформація не відповідає дійсності, спростував факт телефонного дзвінку та підтвердив фінансові взаємовідносини з ОСОБА_4 з питань купівлі-продажу цінних паперів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо застосування норм процесуального права

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частин першої, третьої стаття 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГ СУДУ

Нормативне регулювання

Відповідно до абзацу першого підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Згідно з підпунктом 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Положення підпункту 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України регламентують порядок оподаткування інвестиційного прибутку у випадку здійснення операцій з інвестиційними активами за участю професійного торговця цінними паперами (крім операцій з цінними паперами, визначеними у підпункті 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу).

Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.

Вказаним нормам кореспондують вимоги абзацу другого підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, відповідно до яких при застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Системне тлумачення вказаних норм дозволяє дійти висновку, що професійний торговець цінними паперами при здійсненні операцій з інвестиційними активами (крім операцій з цінними паперами, визначеними у підпункті 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу) є податковим агентом. Саме професійний торговець визначає розмір інвестиційного прибутку платника податків та враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів. При цьому на платника податків покладається лише обов'язок задекларувати у річній податковій декларації отриманий дохід.

За змістом положень статей 16, 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року № 3480-IV брокерська діяльність є різновидом професійної діяльності з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку. Поняттям брокерської діяльності визначається процес укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема на підставі договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Оцінка доводів касаційної скарги

Щодо посилання податкового органу та судів попередніх інстанцій на службові записки слідчого

У розумінні статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-який доказ підлягає обов'язковій оцінці судом у сукупності, разом з іншими доказами, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, так само як службових записок, або будь-якої інформації, отриманої оперативним шляхом, в силу приписів частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанції) не є підставою для визнання первинних документів податкового та бухгалтерського обліку недійсними.

Судами попередніх інстанцій також не враховано, що відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів, так само як порушення контрагентом податкової дисципліни не є безумовною підставою для визнання господарських операцій нереальними.

Щодо наявності податкового правопорушення

Судами попередніх інстанцій встановлено, що всі операції з купівлі-продажу цінних паперів здійснювалися позивачем за участю професійного торговця цінними паперами, брокера - Товариства з обмеженою відповідальністю "Арчі Капітал" (ліцензія НКЦПФР серія АЕ № 294743 від 18 лютого 2015 року).

Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, не врахували, що платник податків здійснював діяльність з купівлі-продажу цінних паперів за допомогою професійного торговця, що є підставою для застосування положень підпункту 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, і виключає наявність складу податкового правопорушення, покладеного в основу спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки обов'язок нарахування та сплати податків покладено на податкового агента платника податків. Разом з тим, на платника податків покладено обов'язок щодо подання річної податкової декларації при отриманні ним такого доходу, що за умови її неподання становить самостійний склад податкового правопорушення.

Посилання судів попередніх інстанцій на ту обставину, що позивачем не надано суду належні докази, які б підтверджували наявність у нього коштів для придбання цінних паперів та доказів отримання від сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Арчі Капітал» коштів за вищезазначеними договорами, є безпідставними, оскільки такі аргументи не наводилися в акті перевірки. Крім того, ненадання таких доказів не спростовує необхідності застосування положень підпункту 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України.

Верховний Суд приходить до висновку про безпідставність вимог податкового органу щодо збільшення податкових зобов'язання із сплати військового збору, адже такі вимоги доводяться відповідачем виключно на підставі висновку про завищення доходів у 2015 році, і є похідними.

Суд вважає, що відсутність складу податкового правопорушення покладеного податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень доводить протиправність визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків і, як наслідок, унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі № 826/6793/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, адміністративний позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 15 грудня 2016 року № 0005861306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 3 133 952 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 783 658 грн., та № 0005871306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 235 046 грн. 40 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 58 761 грн. 60 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Гончарова

І.Я.Олендер